На Івано-Франківщині розпочинають проект «З медом – у кожну сім''ю»

Іван Мартищук, по вуличному Павлищуків, із села Красник Верховинського району пасічникує вже 35 років. Має понад 20 вуликів. За літо збирає до 200 літрів меду. Значну частину роздає близькій і далекій родині. Каже, що «божа муха» розумна і відчуває, чи людина добра. Мед називає цілющим продуктом. А починалася його пасіка з одного вулика.

Іван Мартищук: «Я в 1972 році хворів на інфаркт і мені сказали, що пасіка добра. Я працюю коло цього і нюхаю той пух бджіл – це здорово дуже. Так почав та почав, та почав, і так до сих пір із тим бавлюся. Не кожному піде, ні. Треба бути щирій людині, справедливій, тоді се буде. А фальшива людина не триматиме».

А коло цього багато роботи? – поцікавилося Радіо Свобода вже у пасічника на ім’я Михайло. «О-ва... Так як коло дитини маленької. Це хоче праці», – відповів він.

«Мед легше виробити, як продати»

На Прикарпатті близько 11 тисяч пасічників. За рік продукують півтори-дві тисячі тонн меду. Особливою гордістю називають карпатський мед, адже через те, що бджола його збирає з різноманітних видів лікарських трав, він має велику лікувальну цінність, до того ж екологічно чистий. Один літр коштує 30-40 гривень, на 5 гривень дорожче, як рік тому. Китайський мед дешевший, але хіба він може зрівнятися за складом і смаковими якостями з місцевим?

При реалізації меду між пасічниками і споживачами стоять посередники, і це позначається на ціні. Місцевий пасічник зі своєю продукцією не захищений. Була б менша собівартість продукції бджільництва – могли б більше інвестувати у розвиток галузі. У минулому році пасічники чомусь не отримали державні дотації, які мали з 2002-го (це 8-10 гривень на бджолосім''ю).

На популяризацію продукції бджільництва спрямований проект прикарпатців «З медом – у кожну сім''ю». До речі, сподівались, що держава зможе субсидувати і частково дотувати його, та ніхто не підтримав. Тому, за словами голови обласного товариства пасічників і голови асоціації розвитку бджільництва «Галичина» Богдана Паркулаба, беруться за це самотужки.

«Ми будем створювати такі клуби, ми вже почали ярмарки робити коло Ратуші, зробили кілька, в «Просвіті» робили, а тепер будемо постійно працювати кожний тиждень. Будемо зустрічатися з лікарями, вчителями, батьками, студентами. Ми мусимо достукуватись до кожної душі, до кожної хати, школи, садка», – зазначив Богдан Паркулаб.

Щодня з’їдати ложку меду

Українці здавна мед споживали: кутя з медом, медівники, до каші чи налисників, чай з медом, навіть «медовуха». Та, виявляється, вживаємо ми його значно менше за інші народи. Хоч на Прикарпатті ці цифри і вищі, однаково малі, вважає Богдан Паркулаб.

«У нас у Франківську на душу населення споживається до кілограма меду. По Україні – від 300 до 500 грамів у рік. Тоді коли європеєць вживає до 5 кілограмів, японець – до 10 кілограмів. Ми, виробники такого божого продукту, не підходимо ближче до нашого потенційного покупця. У нас, як правило, мед споживають 5-10%, а потрібно 80-90. Столову ложку споживаючи в день меду, ми виконуємо японську норму», – наголосив Богдан Паркулаб.

Сім’я прикарпатського пасічника споживає в рік до 50 кілограмів меду. Бджолярі, як правило, не хворіють на рак. Про лікувальні властивості меду і продуктів бджільництва говорять не лише апітерапевти, а й звичайні медики.

Лікар-пульмонолог Марія Диндин з цього приводу зазначила: «Мед – це натуральний продукт, який має дуже багато вітамінів, ферментів, мікроелементів. Відомо, що бджола взагалі виділяє дуже багато ферментів. В людському організмі є біля 3 тисяч ферментів, бджола виділяє 2400, тільки 40 назв ферментів, які не властиві організму, а все інше дуже підходить. У медицині дуже використовуються бджолині продукти – це маточне молоко, пилок, звичайний мед, прополіс, бджолиний яд. І взагалі при всіх патологіях. У пульмонології при бронхітах, пневмоніях. Дуже використовують при ЛОР-патології».

Може, ми, пересічні люди, надто мало знаємо про мед? А реклама не є дешевою.

І на завершення – порада від досвідчених пасічників: не пити гарячий чай з медом, а столову ложку меду розсмоктувати маленькими порціями, як цукерку, і лише через 15-20 хвилин запити міцним чаєм, краще квітковим.