Міністр закордонних справ Туреччини Ахмет Давутоглу попередив у середу, що дипломатичні відносини з Францією будуть напружені, якщо французький парламент ухвалить законопроект про встановлення кримінальної відповідальності за заперечення геноциду вірмен.
За словами міністра, він заявив у телефонній розмові зі своїм французьким колегою Аленом Жуппе, що жоден турецький політик чи посадовець під час відвідин Франції не визнає геноциду вірмен, якщо про це спитають на прес-конференції. Подальші ж юридичні процедури у Франції проти такого політика з Туреччини за новим законом матимуть «серйозний вплив» на відносини двох країн, наголосив він.
У вівторок президент Туреччини Абдуллах Ґюль уже закликав Францію відмовитися від законопроекту. За його словами, такі закони цілковито неприйнятні.
Натомість у Франції Ален Жуппе того ж дня нагадав делегації турецьких парламентарів, що в жовтні президент Франції Ніколя Саркозі закликав Туреччину «зробити жест пам’яті» і визнати свою історію, так само, як Франція визнала роль тодішньої французької держави часів Другої світової війни в депортації євреїв до нацистських концтаборів.
Законопроект, що його нижня палата парламенту Франції, Національні збори, має розглядати в четвер, передбачає, зокрема, покарання в один рік ув’язнення і штраф у 59 тисяч євро за заперечення масових убивств вірмен у тодішній Туреччині, Оттоманській імперії, наприкінці Першої світової війни, як геноциду вірменського народу.
Новий законопроект у разі ухвалення стане аналогом чинного французького закону про кримінальну відповідальність за заперечення Голокосту (масового винищення євреїв нацистами в роки Другої світової війни).
Франція, як і низка інших країн, на законодавчому рівні визнала раніше за геноцид масове винищення місцевих вірмен наприкінці Першої світової війни в тогочасній турецькій державі, Оттоманській імперії.
Сучасна Туреччина категорично відкидає визначення тих подій як геноцид і різко протестує проти такого визнання чи його можливості, зокрема, через тимчасове відкликання своїх послів із країн, які ухвалюють якісь рішення щодо цього.
У Туреччині визнають масові вбивства вірмен, але говорять, що в перебігу фактичної громадянської війни в час розпаду Оттоманської імперії загинули від 300 до 500 тисяч вірмен і приблизно стільки ж турків.
За даними Вірменії, які підтримує чимало істориків, близько 1,5 мільйона вірмен загинули в Оттоманській імперії наприкінці Першої світової війни, головно в 1915–1918 роках, внаслідок спрямованої кампанії знищення вірмен, яка стала геноцидом вірменського народу.
За словами міністра, він заявив у телефонній розмові зі своїм французьким колегою Аленом Жуппе, що жоден турецький політик чи посадовець під час відвідин Франції не визнає геноциду вірмен, якщо про це спитають на прес-конференції. Подальші ж юридичні процедури у Франції проти такого політика з Туреччини за новим законом матимуть «серйозний вплив» на відносини двох країн, наголосив він.
У вівторок президент Туреччини Абдуллах Ґюль уже закликав Францію відмовитися від законопроекту. За його словами, такі закони цілковито неприйнятні.
Натомість у Франції Ален Жуппе того ж дня нагадав делегації турецьких парламентарів, що в жовтні президент Франції Ніколя Саркозі закликав Туреччину «зробити жест пам’яті» і визнати свою історію, так само, як Франція визнала роль тодішньої французької держави часів Другої світової війни в депортації євреїв до нацистських концтаборів.
Законопроект, що його нижня палата парламенту Франції, Національні збори, має розглядати в четвер, передбачає, зокрема, покарання в один рік ув’язнення і штраф у 59 тисяч євро за заперечення масових убивств вірмен у тодішній Туреччині, Оттоманській імперії, наприкінці Першої світової війни, як геноциду вірменського народу.
Новий законопроект у разі ухвалення стане аналогом чинного французького закону про кримінальну відповідальність за заперечення Голокосту (масового винищення євреїв нацистами в роки Другої світової війни).
Франція, як і низка інших країн, на законодавчому рівні визнала раніше за геноцид масове винищення місцевих вірмен наприкінці Першої світової війни в тогочасній турецькій державі, Оттоманській імперії.
Сучасна Туреччина категорично відкидає визначення тих подій як геноцид і різко протестує проти такого визнання чи його можливості, зокрема, через тимчасове відкликання своїх послів із країн, які ухвалюють якісь рішення щодо цього.
У Туреччині визнають масові вбивства вірмен, але говорять, що в перебігу фактичної громадянської війни в час розпаду Оттоманської імперії загинули від 300 до 500 тисяч вірмен і приблизно стільки ж турків.
За даними Вірменії, які підтримує чимало істориків, близько 1,5 мільйона вірмен загинули в Оттоманській імперії наприкінці Першої світової війни, головно в 1915–1918 роках, внаслідок спрямованої кампанії знищення вірмен, яка стала геноцидом вірменського народу.
