Президент Греції Прокопіс Павлопулос підписав указ про розпуск парламенту і призначення позачергових виборів на 20 вересня. Перша сесія нового парламенту, відповідно до указу, має відбутися 1 жовтня.
Також в Афінах склав присягу тимчасовий уряд, що працюватиме до створення нового постійного уряду країни. На першому засіданні він затвердив президентський указ.
Уряд Греції вперше очолила жінка: прем’єр-міністром країни стала відома суддя, голова Верховного суду країни Васілікі Тану. Визначально важливу посаду міністра фінансів отримав учений-економіст Йоргос Хуліаракіс, який брав провідну участь у переговорах Греції з кредиторами. Міністром закордонних справ став 87-річний дипломат-ветеран Петрос Молівіатіс, який раніше вже двічі обіймав цю посаду.
Тим часом у Греції оприлюднили результати опитування, за яким позиції досі владної популістської лівацької партії «Коаліція радикальної лівиці», відомої за скороченням «Сіріза», погіршилися. Вона досі збирає найбільше голосів (23 відсотки опитаних), але це менше, ніж було б у липні (тоді її підтримували 26 відсотків). Тим часом опозиційна нині права консервативна партія «Нова демократія» має нині підтримку 19,5 відсотків опитаних – у липні за неї були 15 відсотків. А невелика праворадикальна популістська партія «Незалежні греки», яка була коаліційним партнером «Сірізи», набрала б нині, за даними опитування, 2 відсотки голосів і не пройшла б до парламенту, не подолавши 3-відсотковий бар’єр.
При цьому 25,5 відсотків опитаних нині не визначені у своїх симпатіях.
Понад тиждень тому попередній прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас заявив, що йде у відставку разом зі своїм урядом і що у країні відбудуться дострокові вибори. За його словами, він віддасть на суд грецького народу всі досягнення й недогляди, що їх він зробив за сім місяців на посаді, щоб народ знову зробив свій вибір.
За словами коментаторів, Ципрас вочевидь прагнув через такі вибори зміцнити свою владу, що була помітно послаблена останнім часом, сподіваючись, що люди знову підтримають його популістські заклики нині – поки вони ще не відчули нового удару від суворих бюджетних заощаджень і підвищень податків, які є умовою надання Греції вже третього пакета міжнародної фінансової допомоги.
Того дня, 20 серпня, Греція почала отримувати перші кошти з нового пакета допомоги на загальну суму до 86 мільярдів євро, яку вона має отримати протягом трьох років, виконуючи при цьому суворі вимоги міжнародних позикодавців.
Ципрас на початку року прийшов до влади саме на хвилі відкидання таких вимог попереднього пакета фінансової допомоги Греції, закінчення якого було відтак зірване, та врешті був змушений погодитися на ще суворіші умови третього пакета, без якого країна зазнала б дефолту і ймовірного виключення з зони обігу євро.
