У Дніпропетровську у п’ятницю вшанували пам’ять Василя Макуха – колишнього вояка УПА, громадського діяча, першого українця, який, протестуючи проти радянської влади, вчинив акт самоспалення. 6 листопада 2015 року минає 47 років від дня його смерті.
На Клочківському цвинтарі, де похований Макух, а також його дружина Лідія, відбулись жалобні заходи і молебень. Громадські активісти, краєзнавці, школярі, принесли квіти до могили, заспівали патріотичних пісень.
За словами краєзнавця Михайла Рябцева, міська комісія з питань топоніміки ухвалила рішення про перейменування однієї з вулиць Дніпропетровська на вулицю Василя Макуха.
Окрім того, громадськість Дніпропетровська збирає кошти на впорядкування його могили та ініціює встановлення монумента в сквері неподалік.
Учасники заходу також заявили, що підтримують ініціативу щодо присвоєння Макухові звання Героя України.
Василь Макух народився у 1927 року на Львівщині у селянській родині. Юнаком підтримував зв’язок із членами «Просвіти» та ОУН, а під час Другої світової війни вступив до лав УПА, був розвідником. 1946 року під час сутички між упівцями та радянськими військами був поранений і опинився в руках спецслужб. Його засудили на 10 років каторжних робіт, покарання відбував у концтаборах Мордовії та Сибіру.
У засланні Макух познайомився зі своєю майбутньою дружиною із Дніпропетровська Лідією Запарою. Вони відбули покарання й переїхали до Дніпропетровська.
Наприкінці жовтня 1968 року Василь Макух поїхав на Львівщину відвідати хвору сестру, а звідти – до Києва. Там, на Хрещатику, він вчинив акт самоспалення, вигукуючи «Геть окупантів!», «Хай живе вільна Україна!».
