Брюссель, 3 липня 2002 – Бельгійська прокуратура – так уважають її представники – надала достатньо доказів колишньому генеральному прокуророві України, аби порушити кримінальну справу супроти народного депутата України, колишнього радника президента Кучми Олександра Волкова і засудити його. Чому пан Потебенько цього не зробив? З дружніх чи меркантильних мотивів? Таке запитання ставлять собі та панові Потебенькові бельгійські правоохоронці.
Як виглядає з матеріалів бельгійського слідства у справі відмивання Олександром Волковим «брудних» грошей, то доказів вини українського нардепа достатньо. Про це вже детально повідомлялось у попередніх радіовипусках. Але, мабуть, останньою краплею в цій справі стали нові свідчення бельгійських детективів щодо кредитних карток («Віза», «Американ Експрес», «Дайнерс Клаб» та «Єврокард»), виданих бельгійськими банками «Кредіт Банк» і «Генерале Банк» на ім’я Олександра Волкова, його дружини Алли Волкової та на ім’я його компаньйона по бізнесу Юрія Назаренка.
Щоб не бути голослівним, наведу факти; факти, як мовиться, річ сувора. Якщо не враховувати кредитних карток Юрія Назаренка, котрий також проходить по цій справі, то родині Волкових бельгійські банки видали … 21 кредитну картку.
Ці кредитівки видавалися на підставі капіталу, який «крутився» через банківські рахунки народного обранця Волкова в Бельгії. Не буду перераховувати усі номери кредитних карток, а лише деякі з них: «Віза» – 4506-6329-2014, 4513-27-4332-2018, 4552-1827-4332-2018… «Єврокард» – 5413-2754-0139-8308, 5413-2754-0644-8504… «Американ Експрес» – 3741-821552-02009… Мабуть, достатньо?
Здавалося б, ну і що? Заможний українець має кредитні картки. Ба ні. Цей заможний чоловік – народний депутат України, і йому, як державному діячеві, заборонено відкривати валютні рахунки за кордоном, та ще й обмивати через них «брудні» гроші.
Усе це, як стверджують представники бельгійської федеральної поліції, було відомо тодішньому генеральному прокуророві України панові Потебенькові. Бельгійські слідчі припускають, що пан Потебенько не те що знехтував наданою йому інформацією, а навіть приховав злочини, у яких підозрюється народний депутат України Олександр Волков.
Для видачі ордеру на арешт Волкова в Україні, вважає відомий бельгійський юрист, адвокат, профі в подібних справах пан Фереманс, українській Генпрокуратурі варто було здійснити е-ле-мен-тар-ну процедуру, не виїжджаючи з Києва, а саме уповноважити оперпрацівника прокуратури навідатися в київський супермаркет «Мекос Міні-Маркет» та салон «Арк де Тріумф Горк» і вилучити для слідства оригінали чеків на оплату товарів кредитними картками з власним підписом Олександра Волкова 9 лютого 1997 року, 13 лютого 1997 року в «Арк де Тріумф», і того ж року 20 лютого знову в «Мекос Міні-Маркет». Це не повний перелік місць, де наслідив за допомогою бельгійських кредитних карток народний депутат України Олександр Волков.
І невже ж тодішньому генеральному прокуророві України Михайлові Потебенькові, який мав цю інформацію, не було відомо, що бельгійські банки кредитних карток просто так українським громадянам не видають?
А бельгійська прокуратура, як стало відомо кореспондентові Радіо Свобода від її працівників, і надалі чекає, вже від нового генерального прокурора України, правої допомоги у справі Олександра Волкова за № 63/97.
Як виглядає з матеріалів бельгійського слідства у справі відмивання Олександром Волковим «брудних» грошей, то доказів вини українського нардепа достатньо. Про це вже детально повідомлялось у попередніх радіовипусках. Але, мабуть, останньою краплею в цій справі стали нові свідчення бельгійських детективів щодо кредитних карток («Віза», «Американ Експрес», «Дайнерс Клаб» та «Єврокард»), виданих бельгійськими банками «Кредіт Банк» і «Генерале Банк» на ім’я Олександра Волкова, його дружини Алли Волкової та на ім’я його компаньйона по бізнесу Юрія Назаренка.
Щоб не бути голослівним, наведу факти; факти, як мовиться, річ сувора. Якщо не враховувати кредитних карток Юрія Назаренка, котрий також проходить по цій справі, то родині Волкових бельгійські банки видали … 21 кредитну картку.
Ці кредитівки видавалися на підставі капіталу, який «крутився» через банківські рахунки народного обранця Волкова в Бельгії. Не буду перераховувати усі номери кредитних карток, а лише деякі з них: «Віза» – 4506-6329-2014, 4513-27-4332-2018, 4552-1827-4332-2018… «Єврокард» – 5413-2754-0139-8308, 5413-2754-0644-8504… «Американ Експрес» – 3741-821552-02009… Мабуть, достатньо?
Здавалося б, ну і що? Заможний українець має кредитні картки. Ба ні. Цей заможний чоловік – народний депутат України, і йому, як державному діячеві, заборонено відкривати валютні рахунки за кордоном, та ще й обмивати через них «брудні» гроші.
Усе це, як стверджують представники бельгійської федеральної поліції, було відомо тодішньому генеральному прокуророві України панові Потебенькові. Бельгійські слідчі припускають, що пан Потебенько не те що знехтував наданою йому інформацією, а навіть приховав злочини, у яких підозрюється народний депутат України Олександр Волков.
Для видачі ордеру на арешт Волкова в Україні, вважає відомий бельгійський юрист, адвокат, профі в подібних справах пан Фереманс, українській Генпрокуратурі варто було здійснити е-ле-мен-тар-ну процедуру, не виїжджаючи з Києва, а саме уповноважити оперпрацівника прокуратури навідатися в київський супермаркет «Мекос Міні-Маркет» та салон «Арк де Тріумф Горк» і вилучити для слідства оригінали чеків на оплату товарів кредитними картками з власним підписом Олександра Волкова 9 лютого 1997 року, 13 лютого 1997 року в «Арк де Тріумф», і того ж року 20 лютого знову в «Мекос Міні-Маркет». Це не повний перелік місць, де наслідив за допомогою бельгійських кредитних карток народний депутат України Олександр Волков.
І невже ж тодішньому генеральному прокуророві України Михайлові Потебенькові, який мав цю інформацію, не було відомо, що бельгійські банки кредитних карток просто так українським громадянам не видають?
А бельгійська прокуратура, як стало відомо кореспондентові Радіо Свобода від її працівників, і надалі чекає, вже від нового генерального прокурора України, правої допомоги у справі Олександра Волкова за № 63/97.
