Щоправда, український саундтрек так і не став лауреатом конкурсу, але вже сама участь у боннському фестивалі свідчить про те, що до українського кіномистецтва ставляться, принаймні, з інтересом. Адже в конкурсі могли взяти участь лише 14 фільмів, при цьому до організаторів фестивалю надійшло понад 300 заявок. Вартим уваги є те, що відбираючи конкурсні роботи, члени жюрі намагалися відійти від так званого американського “мейнстріму”, шукаючи нові таланти й напрямки в кіномистецтві та музиці.
Одна з головних цілей боннського міжнародного фестивалю – узагалі привернути увагу до такого жанру, як музика в кіно, оскільки останнім часом творчі пориви композиторів дедалі сильніше гальмуються обмеженими бюджетами кінокартин. Як зазначив один із членів жюрі фестивалю Харальд Бантер, нинішнє покоління композиторів вимушене вдаватися, наприклад, до використання синтезаторів, а не оркестрів, які дуже дорого коштують. Як зауважив Юхим Гофман, проблеми українських композиторів, що пишуть музику для кіно, загострюються ще й загальною кризою в українському кіновиробництві. Оскільки в Україні зараз знімається дуже мало фільмів, композитори дедалі частіше змушені шукати можливості за кордоном для того, аби реалізувати себе.