Київ–Прага, 2 липня 2002 - Передачу з Києва веде Юлія Жмакіна. Гості київської студії: Микола Томенко - народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, Сергій Квіт - професор, керівник магістерських програм Києво – Могилянської Академії та шеф – редактор журналу "Політична думка" , політолог Володимир Полохало.
Передачу з Праги веде Ірина Халупа
Ірина Халупа
Ми переходимо до другої теми нашої передачі, а саме: Головне управління інформаційної політики - нове утворення в президентській Адміністрації. Отже, ще один офіційний орган, Адміністрація президента має ще одне нове управління. Його очолив колишній керівник інформаційно-аналітичної служби СДПУ(о) Сергій Васильєв. До складу новоствореної структури увійде управління інформації та зв’язків із громадськістю, яке раніше існувало. 21 червня було створено Управління стратегічних ініціатив. Його очолив професор Почепцов. Чи стануть нові управління помітними аналітичним структурами? З якою метою з’явилася ця найновіша структура і чи матиме вона вплив на загальноукраїнський інформаційний простір? Надія Степула розшукує відповідей.
Надія Степула
Стан інформаційної політики в Україні можна означити як незадовільний або ж дуже незадовільний. Дехто схильний вважати, що інформаційний простір тут підмінено інформаційною пропагандою. Інформаційна політика державних структур теж далека від довершеності. Аналітична база під державними рішеннями, ухвалами, указами тощо досі бажає ліпшого. Останнім прикладом було послання президента України Леоніда Кучми до Верховної Ради. Має, напевно, рацію політолог Михайло Погребінський, котрий вважає, що багато важливих моментів із цього послання були просто проігноровані тими каналами інформації, які повинні б донести до суспільства офіційну позицію керівництва держави. Як має, мабуть, рацію інший політолог Андрій Єрмолаєв, який визначив це послання як концептуально неспроможне. Тому актуальність створення Управління інформаційної політики поза сумнівом. Дивно, що така структура не з’явилася набагато раніше. Серед завдань нового управління пріоритетними, очевидно, будуть такі як аналіз, рекомендації, пропозиції, створення реальної аналітичної бази під майбутні ухвали та рішення. Те, що управління очолив член СДПУ(о), дивує хіба наївних. Кому ще міг довірити глава Адміністрації президента Віктор Медведчук таку відповідальну ділянку, як інформаційна політика, коли не перевіреному партією і життям Сергієву Васильєву, який до речі, має в активі керівництво аналітично-інформаційною службою СДПУ(о). За деякими оцінками, це була створена всього за останній рік справді потужна мережа збору та обробки інформації. Уже оприлюднені думки щодо того, буцім глава Адміністрації укріплює свої позиції та ставить амбітні цілі, орієнтуючись і на перетворення Адміністрації президента в публічний орган, і на майбутні президентські вибори. можна з такими думками погоджуватися чи ні. Але не можна не погодитися, що вибудовується реальна картина функціональної боєздатності деяких ново-призначень, ініційованих Медведчуком. Інша річ - якою буде стратегія внутрішньої політики, на котру працюватимуть кадри нової Адміністрації. Чи інтереси країни й народу стануть наріжним каменем у їхній діяльності?
Ірина Халупа
Шановні гості, як розцінювати це нове управління? Чи воно справді буде представляти інтереси України, чи це ще одна перемога для нового глави президентської Адміністрації, оскільки ладується Адміністрація його людьми?
Микола Томенко
Для мене це дивне призначення, тому що взагалі президент у нас уже має структуру, яка займається інформаційною політикою. Ця структура називається державний Комітет з питань інформаційної політики, телебачення й радіомовлення. І Адміністрація президента за визначенням не може інформаційною політикою займатися.
Ірина Халупа
Пане Томенко, пробачте на хвильку. Тут деякі непорозуміння, оскільки ми сьогодні «зловили» пана Васильєва, і Юлія Жмакіна його записала. Одне з другим нічого спільного не має до діла. Ми трошки пізніше почуємо його тлумачення того всього. Отже, цей державний Комітет – це щось інше, а це нове Управління – воно має забезпечити прозорість діяльності уряду.
Микола Томенко
Дякую, пані Халупа. Я не знаю, чи пан Васільєв вивчав документи, які регламентують діяльність державного Комітету з інформаційної політики й документи, які регламентують діяльність Адміністрації президента, я ще раз кажу, що сам факт того, що в Адміністрації президента є управління, яке виробляє інформаційну політику, є порушенням Конституції й чинного законодавства. Бо управління може пропагувати діяльність Леоніда Кучми й у вільний час - Віктора Медведчука. А виробляти інформаційну політику є чітко уповноважені органи Конституцією і чинним законодавством. Це перше. Друге - щодо перемоги чи недоліків. Ви знаєте, я трошки краще знаю Сергія Васільєва. Він для мене є людина, яка вперше в українських виборчих технологіях запустила системно на багатьох каналах такі анти-технологічні речі – наприклад, кліпи проти Олександра Омельченка робив Сергій Васільєв під час виборів 99-го року. Правда, це нічого не допомогло Григорію Суркісу. Він перший запровадив розміщення замовних матеріалів на трьох-чотирьох телеканалах, коли один сюжет ішов в одній і тій самій подачі на кількох телеканалах, і він причетний до сумнозвісної реклами про рік соціал-демократії. узагалі коли я думаю про сьогоднішню ситуацію, виявилося, що в нас єдиний є прихильник року соціал-демократії. Український народ не підтримав ідею, щоб 2002 рік був роком соціал-демократії, а Леонід Кучма, виявилося, підтримав. Тобто він єдиний подивився рекламу і призначивши Медведчука і всіх його підлеглих, вважає, що 2002 рік повинен бути роком соціал-демократії. Тому я думаю, що Васільєв буде займатися Медведчуком, це буде образа Леоніду Кучмі, бо він буде «розкручувати» свого шефа, працювати на нього і проти його основних конкурентів. Ніякою інформаційною політикою це управління не буде займатись. Тому звичайно, це зміцнює команду Віктора Медведчука. Може, президент не дав згоди йому балотуватися на президента, але насправді Васільєв прийшов як людина, яка буде «розкручувати» Медведчука як кандидата на президента.
Сергій Квіт
Я би хотів звернути увагу в продовженні цієї теми: окрім того, що призначення Васильєва – це партійна справа СДПУ(о), тут є ще одна серйозна річ. Треба розглядати це призначення й створення такої структури як поглиблення децентралізації системи державного управління, тобто інформаційної галузі. Насправді, ніхто в Україні не відповідає за те, що відбувається в інформаційній галузі, ця відповідальність розділена маленькими дещицями між Державним комітетом з інформаційної політики, Держкомзв’язком, Нацрадою....
Юлія Жмакіна
Пане Квіт, в Ви не закликаєте до створення надструктури?
Сергій Квіт
Адміністрація президента є дорадчим органом при президентові України, і створення комітету, який повинен займатися інформаційною політикою означає, що адміністрація по суті дублює уряд. Уряд повинен вирішувати це питання. Держкомінформполітики немає жодних повноважень впливу на ту ситуацію, яка є.
Юлія Жмакіна
А він і не збирається брати...
Сергій Квіт
Дійсно, це так і є..
Ірина Халупа
На рахунок адміністрації президента ми вже чули багато звинувачень. Але все-таки ми говоримо про нове управління. Давайте послухаємо, яким його уявляє пан Васильєв:
(запис)
Основні завдання новоутвореного управління полягатимуть у реалізації указу президента “Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності й відкритості діяльності” органів державної влади.” Якщо Ви знаєте, то нещодавно президент видав указ, згідно якого вніс зміни в указ від 17 травня 2001 року, де Віктор Медведчук, призначений керівником робочої групи з підготовки пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади. В цьому указі є багато конкретних пунктів, виконання яких і буде покладене на новоутворене управління.
Юлія Жмакіна
Ідеться, передовсім, про інформаційну політику державних органів. Як можна гарантувати, що нове утворення в адміністрації президента не буде регулювати, взагалі, медіа ринок?
Сергій Васильєв
Це ж не її функція. При чому ту регулювання медіа ринку до адміністрації президента. В неї є свої функції. Медіа ринок існує за своїми законами. Більше того, в указі чітко написано, які завдання президент ставить перед органами державної влади – це відкритість і створення умов, системи у ЗМІ, і залучення до цієї роботи в тому числі і самі органи державної влади - це і є головне завдання. При чому тут регулювання. Це ж не Кабмін, зрештою.
Юлія Жмакіна
Як Ви бачите співпрацю з органом із майже аналогічною назвою - Державним комітетом з інформаційної політики?
Сергій Васильєв
Дуже тісну співпрацю...
Юлія Жмакіна
Отже, ми почули, що пан Васильєв сам дуже чітко визначає завдання. Варто довіряти, пане Томенко?
Микола Томенко
Для того, щоб я повірив, треба привести у відповідність назви його управління з тими завданнями, які він робить. Я розумію, що проблема з термінами у лідерів СДПУ(о) давня: то вони плутали країни, до соціал-демократія перемогла, тепер вони плутають інформаційну політику з висвітленням діяльності президента. Коли висвітлювати діяльність президента може прес-служба чи інші органи, які завжди були в адміністрації президента. Головне управління інформаційної політики передбачає системний підхід до регулювання законодавства і контролю за діяльністю всіх структур, які діють на ринку, бо - це інформаційна політика. Я повірю Віктору Медведчуку, якщо назва цього управління буде приведена у відповідність або старої назви або це буде прес-служба, яка буде працювати на президента та його адміністрацію.
Юлія Жмакіна
У нас ці органи й структури, які збираються щось впорядковувати в медіа-просторі, множаться, зокрема, пан Сергій Квіт очолив центр медіа-реформ, створений за підтримки Посольства Великобританії в Україні. Пане Квіт, про які медіа реформи йдеться?
Сергій Квіт
Я би уточнив, не посольство Великобританії, а уряд. І в цьому контексті, хотів би висловити ставлення до виступу Васильєва. Це партійний успіх СДПУ (о), і навряд чи можна довіряти цим словам. До речі, внутрішня логіка була відсутня в його коментарях. Це просто означає, що Держкомінформ абсолютно виключається із системи державного управління, і на нього ніхто не зважає. І діяльність уряду поступово в інформаційній галузі йде під контроль адміністрації президента. З іншого боку, коли говорити про медіа-реформи – це питання широке, і можна сказати, вічне для України. Медіа-реформи важко почати й завершити. Наш проект включає в себе кількох партнерів з України, це національний університет Києво-Могилянська академія, де відкрито центр медіа-реформ із координації діяльності. Також сюди входить незалежна асоціація телерадіомовників, журнал “Телерадіокур’єр” і інтернет-газета "Телекритика”. Щодо нашої діяльності - це законодавчі ініціативи, співпраця з профільним комітетом Верховної Ради, це також різноманітна система навчань, організаційна діяльність серед журналістів, держслужбовців, адвокатів. Думаю, наша діяльність буде обширною, і сподіваємось, що через рік буде результат.
Юлія Жмакіна
Пане Томенко, і наостанок. З одного боку, Ви кажете, створення цього специфічного управляння в адміністрації президента замінює собою орган виконавчої влади Держкомінформполітики. З іншого боку, надаються гранти для розбудови медіа ринку. Як поєднати, зрозуміти ці процеси, вони балансують один з одним?
Микола Томенко
По-перше, треба привести у відповідність до законодавства все те, що відбувається, і кожен повинен робити свою справу: Нацрада опікуватися законодавством, а Держкомітет з інформаційної політики - захищати інформаційний простір і інформаційну безпеку. Але хотів ви ще раз сказати про небезпеку нової структури. Вона вже працює в адміністрації президента в частині інформаційної політики. Я був у двох округах, де йдуть довибори, і мені повідомили кандидати в депутати по округу в Нікополі, що там порушується чинне законодавств і не пускають опозиційних кандидатів. Я Туди приїхав, і сьогодні ухвалено рішення попередити Олександра Жира, що нібито я агітував за нього, і ще одне таке попередження – його знімуть із реєстрації. Я дуже добре знаю, що таке слід адміністрації президента, яка сьогодні контролює й інформаційну політику під час довиборів. Оце , на жаль та небезпека, про яку я казав незаконності діяльності адміністрації і його управління, які хочуть контролювати все, що відбувається в Україні.
Передачу з Праги веде Ірина Халупа
Ірина Халупа
Ми переходимо до другої теми нашої передачі, а саме: Головне управління інформаційної політики - нове утворення в президентській Адміністрації. Отже, ще один офіційний орган, Адміністрація президента має ще одне нове управління. Його очолив колишній керівник інформаційно-аналітичної служби СДПУ(о) Сергій Васильєв. До складу новоствореної структури увійде управління інформації та зв’язків із громадськістю, яке раніше існувало. 21 червня було створено Управління стратегічних ініціатив. Його очолив професор Почепцов. Чи стануть нові управління помітними аналітичним структурами? З якою метою з’явилася ця найновіша структура і чи матиме вона вплив на загальноукраїнський інформаційний простір? Надія Степула розшукує відповідей.
Надія Степула
Стан інформаційної політики в Україні можна означити як незадовільний або ж дуже незадовільний. Дехто схильний вважати, що інформаційний простір тут підмінено інформаційною пропагандою. Інформаційна політика державних структур теж далека від довершеності. Аналітична база під державними рішеннями, ухвалами, указами тощо досі бажає ліпшого. Останнім прикладом було послання президента України Леоніда Кучми до Верховної Ради. Має, напевно, рацію політолог Михайло Погребінський, котрий вважає, що багато важливих моментів із цього послання були просто проігноровані тими каналами інформації, які повинні б донести до суспільства офіційну позицію керівництва держави. Як має, мабуть, рацію інший політолог Андрій Єрмолаєв, який визначив це послання як концептуально неспроможне. Тому актуальність створення Управління інформаційної політики поза сумнівом. Дивно, що така структура не з’явилася набагато раніше. Серед завдань нового управління пріоритетними, очевидно, будуть такі як аналіз, рекомендації, пропозиції, створення реальної аналітичної бази під майбутні ухвали та рішення. Те, що управління очолив член СДПУ(о), дивує хіба наївних. Кому ще міг довірити глава Адміністрації президента Віктор Медведчук таку відповідальну ділянку, як інформаційна політика, коли не перевіреному партією і життям Сергієву Васильєву, який до речі, має в активі керівництво аналітично-інформаційною службою СДПУ(о). За деякими оцінками, це була створена всього за останній рік справді потужна мережа збору та обробки інформації. Уже оприлюднені думки щодо того, буцім глава Адміністрації укріплює свої позиції та ставить амбітні цілі, орієнтуючись і на перетворення Адміністрації президента в публічний орган, і на майбутні президентські вибори. можна з такими думками погоджуватися чи ні. Але не можна не погодитися, що вибудовується реальна картина функціональної боєздатності деяких ново-призначень, ініційованих Медведчуком. Інша річ - якою буде стратегія внутрішньої політики, на котру працюватимуть кадри нової Адміністрації. Чи інтереси країни й народу стануть наріжним каменем у їхній діяльності?
Ірина Халупа
Шановні гості, як розцінювати це нове управління? Чи воно справді буде представляти інтереси України, чи це ще одна перемога для нового глави президентської Адміністрації, оскільки ладується Адміністрація його людьми?
Микола Томенко
Для мене це дивне призначення, тому що взагалі президент у нас уже має структуру, яка займається інформаційною політикою. Ця структура називається державний Комітет з питань інформаційної політики, телебачення й радіомовлення. І Адміністрація президента за визначенням не може інформаційною політикою займатися.
Ірина Халупа
Пане Томенко, пробачте на хвильку. Тут деякі непорозуміння, оскільки ми сьогодні «зловили» пана Васильєва, і Юлія Жмакіна його записала. Одне з другим нічого спільного не має до діла. Ми трошки пізніше почуємо його тлумачення того всього. Отже, цей державний Комітет – це щось інше, а це нове Управління – воно має забезпечити прозорість діяльності уряду.
Микола Томенко
Дякую, пані Халупа. Я не знаю, чи пан Васільєв вивчав документи, які регламентують діяльність державного Комітету з інформаційної політики й документи, які регламентують діяльність Адміністрації президента, я ще раз кажу, що сам факт того, що в Адміністрації президента є управління, яке виробляє інформаційну політику, є порушенням Конституції й чинного законодавства. Бо управління може пропагувати діяльність Леоніда Кучми й у вільний час - Віктора Медведчука. А виробляти інформаційну політику є чітко уповноважені органи Конституцією і чинним законодавством. Це перше. Друге - щодо перемоги чи недоліків. Ви знаєте, я трошки краще знаю Сергія Васільєва. Він для мене є людина, яка вперше в українських виборчих технологіях запустила системно на багатьох каналах такі анти-технологічні речі – наприклад, кліпи проти Олександра Омельченка робив Сергій Васільєв під час виборів 99-го року. Правда, це нічого не допомогло Григорію Суркісу. Він перший запровадив розміщення замовних матеріалів на трьох-чотирьох телеканалах, коли один сюжет ішов в одній і тій самій подачі на кількох телеканалах, і він причетний до сумнозвісної реклами про рік соціал-демократії. узагалі коли я думаю про сьогоднішню ситуацію, виявилося, що в нас єдиний є прихильник року соціал-демократії. Український народ не підтримав ідею, щоб 2002 рік був роком соціал-демократії, а Леонід Кучма, виявилося, підтримав. Тобто він єдиний подивився рекламу і призначивши Медведчука і всіх його підлеглих, вважає, що 2002 рік повинен бути роком соціал-демократії. Тому я думаю, що Васільєв буде займатися Медведчуком, це буде образа Леоніду Кучмі, бо він буде «розкручувати» свого шефа, працювати на нього і проти його основних конкурентів. Ніякою інформаційною політикою це управління не буде займатись. Тому звичайно, це зміцнює команду Віктора Медведчука. Може, президент не дав згоди йому балотуватися на президента, але насправді Васільєв прийшов як людина, яка буде «розкручувати» Медведчука як кандидата на президента.
Сергій Квіт
Я би хотів звернути увагу в продовженні цієї теми: окрім того, що призначення Васильєва – це партійна справа СДПУ(о), тут є ще одна серйозна річ. Треба розглядати це призначення й створення такої структури як поглиблення децентралізації системи державного управління, тобто інформаційної галузі. Насправді, ніхто в Україні не відповідає за те, що відбувається в інформаційній галузі, ця відповідальність розділена маленькими дещицями між Державним комітетом з інформаційної політики, Держкомзв’язком, Нацрадою....
Юлія Жмакіна
Пане Квіт, в Ви не закликаєте до створення надструктури?
Сергій Квіт
Адміністрація президента є дорадчим органом при президентові України, і створення комітету, який повинен займатися інформаційною політикою означає, що адміністрація по суті дублює уряд. Уряд повинен вирішувати це питання. Держкомінформполітики немає жодних повноважень впливу на ту ситуацію, яка є.
Юлія Жмакіна
А він і не збирається брати...
Сергій Квіт
Дійсно, це так і є..
Ірина Халупа
На рахунок адміністрації президента ми вже чули багато звинувачень. Але все-таки ми говоримо про нове управління. Давайте послухаємо, яким його уявляє пан Васильєв:
(запис)
Основні завдання новоутвореного управління полягатимуть у реалізації указу президента “Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності й відкритості діяльності” органів державної влади.” Якщо Ви знаєте, то нещодавно президент видав указ, згідно якого вніс зміни в указ від 17 травня 2001 року, де Віктор Медведчук, призначений керівником робочої групи з підготовки пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади. В цьому указі є багато конкретних пунктів, виконання яких і буде покладене на новоутворене управління.
Юлія Жмакіна
Ідеться, передовсім, про інформаційну політику державних органів. Як можна гарантувати, що нове утворення в адміністрації президента не буде регулювати, взагалі, медіа ринок?
Сергій Васильєв
Це ж не її функція. При чому ту регулювання медіа ринку до адміністрації президента. В неї є свої функції. Медіа ринок існує за своїми законами. Більше того, в указі чітко написано, які завдання президент ставить перед органами державної влади – це відкритість і створення умов, системи у ЗМІ, і залучення до цієї роботи в тому числі і самі органи державної влади - це і є головне завдання. При чому тут регулювання. Це ж не Кабмін, зрештою.
Юлія Жмакіна
Як Ви бачите співпрацю з органом із майже аналогічною назвою - Державним комітетом з інформаційної політики?
Сергій Васильєв
Дуже тісну співпрацю...
Юлія Жмакіна
Отже, ми почули, що пан Васильєв сам дуже чітко визначає завдання. Варто довіряти, пане Томенко?
Микола Томенко
Для того, щоб я повірив, треба привести у відповідність назви його управління з тими завданнями, які він робить. Я розумію, що проблема з термінами у лідерів СДПУ(о) давня: то вони плутали країни, до соціал-демократія перемогла, тепер вони плутають інформаційну політику з висвітленням діяльності президента. Коли висвітлювати діяльність президента може прес-служба чи інші органи, які завжди були в адміністрації президента. Головне управління інформаційної політики передбачає системний підхід до регулювання законодавства і контролю за діяльністю всіх структур, які діють на ринку, бо - це інформаційна політика. Я повірю Віктору Медведчуку, якщо назва цього управління буде приведена у відповідність або старої назви або це буде прес-служба, яка буде працювати на президента та його адміністрацію.
Юлія Жмакіна
У нас ці органи й структури, які збираються щось впорядковувати в медіа-просторі, множаться, зокрема, пан Сергій Квіт очолив центр медіа-реформ, створений за підтримки Посольства Великобританії в Україні. Пане Квіт, про які медіа реформи йдеться?
Сергій Квіт
Я би уточнив, не посольство Великобританії, а уряд. І в цьому контексті, хотів би висловити ставлення до виступу Васильєва. Це партійний успіх СДПУ (о), і навряд чи можна довіряти цим словам. До речі, внутрішня логіка була відсутня в його коментарях. Це просто означає, що Держкомінформ абсолютно виключається із системи державного управління, і на нього ніхто не зважає. І діяльність уряду поступово в інформаційній галузі йде під контроль адміністрації президента. З іншого боку, коли говорити про медіа-реформи – це питання широке, і можна сказати, вічне для України. Медіа-реформи важко почати й завершити. Наш проект включає в себе кількох партнерів з України, це національний університет Києво-Могилянська академія, де відкрито центр медіа-реформ із координації діяльності. Також сюди входить незалежна асоціація телерадіомовників, журнал “Телерадіокур’єр” і інтернет-газета "Телекритика”. Щодо нашої діяльності - це законодавчі ініціативи, співпраця з профільним комітетом Верховної Ради, це також різноманітна система навчань, організаційна діяльність серед журналістів, держслужбовців, адвокатів. Думаю, наша діяльність буде обширною, і сподіваємось, що через рік буде результат.
Юлія Жмакіна
Пане Томенко, і наостанок. З одного боку, Ви кажете, створення цього специфічного управляння в адміністрації президента замінює собою орган виконавчої влади Держкомінформполітики. З іншого боку, надаються гранти для розбудови медіа ринку. Як поєднати, зрозуміти ці процеси, вони балансують один з одним?
Микола Томенко
По-перше, треба привести у відповідність до законодавства все те, що відбувається, і кожен повинен робити свою справу: Нацрада опікуватися законодавством, а Держкомітет з інформаційної політики - захищати інформаційний простір і інформаційну безпеку. Але хотів ви ще раз сказати про небезпеку нової структури. Вона вже працює в адміністрації президента в частині інформаційної політики. Я був у двох округах, де йдуть довибори, і мені повідомили кандидати в депутати по округу в Нікополі, що там порушується чинне законодавств і не пускають опозиційних кандидатів. Я Туди приїхав, і сьогодні ухвалено рішення попередити Олександра Жира, що нібито я агітував за нього, і ще одне таке попередження – його знімуть із реєстрації. Я дуже добре знаю, що таке слід адміністрації президента, яка сьогодні контролює й інформаційну політику під час довиборів. Оце , на жаль та небезпека, про яку я казав незаконності діяльності адміністрації і його управління, які хочуть контролювати все, що відбувається в Україні.
