Прага, 3 вересня 2002 – Світ веде боротьбу з бідністю. Про це свідчить і самміті лідері понад 100 країн Землі у Південно-Африканському Йоганнесбурзі. До цих зусиль вирішила приєднатися й Україна, бо її президент також полетів до столиці ПАР. Але чи усвідомлюється при цьому масштаб того лиха, із яким хочуть боротися?
У світі щодня голодує до півмільярда людності. Лише у одній Африці голодна смерть загрожує понад 15 мільйонам її населення. Про це, зокрема, йшлося й на самміті Землі в Йоганнесбурзі. Але варто нагадати, що бідність і голод загрожують все більше не лише населенню Індії, Африки чи Південної Америки але й деяким країнам Європи, серед яких й Україна. Вважається, що коли пересічний житель країни заробляє не більше долара у день, то він уже бідний... А за оцінками міжнародних експертів середній заробіток пересічного українця і того менший.
Президент України нещодавно видав указ про боротьбу з бідністю свого народу і не знати, чи цей документ не готувався спеціально до самміту в Йоганнесбурзі. Але дивує інше, у концепції щодо боротьби з бідарями в України, яка написана президентськими радниками з Банківської, дещо зміщені акценти і явно применшені масштаби згаданого лиха. Бо низка незалежних експертних оцінок указує на те, що нижче рівня бідності в державі живе від 80 до 90 відсотків населення, а у президентському документі йдеться про те, що бідують лише 26 відсотків народу країни. Загальновідомо, щоб успішно боротися проти лиха – слід чітко окреслити його масштаби. А коли масштабів не знають або не хочуть казати правду, то як тоді повірити у реальність намірів?
Пересічний українець заробляє менше долара на день, а багаті в Україні приховують щомісячно у сто разів частіше своє податки, аніж пересічні громадяни держави. Окрім того, як пише газета, комусь із владних верхів у Києві дарують океанські яхти вартістю у 12 мільйонів доларів...І виникає питання, а може в Україні вже давно ведеться активна боротьба з бідністю, лише власною...І індивідуальні успіхи тим більші, чим вище урядовим рангом такі борці...
У світі щодня голодує до півмільярда людності. Лише у одній Африці голодна смерть загрожує понад 15 мільйонам її населення. Про це, зокрема, йшлося й на самміті Землі в Йоганнесбурзі. Але варто нагадати, що бідність і голод загрожують все більше не лише населенню Індії, Африки чи Південної Америки але й деяким країнам Європи, серед яких й Україна. Вважається, що коли пересічний житель країни заробляє не більше долара у день, то він уже бідний... А за оцінками міжнародних експертів середній заробіток пересічного українця і того менший.
Президент України нещодавно видав указ про боротьбу з бідністю свого народу і не знати, чи цей документ не готувався спеціально до самміту в Йоганнесбурзі. Але дивує інше, у концепції щодо боротьби з бідарями в України, яка написана президентськими радниками з Банківської, дещо зміщені акценти і явно применшені масштаби згаданого лиха. Бо низка незалежних експертних оцінок указує на те, що нижче рівня бідності в державі живе від 80 до 90 відсотків населення, а у президентському документі йдеться про те, що бідують лише 26 відсотків народу країни. Загальновідомо, щоб успішно боротися проти лиха – слід чітко окреслити його масштаби. А коли масштабів не знають або не хочуть казати правду, то як тоді повірити у реальність намірів?
Пересічний українець заробляє менше долара на день, а багаті в Україні приховують щомісячно у сто разів частіше своє податки, аніж пересічні громадяни держави. Окрім того, як пише газета, комусь із владних верхів у Києві дарують океанські яхти вартістю у 12 мільйонів доларів...І виникає питання, а може в Україні вже давно ведеться активна боротьба з бідністю, лише власною...І індивідуальні успіхи тим більші, чим вище урядовим рангом такі борці...
