Прага, 12 червня 2002 - Нові домовленості про майбутній експорт російського газу до Європи саме через Україну дехто в білоруському парламенті вважає за «надзвичайно небажані», повідомляє агентство Інтерфакс: у цьому разі білоруський б’юджет недолічиться «кількох сотень мільйонів доларів», стверджує Мікалай Скутав, заступник голови комісії нижньої палати парламенту, яка відповідає за енергетику - адже плановане раніше будівництво нового газогону через Білорусь в обхід України тим самим практично зупинено. (Цікаво, чи говоритимуть про це в перебігу візиту до Білорусі в четвер прем’єр-міністра України Анатолія Кінаха?)
Іще одна думка з приводу домовленого консорціюму для транспортування російського газу до Європи крізь Україну надійшла з Білорусі: колишній прем’єр-міністр, а нині депутат В’ячеслав Кебіч уважає, що для України чи Білорусі це питання економічне, а от для Росії - політичне. За словами Кебіча, Росія намагається розширити свої інтереси і вплив і в Україні, не обмежуючись лише Білоруссю.
Натомість Анатолій Кінах - а він у середу доручив урядові за три дні створити експертну групу, яка має працювати над українсько-російсько-німецькими домовленостями в газовій галузі - уважає санкт-петербурзьку заяву голів трьох держав за дуже важливу для України: «Ця заява має для нас принципове значення, бо вона вперше за останні роки чітко фіксує роль і значення України в питаннях постачання енергоносіїв у Європу і енергетичної безпеки європейського континенту в цілому».
Про те саме говорив і міністр закордонних справ України Анатолій Зленко, коли повідомляв, що Україна підпише угоди про участь у консорціюмі іще з низкою європейських країн.
Високо оцінив домовленості і канцлер Німеччини Ґергард Шредер, який висловив думку, що цей проєкт забезпечить у реґіоні, а отже і в Україні й Росії, економічну стабільність, яка принесе й стабільність політичну.
Але тим часом навколо нових далекосяжних планів є чимало непевностей. Західні оглядачі, намагаючись виловити суть домовленостей із повідомлень, не можуть дійти спільного висновку, що саме ці плани передбачають.
Навіть у Росії щодо них існують протилежні погляди. Один із московських інвестиційних банків, Тройка Діалоґ, назвав їх «доброю новиною для Ґазпрому»; цей проєкт, уважать у банку, підвищить безпеку газового транзиту і зблизить великих гравців у цій галузі. А інший такий банк, Об’єднана фінансова група, нагадує, що всі попередні російсько-українські домовленості про газ застрягали на рівні проєктів на папері, і ця може бути не винятком.
А в Білорусі, найближчому партнері Росії, схоже, взагалі не знають, про що йдеться. Згадані на початку білоруські депутати впевнені, що через Україну будуватимуть новий газогін…
Іще одна думка з приводу домовленого консорціюму для транспортування російського газу до Європи крізь Україну надійшла з Білорусі: колишній прем’єр-міністр, а нині депутат В’ячеслав Кебіч уважає, що для України чи Білорусі це питання економічне, а от для Росії - політичне. За словами Кебіча, Росія намагається розширити свої інтереси і вплив і в Україні, не обмежуючись лише Білоруссю.
Натомість Анатолій Кінах - а він у середу доручив урядові за три дні створити експертну групу, яка має працювати над українсько-російсько-німецькими домовленостями в газовій галузі - уважає санкт-петербурзьку заяву голів трьох держав за дуже важливу для України: «Ця заява має для нас принципове значення, бо вона вперше за останні роки чітко фіксує роль і значення України в питаннях постачання енергоносіїв у Європу і енергетичної безпеки європейського континенту в цілому».
Про те саме говорив і міністр закордонних справ України Анатолій Зленко, коли повідомляв, що Україна підпише угоди про участь у консорціюмі іще з низкою європейських країн.
Високо оцінив домовленості і канцлер Німеччини Ґергард Шредер, який висловив думку, що цей проєкт забезпечить у реґіоні, а отже і в Україні й Росії, економічну стабільність, яка принесе й стабільність політичну.
Але тим часом навколо нових далекосяжних планів є чимало непевностей. Західні оглядачі, намагаючись виловити суть домовленостей із повідомлень, не можуть дійти спільного висновку, що саме ці плани передбачають.
Навіть у Росії щодо них існують протилежні погляди. Один із московських інвестиційних банків, Тройка Діалоґ, назвав їх «доброю новиною для Ґазпрому»; цей проєкт, уважать у банку, підвищить безпеку газового транзиту і зблизить великих гравців у цій галузі. А інший такий банк, Об’єднана фінансова група, нагадує, що всі попередні російсько-українські домовленості про газ застрягали на рівні проєктів на папері, і ця може бути не винятком.
А в Білорусі, найближчому партнері Росії, схоже, взагалі не знають, про що йдеться. Згадані на початку білоруські депутати впевнені, що через Україну будуватимуть новий газогін…
