Прага, 17 вересня 2002 - Президент України Леонід Кучма, перебуваючи в понеділок в Австрії під час опозиційних акцій протесту, в інтерв’ю австрійському щоденникові «Дер Штандард» - як повідомляють засоби інформації - назвав ці акції свідченням того, що в Україні є демократія, й додав, що нинішні демонстрації відбуваються тоді, коли економіка в Україні поліпшується, зарплати й пенсії зростають. Так уважає український президент - а закордонна преса дає подіям 16 вересня ще багато оцінок.
Чи не найгостріше характеризує президента України оглядач російського щоденника «Коммерсант»: коли майже три роки тому Леоніда Кучму переобирали на другий термін, із цього особливо не раділи навіть ті, хто врешті знехотя віддав йому голос - або за старою радянською звичкою «за начальство», або ж за принципом найменшого зла. І от минуло три роки другого Кучминого терміну, і український виборець уповні відчув, до яких втрат веде голосування за цим принципом «щоби не було гірше». Сьогодні, пише «Коммерсант», Україна вжинає плоди того голосування - виявляється-бо, що може бути гірше; ба більше, й обов’язково буде гірше, коли нація, обираючи провідника, опиняється під владою такої хибної логіки. Ціна помилки виявляється зависокою.
Шкода Україну, що її летаргічний сон породив Кучму-президента, веде далі російський коментатор. По-людському можна пошкодувати й самого Леоніда Даниловича, який сьогодні розплачується за те, що не пішов вчасно, за радянською номенклатурною звичкою вирішивши, що йти з влади можна лише вперед ногами. У підсумку - за що боровся, на те й напоровся. У народі його називають «рудим тарганом», пише далі щоденник «Коммерсант», газети малюють на нього карикатури, де він у майбутньому постає в ролі зека, а депутати дарують йому капці. Навіщо - пояснювати не треба, додає оглядач російської газети, - а Кучма, слабкий із усіх оглядів президент, навіть не може, як Лукашенко, закрутити гайки в боротьбі з «інакодумцями» й не спромогається ні на що краще, як шпурнути в кривдника подарованим капцем: інших аргументів і важелів йому не лишилося, вважає «Коммерсант».
Кучма ж, президент країни, що має найменше сподівань вступити до Євросоюзу, в Зальцбурзі на Європейському економічному саміті взявся попереджати, що без такого сподівання його держава може й не залишитися незалежною від Росії - про це пише європейське видання американського ділового щоденника «Вол Стріт Джорнал» - на що комісар ЄС із питань розширення Ґюнтер Фергойґен дав чітко знати, що ці заклики й попередження не буде почуто: суспільства нинішніх членів ЄС не готові прийняти й нинішніх кандидатів, уже не кажучи про Туреччину, а тим більше про такі країни, як Україна.
Британський діловий щоденник «Файнаншл Таймз» цій темі присвячує цілу статтю: заклик президента України Леоніда Кучми про перспективу членства в Євросоюзі за кілька хвилин прилюдно відкинув Ґюнтер Фергойґен, пише газета. Обидва промовці подали докорінно різні погляди на майбутнє взаємин ЄС і України: Кучма попередив, що без обіцянки почати з його країною переговори про членство вона залишиться в якійсь «сірій зоні» - а Фергойґен відповів, що розвиток «європейської перспективи» для України зовсім не обов’язково означає й «перспективу членства» на наступні 10 – 20 років. Фергойґен додав, що для європейських керівників було б «цілком неправильно» найближчим часом їздити до Києва з пропозиціями про членство. «Файнаншл Таймз» нагадує, що Євросоюз, непокоячись через звинувачення на адресу Кучми в корупції й брак демократичної прозорості навколо нього, виключив надання Україні навіть статусу потенційного члена ЄС, що його запропоновано Хорватії й іншим країнам колишньої Югославії.
А американський щоденник «Вашинґтон Пост» до цього додає, що в той час як Україну залишили осторонь у дискусіях про членство в ЄС, і чільні американські урядовці сперечаються, чи має президент США Джордж Буш зустрічатися з Леонідом Кучмою в листопаді в Празі: деякі з них наполягають, що Вашинґтон має далі працювати над тим, щоби прив’язати Україну до Заходу, інші ж із підозрою ставляться до зближення з керівником держави, якого звинувачено в наказі вбити журналіста, стверджує автор статті в «Вашинґтон Пост».
Тим часом оглядачка російського щоденника «Нєзавісімая ґазета» вважає, що «вереснева революція» якраз і приведе Київ в обійми Заходу - якщо буде втілено сценарій переходу від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської моделі політичної влади в Україні, то Україна семимильними кроками рушить у бік євроатлантичних структур. Але й ця газета відводить Україні роль «сірої зони», у якій, на думку «Нєзавісімої ґазети», Захід уже зараз законсервував Україну.
Натомість теж російський щоденник «Врем’я новостєй» пише про те, що нинішня хвиля українських протестів вигідна Росії - на опозиційній хвилі Москва може здобути контроль над українською газотранспортною системою, бо компроміс із нею з приводу газотранспортного консорціюму є для Кучми чи не єдиним способом знайти спільну мову з українськими комуністами - прихильниками інтеґрації в межах СНД, які наразі активно підтримують гасла відставки президента, вважає оглядачка газети «Врем’я новостєй».
І практично всі звертають увагу на те, що в нинішніх акціях протесту спільно беруть участь такі різні, ба й протилежні, політичні сили. «Пікантною деталлю» вважає автор статті в російському щоденнику «Врем’я МН» те, що до комуністів приєдналася УНА–УНСО, і задля скинення Кучми українські комуністи об’єдналися з ненависними для них націоналістами, які, в свою чергу, ненавидять комуністів.
А німецький щоденник «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» виносить це єднання лівих і правих у заголовок своєї статті.
Американська газета «Н’ю Йорк Таймз» теж звертає увагу, що під поверхнею такого на перший погляд єдиного фронту опозиції є розбіжності щодо того, хто чого хоче досягти. Організатори акції - комуністи, соціялісти й блок Юлії Тимошенко - прагнуть відставки Кучми; центрист Ющенко, що приєднався до них, закликАв був лише покласти край корупції й слабким політичним репресіям - і водночас він домагається нової коаліції в парламенті.
Інша німецька газета, «Зюддойче Цайтунґ», уважає, що українську опозицію послаблює новий союз, що його уклав президентський табір із поміркованим опозиціонером Віктором Ющенком, створивши «Форум демократичних сил».
І американська «Вашинґтон Таймз» уважає ситуацію, коли Віктор Ющенко підписав-таки заклик до відставки Леоніда Кучми й уклав угоду з деякими пропрезидентськими політичними угрупованнями, яка може відкрити шлях до коаліційного уряду, - незручною для Ющенка, чільного, за словами оглядачки американської газети, претендента на президента України.
І - на закінчення - ще один штрих до понеділкових демонстрацій у центрі Києва очима іноземної преси. Американська «Н’ю Йорк Таймз:» На площі Незалежності в Києві, де зібралися демонстранти, продавщиця пивного кіоска каже, що алкоголь цього дня в неї продавався як ніколи. А от лікеро-горілчані крамниці в центрі Києва, зокрема на Хрещатику, всі зачинені «на переоблік» - це вже пише російський щоденник із назвою просто «Ґазета» й додає, що народ ремствував: «От гади - що ж вони горілку заборонили продавати? Та тільки за це Кучму треба прибрати!».
Чи не найгостріше характеризує президента України оглядач російського щоденника «Коммерсант»: коли майже три роки тому Леоніда Кучму переобирали на другий термін, із цього особливо не раділи навіть ті, хто врешті знехотя віддав йому голос - або за старою радянською звичкою «за начальство», або ж за принципом найменшого зла. І от минуло три роки другого Кучминого терміну, і український виборець уповні відчув, до яких втрат веде голосування за цим принципом «щоби не було гірше». Сьогодні, пише «Коммерсант», Україна вжинає плоди того голосування - виявляється-бо, що може бути гірше; ба більше, й обов’язково буде гірше, коли нація, обираючи провідника, опиняється під владою такої хибної логіки. Ціна помилки виявляється зависокою.
Шкода Україну, що її летаргічний сон породив Кучму-президента, веде далі російський коментатор. По-людському можна пошкодувати й самого Леоніда Даниловича, який сьогодні розплачується за те, що не пішов вчасно, за радянською номенклатурною звичкою вирішивши, що йти з влади можна лише вперед ногами. У підсумку - за що боровся, на те й напоровся. У народі його називають «рудим тарганом», пише далі щоденник «Коммерсант», газети малюють на нього карикатури, де він у майбутньому постає в ролі зека, а депутати дарують йому капці. Навіщо - пояснювати не треба, додає оглядач російської газети, - а Кучма, слабкий із усіх оглядів президент, навіть не може, як Лукашенко, закрутити гайки в боротьбі з «інакодумцями» й не спромогається ні на що краще, як шпурнути в кривдника подарованим капцем: інших аргументів і важелів йому не лишилося, вважає «Коммерсант».
Кучма ж, президент країни, що має найменше сподівань вступити до Євросоюзу, в Зальцбурзі на Європейському економічному саміті взявся попереджати, що без такого сподівання його держава може й не залишитися незалежною від Росії - про це пише європейське видання американського ділового щоденника «Вол Стріт Джорнал» - на що комісар ЄС із питань розширення Ґюнтер Фергойґен дав чітко знати, що ці заклики й попередження не буде почуто: суспільства нинішніх членів ЄС не готові прийняти й нинішніх кандидатів, уже не кажучи про Туреччину, а тим більше про такі країни, як Україна.
Британський діловий щоденник «Файнаншл Таймз» цій темі присвячує цілу статтю: заклик президента України Леоніда Кучми про перспективу членства в Євросоюзі за кілька хвилин прилюдно відкинув Ґюнтер Фергойґен, пише газета. Обидва промовці подали докорінно різні погляди на майбутнє взаємин ЄС і України: Кучма попередив, що без обіцянки почати з його країною переговори про членство вона залишиться в якійсь «сірій зоні» - а Фергойґен відповів, що розвиток «європейської перспективи» для України зовсім не обов’язково означає й «перспективу членства» на наступні 10 – 20 років. Фергойґен додав, що для європейських керівників було б «цілком неправильно» найближчим часом їздити до Києва з пропозиціями про членство. «Файнаншл Таймз» нагадує, що Євросоюз, непокоячись через звинувачення на адресу Кучми в корупції й брак демократичної прозорості навколо нього, виключив надання Україні навіть статусу потенційного члена ЄС, що його запропоновано Хорватії й іншим країнам колишньої Югославії.
А американський щоденник «Вашинґтон Пост» до цього додає, що в той час як Україну залишили осторонь у дискусіях про членство в ЄС, і чільні американські урядовці сперечаються, чи має президент США Джордж Буш зустрічатися з Леонідом Кучмою в листопаді в Празі: деякі з них наполягають, що Вашинґтон має далі працювати над тим, щоби прив’язати Україну до Заходу, інші ж із підозрою ставляться до зближення з керівником держави, якого звинувачено в наказі вбити журналіста, стверджує автор статті в «Вашинґтон Пост».
Тим часом оглядачка російського щоденника «Нєзавісімая ґазета» вважає, що «вереснева революція» якраз і приведе Київ в обійми Заходу - якщо буде втілено сценарій переходу від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської моделі політичної влади в Україні, то Україна семимильними кроками рушить у бік євроатлантичних структур. Але й ця газета відводить Україні роль «сірої зони», у якій, на думку «Нєзавісімої ґазети», Захід уже зараз законсервував Україну.
Натомість теж російський щоденник «Врем’я новостєй» пише про те, що нинішня хвиля українських протестів вигідна Росії - на опозиційній хвилі Москва може здобути контроль над українською газотранспортною системою, бо компроміс із нею з приводу газотранспортного консорціюму є для Кучми чи не єдиним способом знайти спільну мову з українськими комуністами - прихильниками інтеґрації в межах СНД, які наразі активно підтримують гасла відставки президента, вважає оглядачка газети «Врем’я новостєй».
І практично всі звертають увагу на те, що в нинішніх акціях протесту спільно беруть участь такі різні, ба й протилежні, політичні сили. «Пікантною деталлю» вважає автор статті в російському щоденнику «Врем’я МН» те, що до комуністів приєдналася УНА–УНСО, і задля скинення Кучми українські комуністи об’єдналися з ненависними для них націоналістами, які, в свою чергу, ненавидять комуністів.
А німецький щоденник «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» виносить це єднання лівих і правих у заголовок своєї статті.
Американська газета «Н’ю Йорк Таймз» теж звертає увагу, що під поверхнею такого на перший погляд єдиного фронту опозиції є розбіжності щодо того, хто чого хоче досягти. Організатори акції - комуністи, соціялісти й блок Юлії Тимошенко - прагнуть відставки Кучми; центрист Ющенко, що приєднався до них, закликАв був лише покласти край корупції й слабким політичним репресіям - і водночас він домагається нової коаліції в парламенті.
Інша німецька газета, «Зюддойче Цайтунґ», уважає, що українську опозицію послаблює новий союз, що його уклав президентський табір із поміркованим опозиціонером Віктором Ющенком, створивши «Форум демократичних сил».
І американська «Вашинґтон Таймз» уважає ситуацію, коли Віктор Ющенко підписав-таки заклик до відставки Леоніда Кучми й уклав угоду з деякими пропрезидентськими політичними угрупованнями, яка може відкрити шлях до коаліційного уряду, - незручною для Ющенка, чільного, за словами оглядачки американської газети, претендента на президента України.
І - на закінчення - ще один штрих до понеділкових демонстрацій у центрі Києва очима іноземної преси. Американська «Н’ю Йорк Таймз:» На площі Незалежності в Києві, де зібралися демонстранти, продавщиця пивного кіоска каже, що алкоголь цього дня в неї продавався як ніколи. А от лікеро-горілчані крамниці в центрі Києва, зокрема на Хрещатику, всі зачинені «на переоблік» - це вже пише російський щоденник із назвою просто «Ґазета» й додає, що народ ремствував: «От гади - що ж вони горілку заборонили продавати? Та тільки за це Кучму треба прибрати!».
