Про зміст фільму Пі-ар та проблеми, порушені в ньому

Київ, 27 березня 2002 - Фільм “Пі-ар”, презентований його авторами як документальний, був показаний телеканалом ICTV 16 і повторений 17 березня. Сьогодні, 27 березня, як стверджують деякі журналісти, за особистою вказівкою президента Леоніда Кучми його демонструє інший популярний телеканал - 1+1. Якщо спробувати у кількох реченнях переповісти зміст фільму, то він зводиться до наступного. Уряд Сполучених Штатів Америки розчарувався у президенті України Кучмі – мовляв, недостатньо він захищає американські інтереси. Тут під руку трапилася справа зі зникненням Георгія Ґонґазде. Було вирішено використати цю справу для усунення Леоніда Кучми і приведення до влади проамериканського політика Віктора Ющенка. Потужні сили у Сполучених Штатах, зокрема, мільярдер Джордж Сорос, через різноманітні фундації й структури (зокрема, за допомогою Радіо “Свобода”), зорганізували, ідейно наснажили й профінансували виступи української опозиції, власне, чи не всю акцію “Україна без Кучми”. Іншим спонсором опозиції стала Юлія Тимошенко. За допомогою записів майора Миколи Мельниченка, достовірність яких ніким не доведена, було зроблено так, щоб на президента впала підозра у причетності до зникнення Георгія Ґонґадзе. Відтак удалося підбурити на виступи проти української влади тисячі людей, головним чином, політичних радикалів. Проте акція опозиції та уряду Сполучених Штатів зазнала провалу; ім‘я ж Георгія Ґонґазде було використане для створення негативного іміджу Леоніда Кучми – а насправді ніхто з опозиціонерів не вболівав за його долю. Повторюю, це лише дещо схематизований виклад змісту фільму “Пі-ар”. Наскільки справедливі твердження його авторів – продюсера Пітера Павелла та сценариста Чарльза Кловера, - хто фінансував зйомки та монтаж стрічки, чому існують відмінності між англомовною і російськомовною версіями, чи був справді, фільм показаний у Сполучених Штатах, і, нарешті, чому його поява на українському телебаченні збіглася у часі з масштабною антиамериканською та антизахідною істерикою, розв‘язаною певними мас-медія та деякими політичними силами, - це питання, на які сьогодні важко знайти більш-менш повну відповідь.