Прага, 8 жовтня 2002 — Президент України Леонід Кучма заявив у вівторок, що «за жодних обставин не дав би згоди постачати зброю до Іраку» — тому що, за його словами, за наявного в Україні жорсткого контролю за експортом озброєнь «цього неможливо зробити». Чого саме «цього»? — Очевидно, продажу. Бо згоду на порушення санкцій ООН Кучма таки дав — у цьому й далі переконані у Сполучених Штатах Америки.
Президент американської правозахисної організації «Фрідом Гаус» — «Дім Свободи» — Адріян Каратницький у європейському виданні щоденника «Вол Стріт Джорнал» у вівторок пропонує й «Стратегію відходу для українського президента-ізгоя» — така назва його коментаря.
Якщо США зможуть запровадити жорсткий режим інспекцій ООН, то з Кучми треба зробити зразковий приклад, щоби домогтися дотримання санкцій проти Іраку в усьому світі, наголошено в коментарі: які б не були подальші кроки проти Іраку, але президент України не може вислизнути, не сплативши високої ціни.
Президент США Джордж Буш особисто розлючений через Кучмину оборудку так, що його лють відчутна на дотик, пише автор статті. Адже після 11 вересня американський президент почав ставитися до взаємин із іноземними керівниками чітко: або ви беретеся вирішувати проблему, або ж самі становите проблему. І президент Буш, кажуть американські урядовці, червоніє від люті на Кучму, який виношував продаж до Іраку якраз перед зустріччю на найвищому рівні 2000 року з тодішнім президентом США Билом Клинтоном, на якій святкували американсько-українське «стратегічне партнерство».
Роками українські урядовці енергійно заперечували, що нелеґальну торгівлю зброєю, в якій давно звинувачують Україну, було санкціоновано офіційно. Але запис Кучми, правдивість якого підтверджено, дає зрозуміти: хоча Україна й не є держава-ізгой, вона має президента-ізгоя, залученого до нелеґальної торгівлі зброєю, вважає Адріян Каратницький.
Наступні президентські вибори в Україні надійдуть через два роки — і найкращим сподіванням для України — і для США — є змусити президента Кучму тихо піти в відставку, щоб відбулися дочасні вибори, переконаний американський правозахисник — і пропонує «стратегію відходу для українського президента-ізгоя».
Для того, щоб український президент пішов зі сцени, протести проти нього мусять посилитися. Колишній прем’єр-міністр, реформатор Віктор Ющенко мусить спробувати схилити до себе хитких Кучминих прихильників, серед того олігархів і реґіональних керівників, щоб вони підтримали перехід влади. Американська й європейська дипломатична ізоляція Кучми мусить бути герметичною — і обмежитися самим президентом та його скорумпованими дружбанами, але не всією українською владою чи державою. І нарешті — російського президента Владіміра Путіна, який підтримує Кучму, треба переконати, що російським інтересам в Україні найкраще прислужиться коаліційний уряд під проводом реформаторів і з залученням значного представництва проросійських східних реґіонів України, стверджує Адріян Каратницький.
Можливим компромісом, на його думку, могла б бути загальна амністія Кучмі за всі його минулі порушення закону.
І якщо Кучма піде в відставку, український «Іракґейт» принесе позитивні плоди. Якщо ж ні — то перед США постануть дві проблеми: український президент стане помітним прикладом іншим державним керівникам, що таки можна потурати Іракові й нічим за це не поплатитися. А неминуча ізоляція українського президента від США і Європи заведе Україну, стратегічно важливу державу на східній межі НАТО, ближче в цинічні обійми Росії. Обидві такі можливості стали б морокою для Європи і США, наголошує в статті в європейському виданні щоденника «Вол Стріт Джорнал» президент американської правозахисної організації «Фрідом Гаус» — «Дім Свободи» — Адріян Каратницький.
Президент американської правозахисної організації «Фрідом Гаус» — «Дім Свободи» — Адріян Каратницький у європейському виданні щоденника «Вол Стріт Джорнал» у вівторок пропонує й «Стратегію відходу для українського президента-ізгоя» — така назва його коментаря.
Якщо США зможуть запровадити жорсткий режим інспекцій ООН, то з Кучми треба зробити зразковий приклад, щоби домогтися дотримання санкцій проти Іраку в усьому світі, наголошено в коментарі: які б не були подальші кроки проти Іраку, але президент України не може вислизнути, не сплативши високої ціни.
Президент США Джордж Буш особисто розлючений через Кучмину оборудку так, що його лють відчутна на дотик, пише автор статті. Адже після 11 вересня американський президент почав ставитися до взаємин із іноземними керівниками чітко: або ви беретеся вирішувати проблему, або ж самі становите проблему. І президент Буш, кажуть американські урядовці, червоніє від люті на Кучму, який виношував продаж до Іраку якраз перед зустріччю на найвищому рівні 2000 року з тодішнім президентом США Билом Клинтоном, на якій святкували американсько-українське «стратегічне партнерство».
Роками українські урядовці енергійно заперечували, що нелеґальну торгівлю зброєю, в якій давно звинувачують Україну, було санкціоновано офіційно. Але запис Кучми, правдивість якого підтверджено, дає зрозуміти: хоча Україна й не є держава-ізгой, вона має президента-ізгоя, залученого до нелеґальної торгівлі зброєю, вважає Адріян Каратницький.
Наступні президентські вибори в Україні надійдуть через два роки — і найкращим сподіванням для України — і для США — є змусити президента Кучму тихо піти в відставку, щоб відбулися дочасні вибори, переконаний американський правозахисник — і пропонує «стратегію відходу для українського президента-ізгоя».
Для того, щоб український президент пішов зі сцени, протести проти нього мусять посилитися. Колишній прем’єр-міністр, реформатор Віктор Ющенко мусить спробувати схилити до себе хитких Кучминих прихильників, серед того олігархів і реґіональних керівників, щоб вони підтримали перехід влади. Американська й європейська дипломатична ізоляція Кучми мусить бути герметичною — і обмежитися самим президентом та його скорумпованими дружбанами, але не всією українською владою чи державою. І нарешті — російського президента Владіміра Путіна, який підтримує Кучму, треба переконати, що російським інтересам в Україні найкраще прислужиться коаліційний уряд під проводом реформаторів і з залученням значного представництва проросійських східних реґіонів України, стверджує Адріян Каратницький.
Можливим компромісом, на його думку, могла б бути загальна амністія Кучмі за всі його минулі порушення закону.
І якщо Кучма піде в відставку, український «Іракґейт» принесе позитивні плоди. Якщо ж ні — то перед США постануть дві проблеми: український президент стане помітним прикладом іншим державним керівникам, що таки можна потурати Іракові й нічим за це не поплатитися. А неминуча ізоляція українського президента від США і Європи заведе Україну, стратегічно важливу державу на східній межі НАТО, ближче в цинічні обійми Росії. Обидві такі можливості стали б морокою для Європи і США, наголошує в статті в європейському виданні щоденника «Вол Стріт Джорнал» президент американської правозахисної організації «Фрідом Гаус» — «Дім Свободи» — Адріян Каратницький.
