Варшава, 6 листопада 2001 ― 17 Країн регіону Центрально-Східної Європи були учасниками антитерористичної конференції у Варшаві. Ініціатором форуму був президент Польщі Олександр Кваснєвський і в кульмінації конференції, коли відбувався телеміст з президентом США, Джорж Буш подякував О.Кваснєвському за ініціативу і зусилля, які були докладені для того, аби організувати цю зустріч.
Згадуючи свій минулий візит до Варшави, президент Д.Буш з ноткою ностальгії, я б сказала в голосі, згадав, як вони обговорювали з О.Кваснєвським ідею побудови Дому Свободи в Центрально-Східній Європі, двері до якого були б відкриті для всіх, а вікна б виходили на великі можливості.
«Сьогодні ця ідея під загрозою, - сказав Джордж Буш, - але вона буде реалізована. Ми зробимо для цього все.»
Це кілька нотаток, аби ввести слухача у курс події, що відбувалася у Варшаві 6 листопада. Повернемося тепер до пропозицій, які привезла на конференцію Україна.
Президент Леонід Кучма, виступаючи там, сказав: «У війнах, голодоморах, масових репресіях, таборах загинули десятки мільйонів наших людей. Ми як ніхто інший розуміємо, що означає страх щоденної загрози знищення, біль втрат і що таке криваве колесо терору. Чому ми згаяли стільки часу, замість того, щоб ліквідувати тероризм ще у самому його зародку?»
Президент України Леонід Кучма загострив увагу учасників конференції над виробленням уніфікованих методів контролю за переміщенням нелегальних іммігрантів і екстремістських груп. «Не можна розв’язати цієї проблеми без облаштування кордону України з її східним сусідом», - зазначив Леонід Кучма.
Доречі, коли на конференції виступав згодом представник США Френсіс Тейлор, посол-координатор у справах боротьби з тероризмом, то, наче у відповідь на пропозицію Леоніда Кучми, прозвучала з його вуст інформація про те, що Сполучені Штати надаватимуть велику допомогу третім країнам, які хочуть надійно зміцнити свої кордони. Чи малася на увазі і Україна, як третя – це не відомо.
Можна говорити про активність України на цій конференції, можна перелічити інші пропозиції, які вона подала. Одначе, якщо розглядати повний контекст варшавських дискусій, а йшлося там про корупцію, зокрема, і про відмивання грошей, як механізми тероризму, то тут напрошується питання – чи ж не бін Ладен довів Україну до того становища, у якому вона тепер перебуває?
Не бін Ладен створив в Україні скорумпованого чиновника- хабарника, не бін Ладен винен, що Україна не знаходиться нині по одній лінії з балтійськими державами, а є, як Білорусь, під значним впливом Росії. Але про це не говорив президент Леонід Кучма і коли мені за спиною західні журналісти сказали про президента: «Совєтікус», - то я воліла не признатися, що зрозуміла, що вони говорять.
Ще кілька слів, аби образ варшавської конференції був більш-менш, принаймні пунктирно, означений. Кінцевий документ схвалений учасниками гласить, що результативність боротьби з тероризмом не можлива без дальшого розширення НАТО на Cхід.
Згадуючи свій минулий візит до Варшави, президент Д.Буш з ноткою ностальгії, я б сказала в голосі, згадав, як вони обговорювали з О.Кваснєвським ідею побудови Дому Свободи в Центрально-Східній Європі, двері до якого були б відкриті для всіх, а вікна б виходили на великі можливості.
«Сьогодні ця ідея під загрозою, - сказав Джордж Буш, - але вона буде реалізована. Ми зробимо для цього все.»
Це кілька нотаток, аби ввести слухача у курс події, що відбувалася у Варшаві 6 листопада. Повернемося тепер до пропозицій, які привезла на конференцію Україна.
Президент Леонід Кучма, виступаючи там, сказав: «У війнах, голодоморах, масових репресіях, таборах загинули десятки мільйонів наших людей. Ми як ніхто інший розуміємо, що означає страх щоденної загрози знищення, біль втрат і що таке криваве колесо терору. Чому ми згаяли стільки часу, замість того, щоб ліквідувати тероризм ще у самому його зародку?»
Президент України Леонід Кучма загострив увагу учасників конференції над виробленням уніфікованих методів контролю за переміщенням нелегальних іммігрантів і екстремістських груп. «Не можна розв’язати цієї проблеми без облаштування кордону України з її східним сусідом», - зазначив Леонід Кучма.
Доречі, коли на конференції виступав згодом представник США Френсіс Тейлор, посол-координатор у справах боротьби з тероризмом, то, наче у відповідь на пропозицію Леоніда Кучми, прозвучала з його вуст інформація про те, що Сполучені Штати надаватимуть велику допомогу третім країнам, які хочуть надійно зміцнити свої кордони. Чи малася на увазі і Україна, як третя – це не відомо.
Можна говорити про активність України на цій конференції, можна перелічити інші пропозиції, які вона подала. Одначе, якщо розглядати повний контекст варшавських дискусій, а йшлося там про корупцію, зокрема, і про відмивання грошей, як механізми тероризму, то тут напрошується питання – чи ж не бін Ладен довів Україну до того становища, у якому вона тепер перебуває?
Не бін Ладен створив в Україні скорумпованого чиновника- хабарника, не бін Ладен винен, що Україна не знаходиться нині по одній лінії з балтійськими державами, а є, як Білорусь, під значним впливом Росії. Але про це не говорив президент Леонід Кучма і коли мені за спиною західні журналісти сказали про президента: «Совєтікус», - то я воліла не признатися, що зрозуміла, що вони говорять.
Ще кілька слів, аби образ варшавської конференції був більш-менш, принаймні пунктирно, означений. Кінцевий документ схвалений учасниками гласить, що результативність боротьби з тероризмом не можлива без дальшого розширення НАТО на Cхід.
