Прага, 5 березня 2002 – Напередодні 5-річчя особливого партнерства України з НАТО вже сталося декілька важливих подій на цьому рівні. У західній пресі з’явилися коментарі з приводу можливого вступу України до Північно-Атлантичного альянсу. Зокрема, про це пише у першому березневому числі лондонське видання «Джейнз Інтелідженс Дайджест».
У аналітичному виданні йдеться про перспективи розширення НАТО на теренах колишнього СРСР, де відчувається давній опір Москви і є необхідність подолання своєрідного психологічного бар’єру, що передбачається у перспективі розглянути на саммітах 2007-2012 років. У цьому плані важливим для НАТО є питання, як пише Джейнз Інтелідженс Дайджест, що робити з Україною.
У цій публікації нагадується, що Київ має вже чималий досвід співпраці зі штабом НАТО у Брюсселі. «З 1995 року Україна була найактивнішим членом СНД у співпраці з альянсом на базі партнерства заради миру і в двосторонніх військових програмах з Великобританією і США через серію навчань у дусі партнерства заради миру. Після підписання у липні 1997 року в Мадриді Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО, українці вже двічі, починаючи з 1999 року, планували кооперацію з альянсом на найвищому урядовому рівні. Новий план співпраці Києва з Брюсселем на 2001-2004 роки президент Леонід Кучма ухвалив напередодні березневої цього року конференції НАТО-Україна в Берліні. Вже нинішньому покращенню двосторонньої співпраці, як пише Джейнз Інтелідженс Дайджест, заважають наявні розходження між радикальним і поміркованим таборами в політичному і військовому керівництві у Києві щодо радикальнішого зближення з НАТО. У цій публікації підкреслено, «що цьому радикальному зближенню може прислужитися такий привід, як майбутній самміт НАТО в Празі, котрий може бути використаний Україною для подачі формальної заявки на членство і цьому сприяє тісніша співпраця між НАТО та Росією після вересневої 2001 року терористичної атаки проти США». На сьогодні така заявка, як говориться у згаданому виданні, не має шансів на успіх, але вона могла б дещо зменшити занепокоєння Заходу щодо зовнішньополітичної орієнтації України, яка за президента Леоніда Кучми стала дедалі більше звертатися в бік Москви.
Джейнз Інтелідженс Дайджест вважає, що у разі подачі Україною заявки на членство у цьому році, вона могла б сподіватися на її розгляд у 2007 році, разом з Македонією та Албанією. Але у статті також наголошується, що однією з перешкод для прохання Києва про членство в НАТО саме у Празі, може бути позиція Росії, яка відтак вірогідно далі відмовлятиметься демаркувати свій кордон з Україною, як це стається у прикордонних стосунках Москви з Естонією та Латвією.
У публікації Джейнз Інтелідженс Дайджест йдеться також про необхідність військової реформи в Україні та про можливості її економіки у цьому напрямку. На завершення впливове лондонське аналітичне видання наголошує, що перспективи співпраці Україні з НАТО у найближчі 5 років були б результативнішими у разі перемоги на нинішніх парламентських виборах виборчого блоку «Наша Україна», очолюваного прозахідним екс-прем’єром Віктором Ющенком. «Це стало б доброю основою для успіху Ющенка на президентських виборах 2004 року, коли закінчується другий, завершальний, термін президентства Леоніда Кучми. Росія розуміє це і тому сприяє активізації промосковських груп в Україні з метою підриву виборчої кампанії Ющенка»,- пише Джейнз Інтелідженс Дайджест у своєму першому березневому числі.
У аналітичному виданні йдеться про перспективи розширення НАТО на теренах колишнього СРСР, де відчувається давній опір Москви і є необхідність подолання своєрідного психологічного бар’єру, що передбачається у перспективі розглянути на саммітах 2007-2012 років. У цьому плані важливим для НАТО є питання, як пише Джейнз Інтелідженс Дайджест, що робити з Україною.
У цій публікації нагадується, що Київ має вже чималий досвід співпраці зі штабом НАТО у Брюсселі. «З 1995 року Україна була найактивнішим членом СНД у співпраці з альянсом на базі партнерства заради миру і в двосторонніх військових програмах з Великобританією і США через серію навчань у дусі партнерства заради миру. Після підписання у липні 1997 року в Мадриді Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО, українці вже двічі, починаючи з 1999 року, планували кооперацію з альянсом на найвищому урядовому рівні. Новий план співпраці Києва з Брюсселем на 2001-2004 роки президент Леонід Кучма ухвалив напередодні березневої цього року конференції НАТО-Україна в Берліні. Вже нинішньому покращенню двосторонньої співпраці, як пише Джейнз Інтелідженс Дайджест, заважають наявні розходження між радикальним і поміркованим таборами в політичному і військовому керівництві у Києві щодо радикальнішого зближення з НАТО. У цій публікації підкреслено, «що цьому радикальному зближенню може прислужитися такий привід, як майбутній самміт НАТО в Празі, котрий може бути використаний Україною для подачі формальної заявки на членство і цьому сприяє тісніша співпраця між НАТО та Росією після вересневої 2001 року терористичної атаки проти США». На сьогодні така заявка, як говориться у згаданому виданні, не має шансів на успіх, але вона могла б дещо зменшити занепокоєння Заходу щодо зовнішньополітичної орієнтації України, яка за президента Леоніда Кучми стала дедалі більше звертатися в бік Москви.
Джейнз Інтелідженс Дайджест вважає, що у разі подачі Україною заявки на членство у цьому році, вона могла б сподіватися на її розгляд у 2007 році, разом з Македонією та Албанією. Але у статті також наголошується, що однією з перешкод для прохання Києва про членство в НАТО саме у Празі, може бути позиція Росії, яка відтак вірогідно далі відмовлятиметься демаркувати свій кордон з Україною, як це стається у прикордонних стосунках Москви з Естонією та Латвією.
У публікації Джейнз Інтелідженс Дайджест йдеться також про необхідність військової реформи в Україні та про можливості її економіки у цьому напрямку. На завершення впливове лондонське аналітичне видання наголошує, що перспективи співпраці Україні з НАТО у найближчі 5 років були б результативнішими у разі перемоги на нинішніх парламентських виборах виборчого блоку «Наша Україна», очолюваного прозахідним екс-прем’єром Віктором Ющенком. «Це стало б доброю основою для успіху Ющенка на президентських виборах 2004 року, коли закінчується другий, завершальний, термін президентства Леоніда Кучми. Росія розуміє це і тому сприяє активізації промосковських груп в Україні з метою підриву виборчої кампанії Ющенка»,- пише Джейнз Інтелідженс Дайджест у своєму першому березневому числі.
