Брюссель, 23 липня 2002 - Європейський Союз намагається захисти свій ринок від зернових з України. За повідомленням агентства Рейтер, комісар Європейського Союзу з аграрних питань Франц Фішлер заявив, що ринок Євросоюзу постав перед небезпекою краху через наплив дешевого зерна з країн Чорноморського регіону, передусім з України. Він зазначив, що ЄС має змінити тарифи. Ціни на ринках зерна в Лондоні та Парижі вже перебувають під тиском від липня минулого року через те, що у Франції і Великій Британії очікують великий врожай, інформує західне агентство. Наш кореспондент у Брюсселі звернувся за коментарем до першого секретаря місії України при Європейському Союзі Василя Вовчака:
Славко Волинський
Пане Вовчак, поясніть, будь ласка, чим викликана така заява представника Європейської комісії пана Фішлера, зокрема, щодо України?
Василь Вовчак
За минулий рік Україна перетворилася на вагомого учасника на ринку зернових. Ми зараз конкуруємо з основними імпортерами цієї продукції до ЄС, але при розрахунку імпортного мита відповідно до регламенту використовується єдина імпортна ставка для зернових із США, України, Росії, взагалі, з усіх країн. Відповідно до цього Україна має можливість поставляти зернові до ЄС на таких само умовах, як експортери із США. Однак, виходячи з того, що ціна на українські зернові приблизно на 50 доларів дешевше середніх світових цін, за які вважаються ціни у США, ми маємо можливість поставляти дешеве зерно. Саме це непокоїть ЄС.
Славко Волинський
Чи планує Україна, зокрема, українська місія при ЄС реагувати на заяву пана Фішлера?
Василь Вовчак
Сільськогосподарське питання досить чутливе для комісії зокрема, і для Європейської спільноти в цілому, тому пропонуються три шляхи вирішення ситуації. Перший шлях - це вирахування імпортного мита на основі декількох репрезентаційних цін. Оскільки в Україні, скажімо, в Одесі ціни на зернові нижчі ніж у портах США, то пропонується взяти дві репрезентаційні точки, наприклад, Чикаго й Одесу. Таким чином мито на українське зерно буде більше ніж на американське при умові, що вартість рахування, вартість транспортування приблизно однакові. Другий шлях - для кожного окремого відправлення вантажу мати свої калькуляції, що технічно складно для Європейської комісії, але не вимагає нових законодавчих актів чи документів. Третій шлях, який був запропонований Європейською комісією, - ініціювати переговори в рамках Світової організації торгівлі, щоб кожний великий експортер зернових до ЄС мав можливість на основі угоди поставляти на певних умовах квотові обсяги зернових. Поки що важко спрогнозувати, наскільки пропозиції Європейської комісії будуть підтримані Радою міністрів. Однак, ми знаємо, що є тиск із сторони окремих держав-членів, насамперед, Франції, що потрібно міняти систему, чи технологію визначення імпортного мита. Ми намагаємося перевести на постійну основу наш діалог. 17 липня ми провели засідання Підкомітету з питань торгівлі та інвестицій, на якому було домовлено про створення спеціальної робочої групи з питань сільського господарства. Вона має адресувати питання, яким чином ми можемо нарощувати наше співробітництво в сільськогосподарській сфері і яким чином, відповідно до статті 60-ї Угоди про партнерство та співробітництво, ми можемо нарощувати наш експортний потенціал.
Славко Волинський
Пане Вовчак, поясніть, будь ласка, чим викликана така заява представника Європейської комісії пана Фішлера, зокрема, щодо України?
Василь Вовчак
За минулий рік Україна перетворилася на вагомого учасника на ринку зернових. Ми зараз конкуруємо з основними імпортерами цієї продукції до ЄС, але при розрахунку імпортного мита відповідно до регламенту використовується єдина імпортна ставка для зернових із США, України, Росії, взагалі, з усіх країн. Відповідно до цього Україна має можливість поставляти зернові до ЄС на таких само умовах, як експортери із США. Однак, виходячи з того, що ціна на українські зернові приблизно на 50 доларів дешевше середніх світових цін, за які вважаються ціни у США, ми маємо можливість поставляти дешеве зерно. Саме це непокоїть ЄС.
Славко Волинський
Чи планує Україна, зокрема, українська місія при ЄС реагувати на заяву пана Фішлера?
Василь Вовчак
Сільськогосподарське питання досить чутливе для комісії зокрема, і для Європейської спільноти в цілому, тому пропонуються три шляхи вирішення ситуації. Перший шлях - це вирахування імпортного мита на основі декількох репрезентаційних цін. Оскільки в Україні, скажімо, в Одесі ціни на зернові нижчі ніж у портах США, то пропонується взяти дві репрезентаційні точки, наприклад, Чикаго й Одесу. Таким чином мито на українське зерно буде більше ніж на американське при умові, що вартість рахування, вартість транспортування приблизно однакові. Другий шлях - для кожного окремого відправлення вантажу мати свої калькуляції, що технічно складно для Європейської комісії, але не вимагає нових законодавчих актів чи документів. Третій шлях, який був запропонований Європейською комісією, - ініціювати переговори в рамках Світової організації торгівлі, щоб кожний великий експортер зернових до ЄС мав можливість на основі угоди поставляти на певних умовах квотові обсяги зернових. Поки що важко спрогнозувати, наскільки пропозиції Європейської комісії будуть підтримані Радою міністрів. Однак, ми знаємо, що є тиск із сторони окремих держав-членів, насамперед, Франції, що потрібно міняти систему, чи технологію визначення імпортного мита. Ми намагаємося перевести на постійну основу наш діалог. 17 липня ми провели засідання Підкомітету з питань торгівлі та інвестицій, на якому було домовлено про створення спеціальної робочої групи з питань сільського господарства. Вона має адресувати питання, яким чином ми можемо нарощувати наше співробітництво в сільськогосподарській сфері і яким чином, відповідно до статті 60-ї Угоди про партнерство та співробітництво, ми можемо нарощувати наш експортний потенціал.
