Варшава, 25 вересня 2002 – Держави – сусіди України не без зацікавлення стежать за тим, що відбувається цими хвилинами у Києві. Як вони розцінюють ситуацію в Україні, як ставляться до акцій протесту, що відбуваються зараз?
Про ставлення польських політиків до подій в Україні дуже красномовно говорить хоч би той факт, що 23 вересня, коли в Варшаву прибув шеф Пентаґону Доналд Рамсфелд, коли з’їхалися всі міністри оборони країн НАТО, – в такий напружений день президент Александр Квасьнєвський зустрівся з одним із лідерів української опозиції Віктором Ющенком. Ба більше, запланована була півгодинна розмова – але Кваснєвський і Ющенко розмовляли понад годину. Все вказує на те, що вони знайшли порозуміння. Віктор Ющенко подякував Александрові Квасьнєвському, що в такий складний для України час польський президент підтримує процеси демократії в Україні. Мені здається, це дуже красномовний факт.
Я знаю, що й Лешек Бальцерович того дня був готовий зустрітися з представниками України, але з певних причин, від поляків не залежних, ця зустріч не відбулася. Відомо також, що українську опозицію очікують у польському Сеймі на початку листопада. Усе це свідчить, що найближчій західній сусідці України не байдуже, що відбувається в державі над Дніпром.
Треба сказати, що поляки висловлюють сподівання, що демократичні зміни в Україні відбудуться спокійно й мирно, що вдасться домовитися владі й опозиції так, як це вдалося полякам у 1989 році під час відомого польського “круглого столу”, від якого поляки починають відлік нової демократичної Польщі. Варто згадати, що польська преса дуже широко пише про події в Києві, звертаючи увагу, зокрема, на ситуацію з пресою українською. «Державні медіа в Україні, – пише, наприклад, “Ґазета Виборча”, коментуючи подію, що відбулася напередодні на українському державному телебаченні, коли народні депутати так і не змогли дістати прямого ефіру, – ігнорують опозицію. Коли 16 вересня на демонстрації вийшли кілька десятків тисяч людей перед адміністрацією президента Кучми, державні канали телебачення взагалі про це не інформували».У Польщі щось таке могло бути лише в час військового стану.
Про ставлення польських політиків до подій в Україні дуже красномовно говорить хоч би той факт, що 23 вересня, коли в Варшаву прибув шеф Пентаґону Доналд Рамсфелд, коли з’їхалися всі міністри оборони країн НАТО, – в такий напружений день президент Александр Квасьнєвський зустрівся з одним із лідерів української опозиції Віктором Ющенком. Ба більше, запланована була півгодинна розмова – але Кваснєвський і Ющенко розмовляли понад годину. Все вказує на те, що вони знайшли порозуміння. Віктор Ющенко подякував Александрові Квасьнєвському, що в такий складний для України час польський президент підтримує процеси демократії в Україні. Мені здається, це дуже красномовний факт.
Я знаю, що й Лешек Бальцерович того дня був готовий зустрітися з представниками України, але з певних причин, від поляків не залежних, ця зустріч не відбулася. Відомо також, що українську опозицію очікують у польському Сеймі на початку листопада. Усе це свідчить, що найближчій західній сусідці України не байдуже, що відбувається в державі над Дніпром.
Треба сказати, що поляки висловлюють сподівання, що демократичні зміни в Україні відбудуться спокійно й мирно, що вдасться домовитися владі й опозиції так, як це вдалося полякам у 1989 році під час відомого польського “круглого столу”, від якого поляки починають відлік нової демократичної Польщі. Варто згадати, що польська преса дуже широко пише про події в Києві, звертаючи увагу, зокрема, на ситуацію з пресою українською. «Державні медіа в Україні, – пише, наприклад, “Ґазета Виборча”, коментуючи подію, що відбулася напередодні на українському державному телебаченні, коли народні депутати так і не змогли дістати прямого ефіру, – ігнорують опозицію. Коли 16 вересня на демонстрації вийшли кілька десятків тисяч людей перед адміністрацією президента Кучми, державні канали телебачення взагалі про це не інформували».У Польщі щось таке могло бути лише в час військового стану.
