Н’ю Йорк, 6 березня 2002 - Йдеться про увізне мито на сталевий прокат та інші вироби із сталі в розмірі пересічно 30% від ціни продажу, оскільки імпортована сталь значно дешевша від сталі американського виробництва.
Економісти називають це демпінгом, тобто скиданням, як на звалище. Такою торгівлею займаються західноєвропейські країни, Китай, Японія, Південна Корея, а також Україна й Росія. Вважають, що саме ці країни найбільше постраждають від впровадження увізного мита. Внаслідок нерівноправної, на погляд адміністрації Буша, торгівлі за останні п’ять років збанкрутували численні сталеві корпорації Америки, не витримавши наступу дешевого закордонного металу. Особливо постраждали такі штати як Індіана, Західна Вірджинія, Пенсільванія, де знаходяться найбільші сталеливарні заводи. Занепадає економіка Пітсбурга – колись сталевої столиці Америки, – сказав Арлен Спектор, сенатор-республіканець від Пенсільванії, один з ініціаторів впровадження увізного мита. Від податків, одначе, буде звільнено цілу низку бідних країн і таких, що розвиваються, включно з Таїландом, Туреччиною та Аргентиною, а також найбільші торговельні партнери Америки – Мексика й Канада. Рішення про впровадження мита на імпортовану сталь прийняв особисто президент Джордж Буш після тривалих вагань, як підкреслив торговельний представник Сполучених Штатів Роберт Золик. Америка – країна класичного капіталізму, її процвітання залежить від конкуренції, то ж вільний імпорт закордонного краму, не обмежений податками - це альфа і омега американської економіки. Ба більше, економічне кредо республіканської партії, що її репрезентує президент Буш – це торгівля без податків і мита. Більшість країн світу користуються в Америці статусом найбільшого сприяння в торгівлі, тобто саме такої торгівлі, що не стримується додатковими податками. Щоб довести Сполучені Штати до впровадження мита на імпорт сталі – треба було роками систематично продавати в Америці закордонну сталь по ціні, нижчій від собівартості. Рішення Білого дому одразу засудили країни Європейського Союзу, звинувативши Сполучені Штати у протекціонізмі. Вони заповідають торговельну війну з Америкою. Зокрема, Патріша Хюіт, міністр торгівлі й промисловості Великобританії, заявила, що обмеження сталевого імпорту може негативно вплинути на взаємини між союзниками. Але голова профспілки сталеварів Америки Лио Джерард сказав, що якби не впровадили мита на імпорт сталі, уся сталеливарна промисловість Сполучених Штатів могла б розплавитися.
Економісти називають це демпінгом, тобто скиданням, як на звалище. Такою торгівлею займаються західноєвропейські країни, Китай, Японія, Південна Корея, а також Україна й Росія. Вважають, що саме ці країни найбільше постраждають від впровадження увізного мита. Внаслідок нерівноправної, на погляд адміністрації Буша, торгівлі за останні п’ять років збанкрутували численні сталеві корпорації Америки, не витримавши наступу дешевого закордонного металу. Особливо постраждали такі штати як Індіана, Західна Вірджинія, Пенсільванія, де знаходяться найбільші сталеливарні заводи. Занепадає економіка Пітсбурга – колись сталевої столиці Америки, – сказав Арлен Спектор, сенатор-республіканець від Пенсільванії, один з ініціаторів впровадження увізного мита. Від податків, одначе, буде звільнено цілу низку бідних країн і таких, що розвиваються, включно з Таїландом, Туреччиною та Аргентиною, а також найбільші торговельні партнери Америки – Мексика й Канада. Рішення про впровадження мита на імпортовану сталь прийняв особисто президент Джордж Буш після тривалих вагань, як підкреслив торговельний представник Сполучених Штатів Роберт Золик. Америка – країна класичного капіталізму, її процвітання залежить від конкуренції, то ж вільний імпорт закордонного краму, не обмежений податками - це альфа і омега американської економіки. Ба більше, економічне кредо республіканської партії, що її репрезентує президент Буш – це торгівля без податків і мита. Більшість країн світу користуються в Америці статусом найбільшого сприяння в торгівлі, тобто саме такої торгівлі, що не стримується додатковими податками. Щоб довести Сполучені Штати до впровадження мита на імпорт сталі – треба було роками систематично продавати в Америці закордонну сталь по ціні, нижчій від собівартості. Рішення Білого дому одразу засудили країни Європейського Союзу, звинувативши Сполучені Штати у протекціонізмі. Вони заповідають торговельну війну з Америкою. Зокрема, Патріша Хюіт, міністр торгівлі й промисловості Великобританії, заявила, що обмеження сталевого імпорту може негативно вплинути на взаємини між союзниками. Але голова профспілки сталеварів Америки Лио Джерард сказав, що якби не впровадили мита на імпорт сталі, уся сталеливарна промисловість Сполучених Штатів могла б розплавитися.
