Україна отримає новий транш кредиту МВФ за умови, що уряд здійснюватиме реформи та забезпечить хороші макроекономічні показники, повідомила заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова. За її словами, серед умов, висунутих МВФ – ухвалення бюджету на 2010 рік із дефіцитом не більшим за 6 відсотків від ВВП, завершення рекапіталізації банків та зменшення інфляції.
Коли саме МВФ планує ухвалити рішення про наступну позику Україні, і якою вона буде, наразі невідомо. Інший учасник переговорів із представниками Фонду, віце-прем’єр з економічних питань Сергій Тігіпко зазначив, що зараз розглядаються два варіанти – або поновлять четвертий транш попередньої кредитної програми, обсягом 4 мільярди доларів, або розпочнуть нову програму. За словами Тігіпка, у другому варіанті йдеться приблизно про 6 мільярдів. Він пояснює, що раніше йшлося про вихід України з кризи, а тепер уже можна подумати і про розвиток економіки, на що буде потрібно більше грошей.
Українські урядовці не згодні з частиною вимог МВФ
Водночас у розмові з журналістами Сергій Тігіпко озвучив економічні цілі для України, які дещо відрізняються від вимог МВФ.
Зокрема, він зазначив, що ціну на газ для населення підіймати не можна, навіть якщо Київ змушений буде більше платити за російський газ, і висловив сподівання, що мінімальна заробітна плата зросте на 23%.
«334 долари за 1000 кубометрів газу – це, як на мене, дуже висока ціна. Але за підрахунками Мінфіну, ми зможемо збалансувати бюджет, і не підвищуючи ціну на газ для населення», – зауважив Тігіпко.
Позика для реформування чи для повернення боргів?
Утім, частина експертів переконана, що найкраще для нового уряду і для країни було б виконати згадані вимоги МВФ. Так, економіст Олександр Пасхавер наголошує, що таким чином транш кредиту Міжнародного валютного фонду позитивно вплине на українську економіку, і стане сигналом для закордонних інвесторів.
«МВФ може зіграти велику роль в українських реформах, тим паче, що гроші потрібні. Подібне вже було у 1994 році. Це чудовий варіант фінансової підтримки і стимулювання структурних реформ, яких у нас не було вже 10 років. Інша річ, як виконуватиме Україна вимоги, зокрема, щодо зниження витрат бюджету. Для цього є резерви, причому для цього достатньо просто навести порядок, а не проводити реформи», – каже Олександр Пасхавер.
Кошти Міжнародного валютного фонду вірогідно підуть на погашення попередніх кредитів, які брала українська влада, вважає експерт центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко.
«Транш потрібен не тільки Україні. Він потрібен МВФ, аби Україна обслуговувала свої зобов’язання по боргах. Для прикладу, у квітні цього року, за умови прогнозованих надходжень до бюджету в розмірі 12 мільярдів гривень, 5,4 мільярда Україна має сплатити за кредитами. Як будуть використані ці гроші – залежить від домовленостей і від рівня контролю. Є багато питань щодо попередніх траншів, коли кошти пішли у банки, які згодом стали неплатоспроможними, не могли повернути кошти клієнтам», – зауважує експерт.
Місію МВФ, яка прибула у вівторок до Києва, очолює Танос Арванітіс, який до цього представляв Міжнародний валютний фонд у Хорватії. Місія працюватиме до 2 квітня, і до цього часу має оцінити фінансовий стан країни. А паралельно – домовитися з українською владою про умови подальшого кредитування.
Коли саме МВФ планує ухвалити рішення про наступну позику Україні, і якою вона буде, наразі невідомо. Інший учасник переговорів із представниками Фонду, віце-прем’єр з економічних питань Сергій Тігіпко зазначив, що зараз розглядаються два варіанти – або поновлять четвертий транш попередньої кредитної програми, обсягом 4 мільярди доларів, або розпочнуть нову програму. За словами Тігіпка, у другому варіанті йдеться приблизно про 6 мільярдів. Він пояснює, що раніше йшлося про вихід України з кризи, а тепер уже можна подумати і про розвиток економіки, на що буде потрібно більше грошей.
Українські урядовці не згодні з частиною вимог МВФ
Водночас у розмові з журналістами Сергій Тігіпко озвучив економічні цілі для України, які дещо відрізняються від вимог МВФ.
Зокрема, він зазначив, що ціну на газ для населення підіймати не можна, навіть якщо Київ змушений буде більше платити за російський газ, і висловив сподівання, що мінімальна заробітна плата зросте на 23%.
«334 долари за 1000 кубометрів газу – це, як на мене, дуже висока ціна. Але за підрахунками Мінфіну, ми зможемо збалансувати бюджет, і не підвищуючи ціну на газ для населення», – зауважив Тігіпко.
Позика для реформування чи для повернення боргів?
Утім, частина експертів переконана, що найкраще для нового уряду і для країни було б виконати згадані вимоги МВФ. Так, економіст Олександр Пасхавер наголошує, що таким чином транш кредиту Міжнародного валютного фонду позитивно вплине на українську економіку, і стане сигналом для закордонних інвесторів.
«МВФ може зіграти велику роль в українських реформах, тим паче, що гроші потрібні. Подібне вже було у 1994 році. Це чудовий варіант фінансової підтримки і стимулювання структурних реформ, яких у нас не було вже 10 років. Інша річ, як виконуватиме Україна вимоги, зокрема, щодо зниження витрат бюджету. Для цього є резерви, причому для цього достатньо просто навести порядок, а не проводити реформи», – каже Олександр Пасхавер.
Кошти Міжнародного валютного фонду вірогідно підуть на погашення попередніх кредитів, які брала українська влада, вважає експерт центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко.
«Транш потрібен не тільки Україні. Він потрібен МВФ, аби Україна обслуговувала свої зобов’язання по боргах. Для прикладу, у квітні цього року, за умови прогнозованих надходжень до бюджету в розмірі 12 мільярдів гривень, 5,4 мільярда Україна має сплатити за кредитами. Як будуть використані ці гроші – залежить від домовленостей і від рівня контролю. Є багато питань щодо попередніх траншів, коли кошти пішли у банки, які згодом стали неплатоспроможними, не могли повернути кошти клієнтам», – зауважує експерт.
Місію МВФ, яка прибула у вівторок до Києва, очолює Танос Арванітіс, який до цього представляв Міжнародний валютний фонд у Хорватії. Місія працюватиме до 2 квітня, і до цього часу має оцінити фінансовий стан країни. А паралельно – домовитися з українською владою про умови подальшого кредитування.
