Заступник голови парламентської комісії закордонних справ Роберт Тишкевич, член партії «Громадянська платформа» вважає, що жодної несподіванки не сталося. Мовляв, Віктор Янукович втілює в життя свою програму, тож такого українсько-російського договору можна було сподіватися.
«Таке рішення підтверджує, що саме це є новим напрямок стратегічної політики Києва, – каже він. – Але з точки зору Польщі, членство України в НАТО було б дуже корисним, воно б поширювало зону безпеки у Східній Європі. Тепер така перспектива віддалилася».
Павел Понциліуш, депутат Сейму від партії «Право і справедливість», член парламентської комісії національної оборони, вважає, що новий українсько-російський договір не прирікає польсько-українські стосунки на поразку.
При цьому депутат наголошує: «Ми, поляки, не можемо ставити Україні жодних умов, але такий її вибір вказує на дорогу, напрямок, який вона обрала. Не хочу оцінювати цього в категоріях добре це, чи погано. Це рішення самої України, визначення її в тому, в який бік вона хоче рухатися. Я волів би, аби вона розвивалася як повністю суверенна держава. Я не кажу, що вона сьогодні не є суверенною країною, але розумію цю суверенність так, що на території України мали б бути розміщені тільки українські війська».
«Росія продемонструвала, що Україна повертається в її сферу впливів»
Категоричніші в своїх оцінках польські оглядачі міжнародного політичного життя. Скажімо, Марія Пшеломєц, авторка й ведуча телепрограми «Студія Схід» з Польського публічного телебачення не приховує здивування. «Подив викликає те, що Президент Янукович так дешево віддав росіянам цю базу, він вирішив, що не тільки за його президентства не буде зближення України з НАТО, але й за президентства його наступників. Навіть якщо прийняти думку, що з мілітарної точки зору те, що сталося не надто важливе, то з точки зору пропаганди – це дуже важлива подія. Росія продемонструвала, що Україна однозначно повертається в її сферу впливів. Польщі, яка була, і сподіваюся, залишатиметься «адвокатом» України на міжнародних форумах, це не може подобатися. Та Україна є вільною суверенною державою, має демократично обрану владу, тож поляки можуть тільки спостерігати за тим, що відбувається».
Анджей Ґодлевський, політичний оглядач щоденної газети «Polska – The Times» припускає, що новим російсько-українським договором був би дуже незадоволений покійний президент Лех Качинський. Мовляв, він багато зробив для того, аби Україна наблизилася до північноатлантичних структур. Водночас оглядач зауважує, що в Польщі дуже добре розуміють ситуацію, за якої було ухвалене рішення про продовження оренди бази в Севастополі.
«Це свідчення того, що український уряд є в дуже тяжкій ситуації, він був притиснутий до стіни. З польської перспективи складно критикувати Януковича, оскільки Польща також перед підписанням тривалого газового контракту з Росією – до 2037 року. Та все-таки, можна ствердити, що в Україні ухвалили недалекоглядне рішення, це мала стабілізація, а не стратегічне мислення», – зауважує Анджей Ґодлевський.
Опитані кореспондентом Радіо Свобода польські оглядачі-міжнародники кажуть, що ухвалене Україною рішення – це, зокрема, сигнал про охолодження стосунків між Києвом та Вашингтоном.
«Таке рішення підтверджує, що саме це є новим напрямок стратегічної політики Києва, – каже він. – Але з точки зору Польщі, членство України в НАТО було б дуже корисним, воно б поширювало зону безпеки у Східній Європі. Тепер така перспектива віддалилася».
Павел Понциліуш, депутат Сейму від партії «Право і справедливість», член парламентської комісії національної оборони, вважає, що новий українсько-російський договір не прирікає польсько-українські стосунки на поразку.
При цьому депутат наголошує: «Ми, поляки, не можемо ставити Україні жодних умов, але такий її вибір вказує на дорогу, напрямок, який вона обрала. Не хочу оцінювати цього в категоріях добре це, чи погано. Це рішення самої України, визначення її в тому, в який бік вона хоче рухатися. Я волів би, аби вона розвивалася як повністю суверенна держава. Я не кажу, що вона сьогодні не є суверенною країною, але розумію цю суверенність так, що на території України мали б бути розміщені тільки українські війська».
«Росія продемонструвала, що Україна повертається в її сферу впливів»
Категоричніші в своїх оцінках польські оглядачі міжнародного політичного життя. Скажімо, Марія Пшеломєц, авторка й ведуча телепрограми «Студія Схід» з Польського публічного телебачення не приховує здивування. «Подив викликає те, що Президент Янукович так дешево віддав росіянам цю базу, він вирішив, що не тільки за його президентства не буде зближення України з НАТО, але й за президентства його наступників. Навіть якщо прийняти думку, що з мілітарної точки зору те, що сталося не надто важливе, то з точки зору пропаганди – це дуже важлива подія. Росія продемонструвала, що Україна однозначно повертається в її сферу впливів. Польщі, яка була, і сподіваюся, залишатиметься «адвокатом» України на міжнародних форумах, це не може подобатися. Та Україна є вільною суверенною державою, має демократично обрану владу, тож поляки можуть тільки спостерігати за тим, що відбувається».
Анджей Ґодлевський, політичний оглядач щоденної газети «Polska – The Times» припускає, що новим російсько-українським договором був би дуже незадоволений покійний президент Лех Качинський. Мовляв, він багато зробив для того, аби Україна наблизилася до північноатлантичних структур. Водночас оглядач зауважує, що в Польщі дуже добре розуміють ситуацію, за якої було ухвалене рішення про продовження оренди бази в Севастополі.
«Це свідчення того, що український уряд є в дуже тяжкій ситуації, він був притиснутий до стіни. З польської перспективи складно критикувати Януковича, оскільки Польща також перед підписанням тривалого газового контракту з Росією – до 2037 року. Та все-таки, можна ствердити, що в Україні ухвалили недалекоглядне рішення, це мала стабілізація, а не стратегічне мислення», – зауважує Анджей Ґодлевський.
Опитані кореспондентом Радіо Свобода польські оглядачі-міжнародники кажуть, що ухвалене Україною рішення – це, зокрема, сигнал про охолодження стосунків між Києвом та Вашингтоном.
