Доступність посилання

ТОП новини

Євросоюз може переглянути енергетичні стосунки з Україною


Прага – Українсько-російські газові угоди не викликали значної реакції в Європі, незважаючи на те, що проблема постачання газу є однією з ключових у східній політиці ЄС. Разом з тим, європейські політики та оглядачі переконані, що нові домовленості змусять ЄС переглянути свою політику щодо України, і можливо, відмовитися від запропонованої допомоги щодо модернізації української енергетики.

Нова газова угода між Україною і Росією поставила перед Європейським Союзом три головних питання. Їх сформулював єврокомісар з розширення та закордонних справ Штефан Філе, відповідаючи на запитання європарламентарів у середу.

«Щодо газу, ЄС буде оцінювати цю угоду з трьох позицій: перша – потреба забезпечити надійність поставок, друга – передбачуваність та прозорість, і третя – потреба забезпечити відновлення та модернізацію газотранспортної системи України», – зауважив єврокомісар.

Експерти ж зазначають, що навряд чи Євросоюз залишиться задоволеним хоч одним із зазначених пунктів. Дослідник із Global Witness, міжнародної недержавної організації, що займається викриттям корупції в енергетичній сфері, Том Мейн говорить, що нинішня газова угода між Україною і Росією є такою ж непрозорою, як і всі попередні. А отже, і безпеку поставок вона не зможе гарантувати:

«Виглядає, що це чергова ланка у серії українсько-російських газових домовленостей. Важко сказати, скільки потриває ця. Попередня угода пані Тимошенко була представлена як прогрес, бо вона позбавлялася посередників, але за це ціна газу була вищою. Нинішня угода подається як позитивна, бо значно зменшується ціна на газ, але вона має низку своїх негативних аспектів», – каже Том Мейн.

Питання енергоефективності України «знято з порядку денного»

Дослідник із Global Witness також зауважує два головних негативних аспекти угоди: її непрозорість та відсутність заохочення для більшої енергоефективності української економіки.

«Ми не знаємо деталей цієї угоди, ми не знаємо, що станеться, якщо Україна не купуватиме заявлену кількість газу, ми не знаємо, чи не були закладені в цю угоду приховані приватні інтереси, які ми бачили у попередніх угодах, в яких фігурували такі компанії, як «УралТрансГаз» та «РосУкрЕнерго», – зазначає Том Мейн. – До того ж Україна зобов’язалася купувати 40 мільярдів кубометрів газу, незалежно від того, чи вона його потребуватиме, чи ні. Це суперечить тому, про що Україна домовлялася з Європейським Союзом, який хотів бачити ефективнішу енергетичну систему в Україні».

Британський безпековий експерт Джеймс Шерр в інтерв’ю Радіо Свобода зауважує, що повернення в енергетичний сектор можливості для зловживань із боку наближених до влади приватних осіб може звести нанівець спроби модернізувати українську енергетику, про що домовлявся попередній уряд.

«Повернення цих умов повертають Україну у протилежний бік від угод про модернізацію української енергетичної системи, підписаних у січні 2009 року пані Тимошенко. Тож питання про наближення України до європейських норм постачання енергоносіїв, прозорості, ефективності та ринкових цін, зараз просто зняті з порядку денного», – зауважує британський експерт.
  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

XS
SM
MD
LG