Палким прихильником розміщення американських ракет у Польщі був президент Лех Качинський. Він вважав, що це ефективний спосіб зміцнення безпеки держави. Із його оточення не раз лунали голоси про те, що Польща має сумний історичний досвід втрати державності у 1939 році. Мовляв, тодішні військові договори не врятували країни, тож історія вчить, що від союзників потрібні дієвіші гарантії.
Такі очікування Польщі знайшли розумінням в адміністрації президента США Джорджа Буша. У серпні 2008 року, коли світ пильно стежив за перебігом російсько-грузинської війни, польський уряд уклав договір зі США про розміщення на території Польщі елементів протиракетного щита. Власне, цей договір став юридичною підставою для вчорашніх урочистостей у Моронґу. Бо тоді Варшава домовилася, що Вашингтон не тільки розмістить у Польщі свої засоби боротьби з балістичними ракетами, а й допоможе самій Польщі з протиповітряною обороною ракетними комплексами «Патріот».
Міністр оборони Польщі Боґдан Кліх, вітаючи американських солдатів на польській землі, назвав цей день історичним.
Наразі 100 американських вояків перебуватимуть на військовій базі в Моронґу до 19 червня. Упродовж місяця вони навчатимуть своїх польських колег, як обслуговувати пускові установки «Патріот». Ракет у цих кількох навчальних установках нема, на кожній видніє напис: «порожня».
Потім разом із привезеною військовою технікою американці повернуться до своєї постійної бази у Німеччині, щоб через два місяці приїхати знову. Такий маятниковий характер матиме американська присутність упродовж двох наступних років.
Міністр оборони Польщі наголошує, що польський уряд дуже серйозно ставиться до підписаної у 2008 році декларації. Мовляв, вона однозначна й поляки сподіваються, що американська сторона виконає свої зобов'язання і від 2012 року батарея «Патріотів» буде розміщена у Польщі на постійно.
Повороту на 180 градусів не буде
Мобільні комплекси "Патріот" на військовій базі Моронг, Польща, 26 травня 2010 рокуНа російські заяви польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський відповів дипломатично: «Польський уряд відкритий до розмов з нашими сусідами, зокрема з росіянами, на кожну тему, що стосується міжнародної безпеки».
Натомість польські експерти, коментуючи висловлювання обуреної російської влади, звертають увагу на те, що реакція Москви перебільшена. Мовляв, поява американських пускових установок у Моронґу – це логічний наслідок усієї дотеперішньої зовнішньополітичної діяльності Польщі. Тож нема підстав для здивування й емоційних заяв.
Радіо Свобода звернулося за коментарем до Марка Менкішака, керівника групи аналітиків, які займаються Росією в Центрі східних досліджень. Цей експерт польського державного аналітичного центру наголошує на тому, що не треба плутати дві справи: потепління у польсько-російських стосунках і безпеку польської держави.
А щодо галасу, здійнятого навколо американських установок, він зауважив: «Це не має ніякого зв'язку з так званим процесом примирення між Польщею та Росією. Тут узагалі йдеться про різні питання. У Польщі та Росії є певні протилежні інтереси в питаннях європейської безпеки, і ці суперечності не зникли. Процеси, що тепер відбуваються у наших стосунках, без сумніву, їх покращують. Ці стосунки стали значно приязнішими, якщо йдеться про риторику та атмосферу діалогу. Та це не означає, що Польща робить поворот на 180 градусів і переглядає принципи своєї політики безпеки чи фундаменти своєї закордонної політики».
На думку польського аналітика, російські заяви щодо установок «Патріот» – підтвердження того, що Кремль не переглянув своєї зовнішньої політики. Якщо йдеться про європейську безпеку, то метою Москви є прагнення не так обмежити, як взагалі усунути будь-яку чужу, тобто західну, військову присутність у Центрально-Східній Європі. Марек Менкішак наголошує, що польська сторона з такою метою і з такою постановкою питання не погоджується.
Такі очікування Польщі знайшли розумінням в адміністрації президента США Джорджа Буша. У серпні 2008 року, коли світ пильно стежив за перебігом російсько-грузинської війни, польський уряд уклав договір зі США про розміщення на території Польщі елементів протиракетного щита. Власне, цей договір став юридичною підставою для вчорашніх урочистостей у Моронґу. Бо тоді Варшава домовилася, що Вашингтон не тільки розмістить у Польщі свої засоби боротьби з балістичними ракетами, а й допоможе самій Польщі з протиповітряною обороною ракетними комплексами «Патріот».
Міністр оборони Польщі Боґдан Кліх, вітаючи американських солдатів на польській землі, назвав цей день історичним.
Наразі 100 американських вояків перебуватимуть на військовій базі в Моронґу до 19 червня. Упродовж місяця вони навчатимуть своїх польських колег, як обслуговувати пускові установки «Патріот». Ракет у цих кількох навчальних установках нема, на кожній видніє напис: «порожня».
Потім разом із привезеною військовою технікою американці повернуться до своєї постійної бази у Німеччині, щоб через два місяці приїхати знову. Такий маятниковий характер матиме американська присутність упродовж двох наступних років.
Міністр оборони Польщі наголошує, що польський уряд дуже серйозно ставиться до підписаної у 2008 році декларації. Мовляв, вона однозначна й поляки сподіваються, що американська сторона виконає свої зобов'язання і від 2012 року батарея «Патріотів» буде розміщена у Польщі на постійно.
Повороту на 180 градусів не буде
Натомість польські експерти, коментуючи висловлювання обуреної російської влади, звертають увагу на те, що реакція Москви перебільшена. Мовляв, поява американських пускових установок у Моронґу – це логічний наслідок усієї дотеперішньої зовнішньополітичної діяльності Польщі. Тож нема підстав для здивування й емоційних заяв.
Радіо Свобода звернулося за коментарем до Марка Менкішака, керівника групи аналітиків, які займаються Росією в Центрі східних досліджень. Цей експерт польського державного аналітичного центру наголошує на тому, що не треба плутати дві справи: потепління у польсько-російських стосунках і безпеку польської держави.
А щодо галасу, здійнятого навколо американських установок, він зауважив: «Це не має ніякого зв'язку з так званим процесом примирення між Польщею та Росією. Тут узагалі йдеться про різні питання. У Польщі та Росії є певні протилежні інтереси в питаннях європейської безпеки, і ці суперечності не зникли. Процеси, що тепер відбуваються у наших стосунках, без сумніву, їх покращують. Ці стосунки стали значно приязнішими, якщо йдеться про риторику та атмосферу діалогу. Та це не означає, що Польща робить поворот на 180 градусів і переглядає принципи своєї політики безпеки чи фундаменти своєї закордонної політики».
На думку польського аналітика, російські заяви щодо установок «Патріот» – підтвердження того, що Кремль не переглянув своєї зовнішньої політики. Якщо йдеться про європейську безпеку, то метою Москви є прагнення не так обмежити, як взагалі усунути будь-яку чужу, тобто західну, військову присутність у Центрально-Східній Європі. Марек Менкішак наголошує, що польська сторона з такою метою і з такою постановкою питання не погоджується.
