Підсумки протестних акцій в Грузії в ніч на 2 травня: 15 постраждалих, двоє затриманих, багаторазове застосування перцевого спрею і водометів, що тривало аж до світанку.
За добу до цього, в ніч на 1 травня, за даними МВС Грузії, під час протестних акцій затримали 63-ох мітингарів, постраждали шестеро поліцейських. Демонстрантів у списку постраждалих, яке склала поліція, не було.
Учасники акцій протесту проти закону про «іноагентів», а також правозахисники та інші спостерігачі заявляють, що мітинг був мирним і представники спецзагону МВС застосували непропорційну силу під час його розгону.
Вашингтон і Брюссель продовжують застерігати «Грузинську мрію»,ухвалення цього законопроєкту зупинить рух Грузії до євроінтеграції Грузії. Деталі розповідає «Эхо Кавказа», російськомовний проєкт Грузинської служби Радіо Свобода.
На прикладі однієї ночі протестів
Біля будівлі парламенту Грузії молодь, представники громадянського сектору та опозиція почали збиратися 30 квітня о 19:00 (за Тбілісі). Вони вже другий тиждень виступають проти ухвалення закону про «іноагентів». Правляча «Грузинська мрія» наполягає на його необхідності, ігноруючи заклики, у тому числі західних партнерів із ЄС та США, відмовитися від його ухвалення, оскільки він лише збиває Грузію зі шляху євроатлантичної інтеграції.
Приблизно до 21:00 поліція перекрила вулиці ліворуч та праворуч від будівлі парламенту. Демонстранти спробували заблокувати вхід до законодавчого органу, щоб не дати депутатам вийти. Тоді ж представники МВС попередили, що «будь-яке порушення закону розглядатиметься відповідно до закону». Ситуація загострилася близько 21:45 біля заднього входу до парламенту, коли спецзагін застосував перцевий спрей, як стверджують очевидці, без попереднього попередження. В результаті декільком протестувальникам знадобилася допомога медиків.
Незабаром проти мітингувальників застосували сльозогінний газ та водомети. О 22:20 МВС виступило із ще однією заявою – про те, що демонстранти не підкорилися законній вимозі поліцейських, і «з метою відновлення правопорядку МВС використало законодавчо встановлені спеціальні засоби». Водночас різні ЗМІ поширили кадри, на яких поліцейські використовують грубу силу щодо учасників акції, зокрема штовхають їх, кидають на землю і навіть б’ють по обличчю. До півночі були побиті опозиційні депутати – лідер «Єдиного національного руху» Леван Хабеїшвілі та лідер партії «Мокалаке» («Громадяни») Алеко Елісашвілі.
О 00:40 учасники акції почали перегороджувати дорогу в районі Оперного театру Тбілісі. О 00:42 президентка Грузії Саломе Зурабішвілі закликала міністра внутрішніх справ країни «негайно припинити розгін мирної акції».
Звертаюся до Народного захисника негайно відреагувати для припинення будь-яких необґрунтованих та неправомірних дій спецназуСаломе Зурабішвілі
«(Припинити) застосування непропорційної сили, насильство щодо молодих людей, котрі прийшли з голими руками. Звертаюся до Народного захисника негайно відреагувати для припинення будь-яких необґрунтованих та неправомірних дій спецназу. Зрозуміло, що акція проходила мирно, жодної небезпеки вона не становила, жодної загрози порядку не було. Соромно, що ви виступили проти молоді, коли заявляєте про свою національну приналежність, соромно, що ви апелюєте до своєї віри та починаєте насильство під час Страсного тижня», – написала глава держави у соціальній мережі Facebook.
Одразу після цього із аналогічною заявою виступив Народний захисник Грузії.
«Народний захисник Грузії закликає правоохоронні органи не виходити за межі закону, не застосовувати силу проти мирних учасників зборів та не заважати учасникам мітингу користуватися гарантованими Конституцією правами. При цьому Народний захисник закликає організаторів та учасників мітингу не виходити за межі мирних зборів», – сказано у заяві омбудсмена Левана Іоселіані.
До третьої години ночі помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джим О’Брайєн провів «важливу розмову» з депутатами парламенту Грузії з приводу законопроєкту про «іноагентів», який вони розглядали.
«Важлива розмова з членами парламенту Грузії про наші двосторонні відносини, враховуючи нашу серйозну стурбованість щодо проєкту закону про «іноземний вплив», інспірованого Кремлем, та його негативного впливу на європейські устремління Грузії», – написав О’Брайєн у соцмережі Х. Схоже, розмова не отримала результату.
Приблизно в цей же час з’явилися повідомлення про те, що представник Міхаїла Саакашвілі Софо Джапаридзе госпіталізований після побиття спецназівцями. Тоді ж голова опозиційного «Єдиного національного руху», депутат Леван Хабеїшвілі з клініки поширив відеозвернення, в якому він назвав своє побиття на мітингу «цілеспрямованим каральним заходом». І закликав прихильників не здаватися та продовжувати боротися проти закону про «іноагентів».
Мітинг тривав до ранку. Близько 5-ї години ранку спецзагони МВС залишили місце події, раніше за демонстрантів. Молоді люди, що залишилися, почали танцювати, інші прибирати сміття на проспекті Руставелі.
О 10-й годині ранку 1 травня МВС провело брифінг, на якому було повідомлено, що під час нічних заходів затримали 63 демонстрантів і, ймовірно, поранені шестеро співробітників поліції. Серед затриманих – громадянин США Тед Джонас, юрист, який працює у ТОВ «Консорціум розвитку Анаклії».
1 травня від ранку почали надходити заяви дипломатів, акредитованих у Грузії. Одним із перших на те, що сталося, відреагував посол Німеччини Петер Фішер.
«Про насильство та персональні ушкодження на акції протесту цієї ночі в Тбілісі – насильство має припинитися. Це ніколи не є виходом. Німеччина та Євросоюз уважно спостерігають та оцінюють ці події. Ми – партнери та друзі Грузії в ім'я миру, свободи та розвитку», – написав Фішер у соцмережі Х.
Спеціальна слідча служба зранку поширила заяву про те, що проводить розслідування випадків можливого зловживання посадовими повноваженнями шляхом насильства під час розгону мітингу, передбаченого 3 частиною статті 333 КК Грузії.
Опозиція та громадський сектор наступного ж вечора, в ніч з 1 на 2 травня, відновили протестні акції, під час яких були госпіталізовані щонайменше 15 осіб, повідомило Міністерство охорони здоров’я Грузії. За повідомленням, серед них були й силовики. Деякі з постраждалих уже залишили медустанови.
Що кажуть західні політики й експерти?
«ЄС не пошкодує зусиль – але м’яч на боці Грузії!» – нагадав уранці грузинським політикам на своїй сторінці Х гендиректор Єврокомісії з питань політики сусідства та переговорів щодо розширення Герт Ян Купман. На зустрічах зі спікером парламенту Шалвою Папуашвілі та опозиційними депутатами єврокомісар говорив про необхідність прогресу за 9 рекомендаціями, без виконання яких Брюссель не розпочне діалог із Тбілісі про початок вступу Грузії до ЄС.
Єврокомісар Купман напередодні зустрівся і з прем’єр-міністром Іраклієм Кобахідзе. І, судячи з окремих повідомлень у Х, глава грузинського уряду так і не почув «про стурбованість ЄС останніми подіями і про те, що необхідно Грузії, щоб повернутися на шлях ЄС. ЄС, як і раніше, готовий підтримувати зусилля Грузії, які відповідають європейським прагненням громадян Грузії».
Громадянське суспільство є наріжним каменем інтеграції Грузії в ЄС, і його точка зору залишається ключовоюГерт Ян Купман
Трохи раніше Купман, після зустрічі з представниками громадського сектору, яких прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе та почесний голова «Грузинської мрії» Бідзіна Іванішвілі оголосили «радикалами» та «агентами Заходу», написав: «Громадянське суспільство є наріжним каменем інтеграції Грузії в ЄС, і його точка зору залишається ключовою».
Тим часом «Грузинська мрія» продовжує вперто просувати законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». І щодня, і щоночі дедалі грубіше застосовують силу проти демонстрантів, які виступають проти ухвалення закону. Так було й у ніч проти 2 травня.
У зв’язку з цим представник Держдепартаменту США Метью Міллер зробив свою чергову заяву, але вже жорсткішу. У тексті під заголовком «Західний курс Грузії під загрозою» мовиться:
Цей закон і антизахідна риторика «Грузинської мрії» ведуть Грузію небезпечною траєкторієюМетью Міллер
«Цей закон і антизахідна риторика «Грузинської мрії» ведуть Грузію небезпечною траєкторією. Заяви та дії уряду Грузії несумісні з демократичними цінностями, що лежать в основі членства в ЄС та НАТО, і тим самим ставлять під загрозу шлях Грузії до євроатлантичної інтеграції. Коментарі, які неправильно характеризують іноземну допомогу Грузії, яку ми надавали протягом 32 років для зміцнення економіки Грузії, демократії та здатності стримувати російську агресію, фундаментально підривають міцні відносини, які ми встановили з урядом та народом Грузії».
Далі у заяві глави пресслужби зовнішньополітичного відомства США висловлюється підтримка грузинському народу та «його праву бути почутим».
Про те, що «Грузія перебуває на роздоріжжі і вона повинна дотримуватися курсу на шляху до Європи», йдеться у заяві глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. У ньому також зазначається, що «грузинський народ бажає для своєї країни європейського майбутнього» і мовиться про очікування, «що уряд Грузії зробить швидкі кроки, які зобов’язався зробити як країна-кандидат».
За ці дні багато країн ЄС окремо неодноразово робили заяви із засудженням «Грузинської мрії». Вранці 2 травня на черговий розгін мітингувальників та ухвалення закону про «іноагентів» у другому читанні відреагувало зовнішньополітичне відомство Франції:
«Франція із занепокоєнням стежить за ситуацією в Грузії та шкодує щодо насильства проти демонстрантів після ухвалення закону про іноземний вплив. Грузія має продовжувати свої зусилля зі зближення з Європейським союзом, відповідно до побажань свого населення», – йдеться у заяві французького МЗС, оприлюдненого в соцмережі Х.
Євродепутат від Литви Андрюс Кубілюс на своїй сторінці в соцмережі поставив запитання: «Чи вірите ви, що Бідзіна Іванішвілі та його уряд приведуть Грузію до членства ЄС? Я так не думаю. А ви?», пропонуючи користувачам соцмережі Х відповісти «так» чи «ні».
Європарламентарі все частіше закликають до санкцій проти Бідзини Іванішвілі та авторів закону про «іноагентів», а також до призупинення статусу кандидата в ЄС, доки грузинський уряд не відкличе законопроєкт. І все більше грузинських спостерігачів вважають, що Бідзіну Іванішвілі та «Грузинську мрію» без жорстких заходів Заходу не зупинити.
«Настав час переглянути політику щодо режиму в Грузії», – пише конституціоналіст Давид Зеделашвілі, викладач Університету Грузії на своїй сторінці у соцмережі Х, у відповідь на заяви європейських лідерів. – Правильна політика починається з правильних фактів:
1. Режим Іванішвілі – маріонетка Росії.
2. Він не має серйозних намірів інтегруватися в ЄС і він підриває цей процес;
3. інтеграцію до ЄС він використовує як інструмент виживання режиму».
У тому, що «Грузинська мрія» відкрито стала на російський шлях, упевнена президентка Саломе Зурабішвілі. Вона і напередодні закликала західних партнерів не залишати у цей складний час грузинський народ. А самих громадян Грузії, учасників акції протесту вона закликала не провокувати поліцейських, тим більше що, за її словами, у страсну Седмицю (тиждень перед Великоднем) «диявол таким чином активний», і своє рішуче «ні» «Грузинській мрії» висловити у день парламентських виборів 26 жовтня.
Багатотисячна «Хода за Європу» у Тбілісі проти «закону про іноагентів у путінському стилі» (фотогалеря)
|
Ввечері 1 травня, згідно з розпорядженням спікера парламенту Грузії Шалви Папуашвілі, у законодавчому органі посилили заходи безпеки на тлі протестів проти «закону про іноагентів». Парламент Грузії 1 травня затвердив законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», відомий як про «іноагентів», у другому читанні. Затвердити законопроєкт у остаточному, третьому читанні, «Грузинська мрія» може в середині травня. Багатотисячні протести проти законопроєкту, розгляд якого ініціювала «Грузинська мрія», тривають уже кілька тижнів. Перше читання законопроєкт пройшов 17 квітня. Міжнародні партнери Грузії закликають Тбілісі відмовитись від затвердження законопроєкту, повторно внесеного на розгляд до парламенту. Минулого року документ відкликали після двох днів масових протестів та зіткнень демонстрантів із силовиками. Законопроєкт, ініційований парламентською більшістю «Грузинської мрії», оголошує неурядові та медійні організації, бюджет яких на більш як 20% фінансується з-за кордону, «організаціями, що захищають інтереси іноземної держави». Вони мають бути зареєстровані в спеціальному реєстрі та щороку заповнювати фінансову декларацію. Неурядові та медійні організації, які фінансуються західними донорами, стверджують, що їхні доходи вже задекларовані та прозорі, тому справжня мета влади – обмежити діяльність організацій, які опікуються правами людини, питаннями корупції та іншими. |
