Один із керівників «Дому Свободи», директор програм Крістофер Вокер наголосив у розмові з Радіо Свобода на прикрій тенденції зі свободою преси останніх років. «У 2009-му ми знову побачили глобальне падіння свободи преси, як і в попередні роки. Це вже восьмий рік поспіль, коли всюди у світі спостерігається повсюдно перевищення меж щодо утисків свободи преси», – наголошує Вокер.
У дослідженнях «Дому Свободи» вираховується ранг кожної країни світу стосовно рівня свободи преси. Тут беруться до уваги юридичні, політичні, економічні фактори, правова база утисків свободи преси, редакційний тиск на ЗМІ з допомогою уряду, фактаж щодо залякування журналістів, структура власників ЗМІ у різних країнах.
Дані «Дому Свободи» за минулий рік показують, що лише кожний шостий громадянин світу жив у країні з вільною пресою. Це дещо нижче, аніж у 2008 році. Особливо жорстокі репресії переживала преса в Африці, Азії. Іран, котрий в аналізі зарахований до країн «не вільних», ще з 1982 року став своєрідним поганим рекордсменом із переслідувань преси за останні 30 років.
Україна – «частково вільна»
У Росії владі підконтрольна майже вся преса. Свобода преси стала тут у 2009 році ще гіршою, аніж у попередні роки. Росія займає разом з африканською Гамбією 175-те місце щодо рівня свободи преси. На пострадянському просторі, за винятком трьох країн Балтії, лише дві країни «частково вільні» щодо преси – це Україна (108-ме місце) й Грузія (126-те), а інші, ще дев’ять, – «не вільні».
Крістофер Вокер, говорячи про Україну, зауважив: «Це одна з двох пострадянських країн, які «частково вільні». Україна – це єдина держава, яка заробляє позитивні бали в усіх 50 показниках свободи преси. У цьому останньому звіті за 2009 рік Україна мала покращення по двох позиціях – значному редакційному різноманітті та найменшій кількості нападів на журналістів».
Однак останні звернення міжнародних правозахисних організацій, зокрема, «Репортерів без кордонів», до українських чільників із приводу загрозливого згортання свободи преси в Україні можуть значно погрішити показники України вже в цьому році.
У дослідженнях «Дому Свободи» вираховується ранг кожної країни світу стосовно рівня свободи преси. Тут беруться до уваги юридичні, політичні, економічні фактори, правова база утисків свободи преси, редакційний тиск на ЗМІ з допомогою уряду, фактаж щодо залякування журналістів, структура власників ЗМІ у різних країнах.
Дані «Дому Свободи» за минулий рік показують, що лише кожний шостий громадянин світу жив у країні з вільною пресою. Це дещо нижче, аніж у 2008 році. Особливо жорстокі репресії переживала преса в Африці, Азії. Іран, котрий в аналізі зарахований до країн «не вільних», ще з 1982 року став своєрідним поганим рекордсменом із переслідувань преси за останні 30 років.
Україна – «частково вільна»
У Росії владі підконтрольна майже вся преса. Свобода преси стала тут у 2009 році ще гіршою, аніж у попередні роки. Росія займає разом з африканською Гамбією 175-те місце щодо рівня свободи преси. На пострадянському просторі, за винятком трьох країн Балтії, лише дві країни «частково вільні» щодо преси – це Україна (108-ме місце) й Грузія (126-те), а інші, ще дев’ять, – «не вільні».
Крістофер Вокер, говорячи про Україну, зауважив: «Це одна з двох пострадянських країн, які «частково вільні». Україна – це єдина держава, яка заробляє позитивні бали в усіх 50 показниках свободи преси. У цьому останньому звіті за 2009 рік Україна мала покращення по двох позиціях – значному редакційному різноманітті та найменшій кількості нападів на журналістів».
Однак останні звернення міжнародних правозахисних організацій, зокрема, «Репортерів без кордонів», до українських чільників із приводу загрозливого згортання свободи преси в Україні можуть значно погрішити показники України вже в цьому році.
