Гості програми «Ваша Свобода»: Сергій Солодкий, аналітик центру «Нова Європа»; Ганна Гопко, народний депутат України.
Президент України Петро Порошенко сподівається, що Рада безпеки ООН ухвалить цього року резолюцію щодо миротворчої місії ООН на Донбасі. Порошенко також висловив упевненість, що в 2021 році країна отримає перспективу членства в Європейській союзі. Ці та інші заяви президент зробив у п’ятницю, перебуваючи на Всесвітньоому економічному форумі в Давосі.
Віталій Портников: Пане Солодкий, наскільки зараз вагомою є позиція, яку Україна може, так би мовити, пред’явити іншим країнам на Всесвітньому економічному форумі?
Сергій Солодкий: Сам факт, що на форумі приділили увагу нашому регіону – Центральної та Східної Європи – свідчить, що перебуваємо у фокусі уваги, про наші проблеми хочуть чути, про наші перспективи хочуть знати. Світ хоче довідатися, як регіон виживатиме і виживає в контексті російської агресії, які загрози може нести ця агресія для всього континенту, відповідно для всього світового порядку. Це при тому, що зараз вистачає викликів, але про нас не забувають.
У 1990-х Україну було прийнято зараховувати до пострадянського простору. Зараз зовсім інший тренд, світ починає розуміти інакшість України не тільки в плані ідентичностіСергій Солодкий
У 1990-х Україну було прийнято зараховувати до пострадянського простору, де вона сприймалася в колі усіх держав навколо Росії. Зараз зовсім інший тренд, коли світ абсолютно чітко починає розуміти інакшість України не тільки в плані ідентичності, а й у плані ширшому – політичному, цивілізаційному навіть. Україна вже на рівних сприймається з Литвою і Польщею.
На цьому тлі досить прикметним є те, як, наприклад, представлена Росія. По-перше, на офіційному рівні – лише віце-прем’єром, а по-друге, з цією делегацією взагалі ніхто не хоче мати справи. У порядку денному Давоського форуму питань, присвячених Росії, немає, якщо і є, то в контексті її політики щодо Європи в цілому.
– Пані Гопко, як Ви вважаєте, ми дійсно можемо вважатися хоча б геополітично частиною Центральної Європи, чи залишаємося все ж між Центральною Європою та пострадянським простором?
У Вільнюсі партнери Європейського інвестиційного банку, ЄБРР, Світового банку, Єврокомісії, проговорювали, як підтримати УкраїнуГанна Гопко
Ганна Гопко: Ми належимо до Центральної Європи, Східної Європи. Давно своє право підтвердили. Питання тільки побудови сильних інституцій, зменшення розриву в економічному розвитку між Україною та країнами Центрально-Східної Європи, які є вже членами ЄС і НАТО. Але в України є своє домашнє завдання.
У Вільнюсі наші партнери зібрали віце-президента Європейського інвестиційного банку, ЄБРР, Світового банку, Єврокомісії, проговорювали нові фінансові інструменти, як підтримати Україну, так званий європейський банк для України.
Допоки Україна не зможе ефективніше використовувати кошти, які вже були надані, просити нових траншів від донорів зараноГанна Гопко
Ключові меседжі – допоки Україна не зможе ефективніше використовувати кошти, які вже були надані, не покаже, що й далі слідує прогресу реформ й імплементації законів, які ухвалені, просити нових грошей і траншів чи від ЄС, чи від інших донорів зарано. Маємо продемонструвати не обіцянками, як це звично, а інституційно посилювати управління державою, закріплювати верховенство права, прозорість у закупівлях...
Віце-президент Європейського інвестиційного банку сказав, що з 3 мільярдів євро лише 20% використаніГанна Гопко
Віце-президент Європейського інвестиційного банку Вазіл Гудак у Брюсселі сказав, що з 3 мільярдів євро, які дав банк Україні на різні проекти від 2014 року, лише 20% використані. Інший проект (400 мільйонів євро) – ще в 2016 році угода для підтримки малих фермерських господарств – досі ці кошти до фермерів не дійшли.
– Президент Порошенко обіцяв присутнім на «Українському сніданку» реформи приватизації, захисту інвесторів та поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Коли президент дає такі обіцянки на Заході, який організовує один із українських олігархів – Віктор Пінчук, наскільки взагалі інвестори можуть приймати такі заяви як належне?
Ганна Гопко: Це вже така цинічна ситуація давно. Які олігархи? Сировинні олігархи, які не є винахідниками, інноваторами...
Минулого року дуже багато політиків цуралися туди летіти, а цього року на них напала амнезія і відразу полетіли, ніби нічого не сталося.
І про болючі компроміси, які на сторінках впливового американського видання пропонував Пінчук нам в обмін на Крим, так званий гібридний псевдомир усі забули.
Російський олігарх, власник «Альфа-Банку»... Невже після реформи, яку здійснювала Гонтарева, не знайшлося українського банку, який міг би підтримати український house в Давосі?Ганна Гопко
Але й інші спонсори, які там були, як російський олігарх, власник «Альфа-Банку»... Невже після реформи, яку здійснювала Гонтарева, не знайшлося українського банку, який міг би підтримати важливий для популяризації України український house в Давосі? За ті 26 років скільки не було б президентів, але залишаються одні і ті ж олігархи – Ахметов, Фірташ, Коломойський, Пінчук, які продовжують залишати свій вплив.
Грошей у наших партнерів не так і багатоСергій Солодкий
Сергій Солодкий: Маємо розуміти, що грошей у наших друзів, партнерів не так і багато. У них свої є проблеми, куди хотіли б і могли б ці кошти спрямувати. Даючи кошти, підтримуючи Україну, звичайно, хотіли б більше підзвітності й відповідальності з боку Києва.
Не питання, що не хочуть чи не можуть, чи не будуть надалі підтримувати Україну, а суворіше запитуватимутьСергій Солодкий
Не питання в тому, що не хочуть чи не можуть, чи не будуть надалі підтримувати Україну, а ще суворіше запитуватимуть в України. Не питання в тому, що Україна нічого не робить (ніхто з партнерів цього не говорить).
Західні партнери, як і ми, усвідомлюють, що це чи не останній шанс для України змінитисяСергій Солодкий
Але маємо визнавати, що до України завищені вимоги. Наші західні партнери, як і ми, усвідомлюють, що це чи не останній шанс для України змінитися. Це не той момент, коли країна може змарнувати підтримку і політичну, і фінансову.
Владі українській може бути прикро, що ЄС чи США постійно говорять «ви повинні», «ви повинні», забуваючи робити позитивні ремарки. Хоча ми чули дуже багато і позитивних слів з боку США і ЄС – Україна зробила справді чимало. Але цього замало, щоб вона відбулася як успішна країна з успішно взірцевим євроінтеграційним шляхом.
Якраз в останній рік бачимо інтенсифікацію відносин між Вашингтоном і Києвом, суттєве поліпшення. Адміністрація Трампа йде на кроки, які при попередній адміністрації навіть і не снилися. Через кілька днів у США очікується оприлюднення так званого «кремлівського звіту» – посилення санкцій щодо Росії. Російські олігархи і російська влада налякані. У контексті Давосу це відчувається. Ніхто не хоче мати справу з російськими делегатами, бо падає тінь. Хто знає, хто опиниться у санкційному списку?
Деолігархізація в Україні – це питання зараз чомусь зникло з порядку денного. Президент України має враховувати, коли перебуває з метою просування інтересу України за кордоном, що потрібно користуватися незалежними майданчиками, які не зв’язували б його олігархічною залежністю. Це замість позитиву може зробити ведмежу послугу для України.
