Доступність посилання

ТОП новини

Чи вдалося Тимошенко поламати тіньові газові схеми в Москві? (Точка зору)


Марина Пирожук Київ, 21 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Візит українського Прем’єра Юлії Тимошенко до Москви інтригував ще на стадії його підготовки. То він переносився, то замість Тимошенко до Росії була відряджена секретар РНБО Раїса Богатирьова в рамках підготовки візиту Президента Ющенка. Нарешті Юлія Тимошенко таки зібралася до північної сусідки, щоб, як висловлювалися її соратники, відредагувати домовленості Ющенка з Путіним у газовій темі, однак у неї нічого не вийшло. Секретаріат українського Президента у категоричній формі заборонив їй порушувати там газову тему і відступати від домовленостей двох президентів. Ба більше, пригрозив навіть відповідальністю.

Зроблена найближчим соратником і віце-прем’єром Олександром Турчиновим заява напередодні візиту Тимошенко до Москви про те, що Прем’єр-міністру доведеться починати газові перемови у Москві з нуля, була революційною.

Олександр Турчинов заявив, що домовленості, які досягнуті президентами України і Росії в Москві 12 лютого, практично не реалізуються, а в угодах, які НАК «Нафтогаз України» одержав від російської сторони у питанні створення спільного підприємства, «Нафтогаз України» представлений лише номінально.

Саме тому, за словами Турчинова, урядовій делегації у Москві доведеться проводити переговори із чистого аркуша і домогтися, як він зазначив, безпечних для економіки і енергетики України результатів.

Тоді ж Турчинов натякнув, що посередники у постачанні газу в Україну «РосУкрЕнерго» і «УкрГаз-Енерго» тиснуть на корумпованих чиновників в Україні, а отримані «Нафтогазом» від російської сторони пропозиції ще більше ускладнюють ситуацію на газовому ринку в Україні. За його словами, внаслідок домовленостей двох президентів пропонується створити кілька спільних підприємств, одне з яких мало б імпортувати газ в Україну, а інше розподіляти газ в Україні. При цьому перший віце-прем’єр наголошує, що участі «Нафтогазу» ані в розрахунках, ані в управлінні цих процесів не передбачено.

Цікаво, що таким обтічним, але надто гучним висловлюванням пана Турчинова не поцікавилися відповідні органи. Адже газовою темою в Україні насправді займається не так багато чиновників. Принаймні офіційної реакції правоохоронних органів з цього приводу немає.

Як повідомлялося, під час зустрічі Ющенка з Путіним 12 лютого сторони начебто домовилися про усунення з ринку посередника «РосУкрЕнерго», про створення натомість спільних підприємств на базі українського «Нафтогазу» та російського «Газпрому» у пропорціях 50 на 50 та про ліквідацію заборгованості за газ українською стороною. Щоправда, дата усунення з українського ринку посередника не відома.

14 лютого НАК «Нафтогаз України» і «Газпром» уже почали переговори з розробки базового проекту угоди про поставки газу в Україну і погашення заборгованості. А з 15 лютого над спільним проектом нового контракту працюють дві групи. Одна з них у складі представників «Нафтогазу» і «РосУкрЕнерго» вивчає умови постачання природного газу до України з 1 січня 2008 року. Друга — з представників «Нафтогазу» ,«Газпрому», «УкрГаз-Енерго», «РосУкрЕнерго» — ревізує баланс газу і руху грошей, які були використані в 2006-2007 роках.

Газова війна між Ющенком і Тимошенко послаблює позиції країни?

У Москві Юлія Тимошенко збиралася, чи принаймні декларувала, змінити умови президентських домовленостей, започаткувати прозору схему поставок газу в Україну і розібратися з українськими боргами. Але коли вона прилетіла до Москви, плани її були радикально змінені. Як українською стороною, так і російською.

Секретаріат українського Президента ще в день відльоту пані Тимошенко до Москви висловив своє занепокоєння намірами Прем’єр-міністра дезавуювати газові домовленості, досягнуті президентами Росії та України, і почати перемови з чистого аркуша.

«Така позиція неправильна і категорично неприйнятна. Прем’єр-міністр та інші представники уряду зобов’язані діяти виключно в руслі рішень, ухвалених лідерами двох держав», – заявили у Секретаріаті, наголосивши при цьому, що рішення двох президентів є відправною точкою нового характеру відносин між Україною та Росією в газовій сфері.

А сьогодні заступник голови Секретаріату Президента Олександр Чалий ще раз наголосив Тимошенко, що офіційні делегації та представники України під час участі у заходах міжнародного характеру керуються письмовими директивами Президента і нагадав про персональну відповідальність у разі відступу від цих вказівок.

Не збиралася підтримувати тимошенківські ініціативи й російська сторона. Під час зустрічі з російським колегою Тимошенко говорила про необхідність тісної співпраці, а її візаві про великий потенціал такої співпраці, про позитивні тенденції торгово-економічного балансу тощо. Слово «газ» згадувалося лише побічно. Майже усі телекамери зафіксували легкий шок на обличчі українського Прем’єр-міністра чи то від неспроможності реалізувати свої плани, чи то від категоричної неготовності російської сторони навіть натякати про це. Як відомо, Віктор Зубков і Владімір Путін виразно наголосили голові українського уряду, що вони також не збираються відступати від домовленостей на рівні Путіна-Ющенка.

Розбіжність у поглядах українських можновладців щодо газової співпраці з Росією не лише вражає як українську та світову спільноту, оскільки це свідчить про слабкість країни та її недієздатність. Крім того, це дає експертам додаткові підстави для підозр, що ця сфера не була і не буде прозорою в осяжній перспективі. Президентська команда твердить, що Ющенко домовився з Путіним про нові і паритетні форми співпраці двох країн у газовій темі. А перший віце-прем’єр-міністр Олександр Турчинов твердить зворотнє, що такі умови категорично невигідні для України. Про серйозні виклики та загрози для української економіки і незалежності у разі приходу на ринок російського «Газпрому» говорять і експерти, і навіть окремі політики з пропрезидентської парламентської фракції. Про це також активно і аргументовано говорять деякі ЗМІ.

У 2006 році, коли українська сторона за участі Ющенка, Єханурова, Плачкова, Івченка та інших посадових осіб підписала угоду про поставки газу в Україну за посередництва «РосУкрЕнерго», Ющенко теж говорив про вигідні умови для України. Парадокс — тоді Ющенка і його команду за такі угоди категорично критикували Юлія Тимошенко і нинішній заступник глави Секретаріату Президента Олександр Чалий. Вони, зокрема, попереджали, що невдовзі такі умови домовленостей призведуть не лише до паралічу економіки, а й поставлять під загрозу незалежність країни.

Зараз пан Чалий не коментує ані домовленості 2006 року, ані теперішні. Ба більше, він напоумлює Тимошенко мовчати і підтримати курс Президента.

Тим часом деякі позаторічні прогнози експертів, в тому числі і пана Чалого таки підтвердилися. Український «Нафтогаз» досягнув небаченої межі зубожіння, а держбюджет завинив російській стороні за поставки газу понад мільярд доларів.

Президент Ющенко, до речі, зажадав від уряду Тимошенко повернути цей борг негайно і неодноразово критикував його за зволікання виплат. Тимошенко у свою чергу заявляла, що природа походження цього боргу сумнівна. Напосідання ж українського Президента заплатити ці кошти невідкладно росіянам через «РосУкрЕнерго» без спеціального розслідування викликають у експертів чимало підозр.

Відразу після повернення Юлії Тимошенко з Москви до Києва, попри очікування від неї історичних новин, зокрема внаслідок перемов із керівником «Газпрому», з яким вона вела переговори майже 5 годин, її коментарі були скупі. Вона заявила, що з керівником «Газпрому» паном Міллером вдалося домовитися лише про механізми погашення українських боргів. Стосовно ж долі «РосУкрЕнерго», який, за її словами, оббирав Україну, то сторони домовилися усунути цього посередника уже у першому кварталі цього року.

Матеріали до теми:

• Юлія Тимошенко: Уряд України домовився з «Газпромом» погасити заборгованість за російський газ за ціною 130 доларів за кубометр • Президент Росії закликає Київ створити для російських інвесторів умови, які мають українські інвестори
XS
SM
MD
LG