Якби європейці могли обирати президента Сполучених Штатів, то проголосували б за демократа Барака Обаму. Такі результати опитувань громадської думки, які проводили в різних європейських країнах. Популярний німецький часопис «Шпіґель» друкує портрет американського сенатора на першій шпальті і додає, що Обама є символом нової Америки, який відкидає еру Буша. Цей період для багатьох європейців став сумнозвісним часом війни в Іраку, тюрми Абу-Ґрейб та егоїстичної американської політики на світовій арені.
Як зазначають французькі оглядачі, Обама уособлює ту Америку, яка найбільше подобається європейцям. Він не лише представник меншини, афроамериканець, але й виступає за загальне медичне страхування за європейським зразком.
В Італії мер Рима Вольтер Вероні навіть вирішив наслідувати американського політика. Він іде на квітневі вибори під девізом «змін», улюбленого слова Барака Обами. А на початку своєї кампанії цитував ще одне гасло з передвиборчого штабу за океаном – «Так, ми можемо!»
Екологія, захист громадянських свобод і торгівлі... Що зміниться?
Що ж можна змінити у відносинах Європи з Білим Домом? Хто б не став президентом США, варто очікувати, що тепер європейці та американці знайдуть спільну мову щодо кліматичних змін, зазначив Радіо Свобода німецький оглядач Томас Клайн-Брокофф із Фонду Маршала у Сполучених Штатах.
Томас Клайн-Брокофф: «Маккейн, так само як Обама і Клінтон, виступає за зміну політики щодо клімату, хіба що за нижчі рівні викидів. У випадку Маккейна це навіть буде краще для європейців, бо він зможе залучити до голосування про ратифікацію угоди сенаторів-республіканців».
Якщо вибори виграють демократи, також варто очікувати, що з різних боків Атлантики буде більше порозуміння у справі захисту громадянських свобод і торгівлі.
З іншого боку, несподіванкою для багатьох європейців стала заява Барака Обами про те, що європейці повинні робити більше в Афганістані. Деякі оглядачі навіть заговорили про кризу очікувань, яка неминуче настане після президентських перегонів у США. Справді, є міжнародні питання, які американці і європейці будуть далі бачити по-різному, зауважив Клайн-Брокофф. На його думку, передовсім це стосується палестинської проблеми та Іраку.
«Навіть за президентства Обами не буде швидкого виведення військ з Іраку. Про це свідчить доля його радниці, яка наважилися таке сказати в інтерв’ю Бі-бі-Сі», – зазначив Томас Клайн-Брокофф.
У Вашингтоні очікують жорсткішої лінії щодо Росії
Цим коло суперечливих питань не вичерпується, переконаний німецький експерт: «Найскладнішим питанням може виявитися Росія. Адже за будь-якої адміністрації, напевно за Маккейна, але також за Демократичної адміністрації, у Вашингтоні очікують жорсткішої лінії щодо Росії. Дивитися в очі буде недостатньо». Німецький оглядач тут мав на увазі слова президента Джорджа Буша, який після першої зустрічі з Володимиром Путіним зізнався, що зазирнув йому в душу.
Як зауважує британський часопис «Економіст», європейці будуть наївними, якщо припускають, що новий господар Білого Дому не буде активно просувати американські інтереси за кордоном, подобається це Європі чи ні.
Як зазначають французькі оглядачі, Обама уособлює ту Америку, яка найбільше подобається європейцям. Він не лише представник меншини, афроамериканець, але й виступає за загальне медичне страхування за європейським зразком.
В Італії мер Рима Вольтер Вероні навіть вирішив наслідувати американського політика. Він іде на квітневі вибори під девізом «змін», улюбленого слова Барака Обами. А на початку своєї кампанії цитував ще одне гасло з передвиборчого штабу за океаном – «Так, ми можемо!»
Екологія, захист громадянських свобод і торгівлі... Що зміниться?
Що ж можна змінити у відносинах Європи з Білим Домом? Хто б не став президентом США, варто очікувати, що тепер європейці та американці знайдуть спільну мову щодо кліматичних змін, зазначив Радіо Свобода німецький оглядач Томас Клайн-Брокофф із Фонду Маршала у Сполучених Штатах.
Томас Клайн-Брокофф: «Маккейн, так само як Обама і Клінтон, виступає за зміну політики щодо клімату, хіба що за нижчі рівні викидів. У випадку Маккейна це навіть буде краще для європейців, бо він зможе залучити до голосування про ратифікацію угоди сенаторів-республіканців».
Якщо вибори виграють демократи, також варто очікувати, що з різних боків Атлантики буде більше порозуміння у справі захисту громадянських свобод і торгівлі.
З іншого боку, несподіванкою для багатьох європейців стала заява Барака Обами про те, що європейці повинні робити більше в Афганістані. Деякі оглядачі навіть заговорили про кризу очікувань, яка неминуче настане після президентських перегонів у США. Справді, є міжнародні питання, які американці і європейці будуть далі бачити по-різному, зауважив Клайн-Брокофф. На його думку, передовсім це стосується палестинської проблеми та Іраку.
«Навіть за президентства Обами не буде швидкого виведення військ з Іраку. Про це свідчить доля його радниці, яка наважилися таке сказати в інтерв’ю Бі-бі-Сі», – зазначив Томас Клайн-Брокофф.
У Вашингтоні очікують жорсткішої лінії щодо Росії
Цим коло суперечливих питань не вичерпується, переконаний німецький експерт: «Найскладнішим питанням може виявитися Росія. Адже за будь-якої адміністрації, напевно за Маккейна, але також за Демократичної адміністрації, у Вашингтоні очікують жорсткішої лінії щодо Росії. Дивитися в очі буде недостатньо». Німецький оглядач тут мав на увазі слова президента Джорджа Буша, який після першої зустрічі з Володимиром Путіним зізнався, що зазирнув йому в душу.
Як зауважує британський часопис «Економіст», європейці будуть наївними, якщо припускають, що новий господар Білого Дому не буде активно просувати американські інтереси за кордоном, подобається це Європі чи ні.