Те, що ікона раптово почала мироточити, прихожани називають дивом і вважають добрим знаком. Звістка про незвичне явище облетіла вже всю Наддніпрянщину. Подивитись на ікону із зображенням Христа у терновому вінці з пальмовою гілкою примирення в руці з’їжджаються віряни з різних куточків краю, приводять на екскурсії школярів.
Бабуся Марфа, прихожанка цієї церкви, щиро радіє, що на її вік випало побачити таке: «Як на мене, зараз більше стало видно зображення. І крапельки, оці струмінці я побачила на власні очі!»
За словами настоятеля собору отця Володимира і прихожан, ця старовинна ікона потрапила до храму кілька років тому випадково – потемнілі від часу дошки, з яких був збудований старий сарай, приніс один із місцевих мешканців. Дошки припадали пилом у церковній майстерні, аж доки хтось не придивився і не помітив – на одній проступив образ Христа.
Відтоді, каже отець Володимир, як ікону занесли до храму і прикріпили на одній зі стін, зображення дивним чином самовідновлюється: яскравіють барви, з’являються нові елементи одягу та інтер’єру.
«Торік на руці з’явився дуже дивний браслет. Яскравішими стали барви, стало видно, що Ісус Христос стоїть у кімнаті, ймовірно, Преторії, де його піддавали знущанням. У глибині зображення видно кахельні плити, шви між плитками. Видно знаряддя тортур, імовірно, палицю, якою його били. Але щось відкривається», – розповів отець Володимир.
«Як дослідник, я можу сказати, що такі явища офіційно зафіксовані...»
Випадки, коли ікони починають мироточити і самовідновлюватись, кажуть релігієзнавці, досить рідкісні, але не виняткові. Старший науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею Алла Москалець займається вивченням ікон упродовж багатьох років. Каже, зустрічала описи подібного у науковій літературі, як в дослідженнях 19-го століття, так і в сучасних. Всі ці явища потребують прискіпливого вивчення, вважає науковець.
«Для будь-якого не пояснюваного явища, якщо ретельно його вивчити, можна знайти фізичне пояснення. Реставратори кажуть, що такі речі можливі, бо фарби і лаки, якими покриті ікони, всі органічного походження, і їхні якості не вивчені. Як дослідник, я можу сказати, що такі явища офіційно зафіксовані, і в 19-му і на початку 20-го століття, коли ікони вивчали хіміки. Змінювались фарби і властивості лаку, проступали барви. Але мені як досліднику з таким стикатись не доводилося, я як дослідник сприймаю це досить прохолодно. Швидше я сприймаю ці дива саме як дива», – зазначила Алла Москалець.
Новомосковський Троїцький собор, де зараз, за твердженнями вірян, мироточить і самовідновлюється ікона, сам по собі вважається одним і див Наддніпрянщини – архітектурним. Збудований у 18-му столітті «без єдиного цвяха», він є пам’яткою архітектури світового значення. Це єдиний у світі вцілілий дев’ятибаневий православний храм у стилі українського бароко.
Бабуся Марфа, прихожанка цієї церкви, щиро радіє, що на її вік випало побачити таке: «Як на мене, зараз більше стало видно зображення. І крапельки, оці струмінці я побачила на власні очі!»
За словами настоятеля собору отця Володимира і прихожан, ця старовинна ікона потрапила до храму кілька років тому випадково – потемнілі від часу дошки, з яких був збудований старий сарай, приніс один із місцевих мешканців. Дошки припадали пилом у церковній майстерні, аж доки хтось не придивився і не помітив – на одній проступив образ Христа.
Відтоді, каже отець Володимир, як ікону занесли до храму і прикріпили на одній зі стін, зображення дивним чином самовідновлюється: яскравіють барви, з’являються нові елементи одягу та інтер’єру.
«Торік на руці з’явився дуже дивний браслет. Яскравішими стали барви, стало видно, що Ісус Христос стоїть у кімнаті, ймовірно, Преторії, де його піддавали знущанням. У глибині зображення видно кахельні плити, шви між плитками. Видно знаряддя тортур, імовірно, палицю, якою його били. Але щось відкривається», – розповів отець Володимир.
«Як дослідник, я можу сказати, що такі явища офіційно зафіксовані...»
Випадки, коли ікони починають мироточити і самовідновлюватись, кажуть релігієзнавці, досить рідкісні, але не виняткові. Старший науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею Алла Москалець займається вивченням ікон упродовж багатьох років. Каже, зустрічала описи подібного у науковій літературі, як в дослідженнях 19-го століття, так і в сучасних. Всі ці явища потребують прискіпливого вивчення, вважає науковець.
«Для будь-якого не пояснюваного явища, якщо ретельно його вивчити, можна знайти фізичне пояснення. Реставратори кажуть, що такі речі можливі, бо фарби і лаки, якими покриті ікони, всі органічного походження, і їхні якості не вивчені. Як дослідник, я можу сказати, що такі явища офіційно зафіксовані, і в 19-му і на початку 20-го століття, коли ікони вивчали хіміки. Змінювались фарби і властивості лаку, проступали барви. Але мені як досліднику з таким стикатись не доводилося, я як дослідник сприймаю це досить прохолодно. Швидше я сприймаю ці дива саме як дива», – зазначила Алла Москалець.
Новомосковський Троїцький собор, де зараз, за твердженнями вірян, мироточить і самовідновлюється ікона, сам по собі вважається одним і див Наддніпрянщини – архітектурним. Збудований у 18-му столітті «без єдиного цвяха», він є пам’яткою архітектури світового значення. Це єдиний у світі вцілілий дев’ятибаневий православний храм у стилі українського бароко.