Приозерна Тихань з її середземноморським мікрокліматом ніколи не набридає. Влітку це місто не поступається багатством пейзажних фарб і велелюдністю туристів, скажімо, болгарському Несебару чи хорватському Задару. А взимку сюди залюбки приїжджають на відпочинок чи працю митці і взагалі творчі люди, не кажучи про найвищих посадових осіб країни.
Якось взимку ми з друзями забрели до однієї місцевої корчми чогось там поїсти і заодно зігрітися ковтком гарячого ґлінтвейну. Заінтригований корчмар, чуючи нашу вимову, почав уголос гадати, з яких це ми будемо далеких країв. Приятелі відповіли, що вони з Києва. Трактирник зі стажем мав набите на курортному різномов’ї вухо, тому з інтересом поглянув на гостей. Вочевидь, таких іноземців у Тихані він ще зроду не зустрічав, про що нас і повідомив зі щирою відвертістю...
Вцілілі келії ченців київського братства у печерах Балатону. (Фото Яноша Салаї, Тихань)«Тоді, може, ваші предки зустрічали?» – пожартували прибульці з України. Я переклав йому угорською мовою це запитання слово в слово. Проте хазяїн корчми, здається, нічого не второпав. Але коли йому розповіли про Анастасію Київську, дочку Ярослава Мудрого і дружину Андраша Першого, короля Паннонії, сивастий хитрун аж вигукнув: «Таж ми, мадяри, родичі з вами!»
Мечем і ... хрестом
Згадана вище корчма тулиться до підніжжя пагорба, на вершині якого стоїть величний монастир Тиханьського абатства. Заснував його угорський монарх Андрій Перший, про що свідчить королівська грамота. Тут мала бути похована вся королівська родина, але збереглася тільки могила короля. Поховання його руської дружини невідоме. Є свідчення, що в околицях монастиря після 1055 року в печерних келіях оселилися київські ченці, які приїхали сюди разом із княжною Анастасією Київською з місіонерською місією.
Пам’ятник Анастасії Київській та Андрашу Першому на Балатоні. Фото Романа Рішка (Центр української культури, освіти й документації, Будапешт)Не дивлячись на численні землетруси, а також військові руйнації Тихані, ці печери збереглися і донині. Куди менше знають місцеві жителі й угорці взагалі про свою угорську королеву Анастасію, дочку Великого князя Київської Русі Ярослава Мудрого. Вона побралася в Києві з княжичем Андрашем, ще коли він був лише одним із ймовірних претендентів на престол Паннонії, де після смерті Стефана-Іштвана, першого короля угорців, влада перейшла до поганських ватажків, повсталих проти християн.
Хроніки вкрай скупо повідомляють про те, що Андраш отримав від свого київського тестя численну і озброєну військову дружину. Тим часом Анастасія звернулася по допомогу до своєї молодшої сестри Анни, королеви Франції. Незабаром звідти до Угорщини прибув великий почет католицького духовенства на чолі з єпископом. Завдяки двом київським сестрам Анастасії та Анні на теренах Угорщини, по суті, заново відбулася християнізація поганських племен угрів. На жаль, про цей факт угорські підручники майже не згадують. Як і те, що ціла низка угорських середньовічних королів родичалися з князями Київської Русі й Галичини.
Дослідники стверджують, що єдиного спадкоємця по чоловічій лінії Андраша й Анастасії, їхнього сина Соломона, з королівського трону скинули його ж рідні дядьки – князі Ласло й Ґейза, які не сприяли возвеличенню імені свого племінника в історії.
Білі плями спільної українсько-угорської історії заходилася активно висвітлювати громада українців в Угорщині. 17 листопада 2001 року в Тихані поблизу головного храму Тиханьського абатства урочисто відкрили пам’ятник Анастасії Київській та її вінценосному чоловікові Андрію Першому.
Киянка Людмила Слюзко часто бувала на храмовій горі в Тихані. «Щоразу, коли бувала в Тихані, подумки спішила до пам’ятника українській княгині Анастасії Ярославні. Піднімаюсь крутою стежкою. Бачу монастир і скульптуру й душею поринаю в минуле мого народу. Уявляю, як вона стояла на пагорбі і дивилася в бік свого улюбленого Києва... Зникає почуття самотності в чужій країні, адже поруч стоїть наша славна предкиня – дочка Ярослава Мудрого. Напевне, і їй було нелегко серед чужих людей у чужій країні... Заспокоююсь і йду далі», – розповіла Людмила Слюзко.
Якось взимку ми з друзями забрели до однієї місцевої корчми чогось там поїсти і заодно зігрітися ковтком гарячого ґлінтвейну. Заінтригований корчмар, чуючи нашу вимову, почав уголос гадати, з яких це ми будемо далеких країв. Приятелі відповіли, що вони з Києва. Трактирник зі стажем мав набите на курортному різномов’ї вухо, тому з інтересом поглянув на гостей. Вочевидь, таких іноземців у Тихані він ще зроду не зустрічав, про що нас і повідомив зі щирою відвертістю...
Мечем і ... хрестом
Згадана вище корчма тулиться до підніжжя пагорба, на вершині якого стоїть величний монастир Тиханьського абатства. Заснував його угорський монарх Андрій Перший, про що свідчить королівська грамота. Тут мала бути похована вся королівська родина, але збереглася тільки могила короля. Поховання його руської дружини невідоме. Є свідчення, що в околицях монастиря після 1055 року в печерних келіях оселилися київські ченці, які приїхали сюди разом із княжною Анастасією Київською з місіонерською місією.
Хроніки вкрай скупо повідомляють про те, що Андраш отримав від свого київського тестя численну і озброєну військову дружину. Тим часом Анастасія звернулася по допомогу до своєї молодшої сестри Анни, королеви Франції. Незабаром звідти до Угорщини прибув великий почет католицького духовенства на чолі з єпископом. Завдяки двом київським сестрам Анастасії та Анні на теренах Угорщини, по суті, заново відбулася християнізація поганських племен угрів. На жаль, про цей факт угорські підручники майже не згадують. Як і те, що ціла низка угорських середньовічних королів родичалися з князями Київської Русі й Галичини.
Дослідники стверджують, що єдиного спадкоємця по чоловічій лінії Андраша й Анастасії, їхнього сина Соломона, з королівського трону скинули його ж рідні дядьки – князі Ласло й Ґейза, які не сприяли возвеличенню імені свого племінника в історії.
Білі плями спільної українсько-угорської історії заходилася активно висвітлювати громада українців в Угорщині. 17 листопада 2001 року в Тихані поблизу головного храму Тиханьського абатства урочисто відкрили пам’ятник Анастасії Київській та її вінценосному чоловікові Андрію Першому.
Киянка Людмила Слюзко часто бувала на храмовій горі в Тихані. «Щоразу, коли бувала в Тихані, подумки спішила до пам’ятника українській княгині Анастасії Ярославні. Піднімаюсь крутою стежкою. Бачу монастир і скульптуру й душею поринаю в минуле мого народу. Уявляю, як вона стояла на пагорбі і дивилася в бік свого улюбленого Києва... Зникає почуття самотності в чужій країні, адже поруч стоїть наша славна предкиня – дочка Ярослава Мудрого. Напевне, і їй було нелегко серед чужих людей у чужій країні... Заспокоююсь і йду далі», – розповіла Людмила Слюзко.
