Доступність посилання

ТОП новини

Росія має час визнати вину, поки суд у Гаазі розглядатиме докази України


Розгляд позову України проти Росії у Міжнародному суді. Гаага, 6 березня 2017 року
Розгляд позову України проти Росії у Міжнародному суді. Гаага, 6 березня 2017 року

Україна завершила процес подання доказів до Міжнародного суду направленням Меморандуму щодо порушення Росією міжнародних конвенцій про заборону фінансування тероризму і про ліквідацію усіх форм расової дискримінації. Що це означає для України? Як може відреагувати Росія? Чи довго триматиме цей судовий розгляд?

Подання Меморандуму 12 червня 2018 року означає, що Україна виконала вимоги регламенту Міжнародного суду, найвищого судового органу в системі ООН, на етапі письмового провадження у справі щодо звинувачення Росії у фінансуванні тероризму та расовій дискримінації.

Меморандум є основним елементом цієї частини розгляду справи і має містити факти, на яких і базується позов України проти Росії. Як повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, Меморандум містить 17 500 сторінок тексту, що склали 29 томів доказів.

У практиці Міжнародного суду – це величезна кількість зібраних і поданих на розгляд матеріалів.

«Це зроблено для того, щоб ні у кого не залишилось сумнівів, що Росія вчинила протиправні дії і має понести за це відповідальність», – заявив президент України Петро Порошенко.

Крім того, після подання Меморандуму і завершення письмової частини провадження, як пояснила заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль, жоден новий документ не зможе більше подаватися на розгляд Суду без згоди сторін.

Подальший розгляд буде полягати у доведенні беззаперечності наявних у Меморандумі доказів чи їх спростуванні.

Що конкретно містять подані матеріали?

Яких саме інцидентів та процесів стосуються матеріали, зібрані у Меморандумі, дав зрозуміти президент України Порошенко.

«Росія і далі вперто бреше, що це не вони окуповували українські землі, привезли «Бук», яким збили МН17, завезли «Гради», яким обстріляли мирних жителів Маріуполя, Краматорська та Авдіївки та блокпост у Волновасі. Посадові особи Росії вперто брешуть, що не вербували терористів, які вчиняли вибухи в Одесі, Харкові та Києві. Брешуть і про те, що не виживають українців і кримських татар з Криму, дискримінуючи їх в умовах окупації», – написав Петро Порошенко, додавши, що «подолати цю брехню можна тільки беззаперечними доказами».

Матеріали, які складають доказову базу, повідомляють у МЗС, зібрані Службою безпеки України, Генеральною прокуратурою, Національною поліцією, Генеральним штабом ЗСУ, іншими органами державної влади, а також неурядовими громадськими організаціями.

Що це означає для України?

Експерти оцінюють факт подання Меморандуму як позитивний сигнал того, що Україна послідовно намагається захистити себе через механізми міжнародного права. Вони кажуть, що сам факт зібрання такої кількості матеріалів свідчить про масштаби проведеної роботи, але висловлюють побоювання щодо «якості доказової бази».

Складність полягає у тому, що більшість звинувачень у порушенні Росією міжнародних конвенцій стосується анексованого нею Криму і територій, що з 2014 року контролюються підтримуваними Росією незаконними збройними сепаратистськими угрупованнями «ДНР» і «ЛНР».

Однак новий етап розгляду у Міжнародному суді цієї справи триматиме ситуацію в Україні у фокусі міжнародної уваги, що може стати додатковим безпековим фактором.

До того ж, розгляд доказів про порушення Росією міжнародних правил збільшить кількість інформації про події у Криму та на сході України у міжнародних засобах інформації, що може стати вагомою протидією інформаційній війні Росії проти України.

Проте «розгляд спору з Росією у Міжнародному суді не звільняє Україну від обов’язку розслідувати можливі воєнні злочини у співпраці з Міжнародним кримінальним судом», – нагадав у коментарі Радіо Свобода обвинувач і керівник слідчої групи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії (1994–2010 роки) Володимир Точиловський.

Чого очікувати від Росії?

Росія уже неодноразово заявляла, що відкидає усі звинувачення і «дотримується зобов’язань щодо обох конвенцій – Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації». На підтвердження цього у відповідь на позов України Росія уже надала 600 сторінок пояснень до Міжнародного суду.

Крім того, і цього очікує українська сторона, Росія намагатиметься довести, що ця справа не підпадає під юрисдикцію Суду.

«Так само, як і в справі «Грузія проти Росії», остання скористається цим правом, і через три місяці ми отримаємо ці заперечення. З огляду на наявну практику, розгляд питання щодо юрисдикції займе майже півтора року», – зазначила Олена Зеркаль.

За її словами, увесь процес – розгляду заперечень Росії і самої справи по суті – займе загалом декілька років.

Цим часом і може скористатися Росія, щоб «визнати неправомірність своїх дій і врегулювати ситуацію» до того, як Міжнародний суд винесе свій вердикт. Принаймні, на цьому акцентують увагу Росії учасники переговорів у «нормандському форматі» чи в Мінському процесі.

Міжнародний суд (не плутати з Міжнародним кримінальним судом (МКС) – ред.) є органом у системі ООН і займається головно правовими спорами між державами. З 2017 року Суд розглядає позов України до Росії про порушення конвенцій ООН про протидію фінансування тероризму та про ліквідацію усіх форм расової дискримінації.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд виніс проміжну ухвалу за цим позовом. Суд зобов’язав Росію відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу і припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців в анексованому Криму, але не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції стосовно заборони фінансування тероризму.

Наприкінці квітня 2018 року Міністерство закордонних справ України звернулося до Міжнародного суду, оскільки за рік, що минув, Росія не виконала рішення цього суду й не скасувала заборону на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.

Тепер, зібравши докази, Україна подала свій Меморандум до Суду.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) діє як міждержавна організація і займається справами щодо геноциду, злочинів проти людяності і воєнних злочинів. Прокурор МКС є єдиною особою, яка може надати кваліфікацію цих справ.

Україна визнала юрисдикцію МКС тільки на певний період, бо Верховна Рада досі не ратифікувала Римський статут – міжнародний договір, на підставі якого цей суд функціонує.

Україна передала на розгляд Міжнародного кримінального суду «епізоди» – про період Майдану, анексії Криму і події на усій непідконтрольній після 2014 року території України.

У звіті Служби прокурора Міжнародного кримінального суду за 2016 рік, зокрема, визнається наявність міжнародного збройного конфлікту на сході України, а також анексія Криму Росією.

Прокурор МКС не збирає докази самостійно, а використовує інформацію, отриману з надійних джерел, якими є, зокрема, державні інституції.

Обидва міжнародні суди – Міжнародний суд і Міжнародний кримінальний суд – працюють у Гаазі (Нідерланди).

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG