Пропозиція Національного банку України відмовитись від 1, 2, 5 та 25 копійок може бути викликана бажанням скоротити витрати на виробництво, вважає експерт з економічних питань Руслан Осипенко. Крім того, припускає він, це може стати ознакою послаблення економіки. Член наглядової ради НБУ Тимофій Милованов зазначає – відмова від дрібних грошей є проявом інфляції, але в певних межах це стимулюватиме економічне зростання.
Фінансовий експерт «Реанімаційного пакету реформ» Руслан Чорний стверджує, що припинення карбування монет номіналом 1, 2, 5 та 25 копійок призведе до зростання цін.
Всі ціни на товари будуть змінені і розрахунок НДС в тому числіРуслан Чорний
«Всі будуть розраховувати не на одну-дві копійки, а збільшувати до більшого. І це спричинить повний перерахунок всіх цін. В нас також в ціну товару вкладається НДС, який теж, в першу чергу, розраховується на копійки. Тобто всі ціни на товари будуть змінені і розрахунок НДС в тому числі. І вся ціна товару може збільшитися на кілька гривень».
Але, за словами експерта, постійний перевипуск цих монет забагато коштує державі.
Виймати з обороту і перевипускати обходиться значно дорожче, ніж якщо відмовитися взагаліРуслан Чорний
«Їх постійно виймати з обороту і перевипускати обходиться значно дорожче, ніж якщо б від них відмовитися взагалі. Тобто, ми платимо досить велику ціну за те, щоб ці монети були в обігу. Але, дійсно, це трошки збільшить інфляцію», – прогнозує Чорний.
Почесний президент Київської школи економіки та члена наглядової ради Національного банку України Тимофій Милованов вважає, що відмова від дрібних грошей – це наслідок впливу інфляції на національну валюту. Хоча одна копійка лишатиметься однією сотою гривні, на неї фактично вже неможливо нічого купити, зазначив він в ефірі «Ранкової Свободи».
Можу уявити, що через 25 років ми будемо казати, одна гривня – то замало. З часом купівельна спроможність будь-якої грошової одиниці, чи то гривня, чи долар, стає меншоюТимофій Милованов
«Я можу уявити, що через п’ять років, через 25 років ми будемо казати, що одна гривня – то замало. Тому що інфляція є в різних економіках. В здорових економіках маленька інфляція, в нездорових вона велика, але в будь-яких економіках інфляція є, і з часом купівельна спроможність будь-якої грошової одиниці, чи то гривня, чи долар, стає меншою», – констатує економіст.
Загалом подібну тенденцію Милованов оцінює позитивно, тому що знецінення дрібних грошей, за його словами, – це частина процесу економічного зростання. Але головне, наголошує він, щоб цей процес не був занадто швидким.
Якщо за рік будемо розмовляти про те, щоб деномінувати та не використовувати гривню, це дуже погано. Якщо через двадцять років – це нормальноТимофій Милованов
«Тобто якщо ми з вами за рік будемо розмовляти про те, щоб деномінувати та не використовувати гривню, я скажу, що це дуже погано. А якщо ми будемо розмовляти про це через двадцять років – це нормально», – пояснює експерт.
Для розвинених країн на кшталт США, країн Євросоюзу чи Канади оптимальним рівнем інфляції є 2-3% на рік, а для тих, що розвиваються, бажано триматись в межах 5%, каже він.
Трохи більше інфляції – трохи швидше розвивається економіка. Інфляція близько 10% – вже не симулювання, а втратиТимофій Милованов
«Тут такий баланс: трохи більше інфляції – трохи швидше розвивається економіка. Інфляція дозволяє трошечки стимулювати економіку. Але вважається, що інфляція близько 10% і більше – вже не симулювання економіки, а насправді втрати, – застерігає Милованов. – Тому що якщо у вас, наприклад, ціни зростають швидко, то бізнеси бояться продавати, наприклад, за гривню, будуть намагатися продати за долар, будуть постійно передивлятися ціни, боятися робити інвестиції, банки будуть боятися давати кредити чи даватимуть за великі відсотки – і це все негативно впливатиме на економіку».
Експерт з економічних питань Руслан Осипенко вважає, що знизити інфляцію до 5% найближчим часом не вдасться, зокрема, з політичних причин.
Навіть та інфляція, яку закладають в бюджет, в 2018 році буде перевищенаРуслан Осипенко
«Політики, які будуть висуватись кандидатами, їхні політичні сили також будуть обіцяти і намагатися в бюджеті врахувати ці обіцянки – роздати соціальні виплати, гроші людям, а це все буде розганяти інфляцію. Тому навіть та інфляція, яку закладають в бюджет (7% – ред.), в 2018 році буде перевищена, це сто відсотків», – впевнений він.
Пропозицію Національного банку відмовитись від дрібних монет економіст пояснює, з одного боку, оптимізацією витрат на карбування.
За десять копійок ви нічого не купите, але змушені витрачати на сервісиРуслан Осипенко
«Навіщо витрачати (на виробництво монет – ред.), якщо фактично відбулася деномінація грошей? Є номінал грошовий – 10 копійок, а є їхня вартість. І ця вартість втрачена – за десять копійок ви нічого не купите, але змушені витрачати на сервіси», – міркує Осипенко.
З іншого боку, вважає експерт, таке нововведення може сприйматись як ознака негативних тенденцій в економіці.
Розмінні залізні гроші – ознака того, що економіка потужно стоїть на ногахРуслан Осипенко
«Якраз оці розмінні залізні гроші – ознака того, що економіка потужно стоїть на ногах, є вартість у цих грошах, тобто в десяти копійках і через 10 років збережеться та ж вартість, ви зможете купити щонайменше десять пачок чогось. Тобто це ознака, такий сигнал», – пояснює він. Хоча подібні сигнали Руслан Осипенко вважає некритичними, все ж впевнений: вони вказують на те, що економіка послаблюється.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
