Припинення вогню по всій лінії фронту – така амбітна мета президента України Володимира Зеленського. Для цього вже зробили перший крок. Відбулося розведення сил у Станиці Луганській. Далі на черзі – населені пункти Золоте і Петрівське. А після – вся лінія розмежування. Чи це реальний сценарій? Які позиції повинні будуть залишити українські військові і як це може вплинути на ситуацію на передовій? Про це – у матеріалі спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
2016 рік. Українські військові залишають передові позиції в районі населених пунктів Золоте і Петрівське. Те саме повинні були зробити бойовики. Так починався процес розведення сил на передовій.
«Уже перші спроби показали, що українська сторона виконувала зобов’язання, а російська – не виконувала. І потім вони повернулися назад, тому що інша сторона порушила домовленості і не дотримувалася дзеркального принципу», – пригадує колишній представник України в Тристоронній контактній групі в Мінську Роман Безсмертний.
А це вже осінь 2019-го. Ті ж території через три роки. Українські військові знову готуються відходити. Зараз зайняті облаштуванням нових укріплень.
Нам доведеться залишити наші обладнані впродовж п’яти років позиціїСергій
«Особовий склад займається тим, що обладнує опорний пункт на той випадок, якщо політики досягнуть якихось домовленостей. І нам доведеться залишити наші обладнані впродовж п’яти років позиції і на зиму відійти ось сюди», – каже вояк ЗСУ Сергій.
Якщо відійдемо ми, вони прийдуть сюди і займуть наші позиціїДмитро
«Якщо відійдемо ми, вони прийдуть сюди і займуть наші позиції. Моя думка така. Але є люди, яким видніше і вони знають, що роблять», – додає військовослужбовець ЗСУ Дмитро.
Розведення повинно було початися сьомого жовтня. Але, за словами української сторони, бойовики порушили одну з основних умов.
«Сьогодні був обстріл з боку противника ділянки, яка повинна бути симетрично розведена, тому від сьогоднішнього дня знову ми відраховуємо сім діб для того, щоб виконати ті рамкові угоди, які по розведенню визначені», – каже начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак.
Розведення військ: що означає і для чого потрібне
За рішенням Тристоронньої контактної групи, підписаним ще в 2016 році, розведення сторін у Станиці Луганській, Петрівському та Золотому мало стати кроком для початку відведення військ уздовж всієї лінії розмежування. Кожна зі сторін зобов’язалася відвести особовий склад на кілометр від передової.
Ідея полягає в тому, щоб розвести сторони, щоб не можна було використовувати напряму стрілецьке і важке озброєнняМихайло Самусь
«Коли ми кажемо про розведення сторін, то якраз воно призначено для того, щоб бойові дії припинилися. Ідея полягає в тому, що зараз сторони знаходяться настільки близько, що можна використовувати будь-яку зброю. Ідея полягає в тому, щоб розвести сторони, щоб не можна було використовувати напряму стрілецьке і важке озброєння. Після цього бойові дії припиняються», – зазначає експерт Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.
І хоча досі реалізувати план вдалося лише в одній точці, в Станиці Луганській, військові вже заявили – готуються до розведення уздовж всієї лінії розмежування.
«Воно не буде розводитись одночасно всюди. Це буде ділянками. І буде нагляд над тим, щоб це було з обох боків. І це абсолютно критично. Це не відступ. План розведення створюється. Зараз Генштаб над цим працює. Звичайно, він буде представлений. Звичайно, він буде враховувати всі ризики», – наголосив міністр оборони України Андрій Загороднюк.
Які населені пункти повинні будуть залишити ЗСУ
Радіо Свобода від власного джерела отримало один з варіантів розведення сил на Донбасі. Згідно з картою, в так звану «сіру зону» можуть повністю потрапити: Широкине, Павлопіль, Піски, Опитне, Світлодарськ, Кримське, Луганське, Катеринівка та Гранітне. Частково демілітаризованими будуть: Талаківка, Бердянське, Старогнатівка і Зайцеве. За даними джерела, схема – попередня і в неї ще можуть внести зміни.
Протилежна сторона також буде відходити із Ясинуватої, частково – з ДонецькаБогдан Бондар
«Це, можливо, один із варіантів, які розглядаються. Але при цьому ви повинні зауважити, що і протилежна сторона також буде відходити з Ясинуватої, частково – з Донецька. Тобто з тих населених пунктів, які поки що не контролюються Збройними силами. Ми плануємо завершити три ділянки, а в подальшому перейти можливо, до інших варіантів», – каже заступник командувача штабу Операції об’єднаних сил Богдан Бондар.
Начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак заявив – українські військові відійдуть на позиції 2016 року. Річ у тім, що з того часу на багатьох ділянках фронту підрозділи просунулися вперед. Таку тактику ЗСУ навіть встигли охрестити «повзучим наступом».
Українські війська намагалися вийти в «сірій зоні» на ті позиції в тій чи іншій тактичній ситуаціїМихайло Самусь
«Командир, звісно, вибирає найвигіднішу позицію. Наприклад, панівні висоти. Краще знаходитися зверху, щоб контролювати ситуацію, а не сидіти десь в низині, коли противник може контролювати твої переміщення. От, якраз протягом останнього періоду ці рухи і здійснювались. Тобто українські війська намагалися вийти в «сірій зоні» на ті позиції в тій чи іншій тактичній ситуації», – пояснює Михайло Самусь.
Одним з таких підрозділів була 24 бригада. За два останні роки військові взяли під контроль селище Шуми, Південне і зайняли нові території на околиці Мар’їнки, впритул наблизившись до окупованого Донецька.
«Було таке, що ми були в умовному «вогневому мішку». Цей «вогневий мішок» створював дуже велику небезпеку для підрозділів, які несли службу в Мар’їнці. Відповідно було прийнято рішення командуванням про просування вперед. Таким чином ми вирівняли передній край і вийшли у виграшне положення перед противником», – розповів заступник командира батальйону 24 ОМБр Джеміль Ізмаїлов.
Можливі наслідки розведення військ
Як відзначають оглядачі, в умовах війни на Донбасі, навіть незначні переміщення можуть відчутно вплинути на безпеку підрозділів.
Зараз іде війна взводів і відділень. Немає великої війни армійЮрій Бутусов
«У нас зараз іде війна взводів і відділень. Немає великої війни армій. Звичайно, для будь-якої малої групи відступ на один чи два кілометри – це докорінна зміна ситуації на місцевості. В дуже багатьох випадках, це дуже серйозно буде позначатися на обстановці», – зазначає головний редактор сайту «Цензор.нет» Юрій Бутусов.
Окрім цього, каже Бутусов, розведення на два кілометри зовсім не гарантує, що втрати серед військових припиняться.
Снайперський вогонь ведеться не зі своїх основних позицій, а противник висувається ближче до наших позиційЮрій Бутусов
«Я писав аналіз статистики бойових втрат на фронті за 2018 рік. На першому місці – це були втрати від снайперського вогню. Цей вогонь ведеться не зі своїх основних позицій, а противник висувається ближче до наших позицій, займає безпечні схованки. Це не залежить від відстані, де знаходяться опорні пункти», – каже Бутусов.
Сьомого жовтня, в день, коли були зірвані домовленості з розведення сил, в Кремлі в черговий раз заявили – Росія не є стороною конфлікту, тому не може гарантувати відведення угруповань «ЛНР» та «ДНР».
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
