Прага, 9 липня 2001 – Останні фінансові потрясіння в Азії, нинішній економічний спад в США, суперечності в ЄС з приводу введення євро, яка з 1 січня стане грошовою готівкою спільноти, та інші фактори заставляють фахівців більш прискіпливо аналізувати найближчі переспективи світової економіки. Про це йшлося на підготовчій нараді міністрів фінансів «великої сімки», яка відбулася у Римі минулої суботи.
Впливові світові часопис, зокрема, «Воол Стріт Джорнел», «Файненшел Таймс», «Нью-Йорк Таймс», звернули у понеділок увагу на результати римської зустрічі міністрів фінансів «великої сімки», котрі зібралися минулої суботи в італійській столиці для того, щоб обговорити коло питань, пов’язаних з майбутнім саммітом лідерів найпотужніших індустріальних держав Заходу і Росії. Ця зустріч лідерів відбудеться на початку останньої декади липня в італійському портовому місті Ґенуя.
Американський міністр фінансів Пол О’нейл поспішив заспокоїти своїх колег і представників преси та повідомив у Римі в суботу про те, що у народів «немає підстав для кислих настроїв», бо той спад, який переживає американська економіка є короткотривалим і вже наступного 2002 року зростання в господарстві США складатиме три відсотки. Хоча міністр фінансів Великобританії Ґордон Браун був трохи обережніший і підкреслив, що «у багатьох аспектах уповільнення світової економіки носить більш серйозний характер, аніж ми передбачали кілька місяців тому», хоча, як додав Браун, всі сподіваються на краще. Всі міністри фінансів зійшлися у Римі на том, що «велика сімка, як своєрідний локомотив», витягне світову економіку зі спаду. Міністр фінансів США відзначив також наміри його уряду знизити податки з метою позитивного впливу на економічну ситуацію у світі.
За оцінками міністра фінансів Німеччини Ганса Айхеля, сьогодні спостерігається певне уповільнення зростання економік індустріальних країн світу, однак це аж ніяк не можна пов’язувати з економічним спадом. На думку Айхеля, економічна ситуація у «зоні євро» не дає приводу для песимістичних настроїв. Підтримав свого німецького колегу і глава фінансового відомства Франції Лоран Фабіюс, котрий підкреслив, що європейська економіка продовжує нині зростати, хоча й дещо нижчими темпами. На думку міністра фінансів Італії Джуліо Тремонті римська зустріч фінансистів «великої сімки» резюмувала для економіки світу у найближчому майбутньому «обережний оптимізм».
Світові агенства також повідомили, що минулої суботи у Римі на зустрічі міністрів фінансів країн провідної сімки світу було ухвалено два документи. Перший з них стосувався проблем реформування міжнародної системи банків розвитку, котра останнім часом піддавалася серйозній критиці з різних боків. А другий документ присвячений боротьбі з відмиванням брудних грошей та із зловживаннями у міжнародній фінансовій системі. Особливий акцент на римській зустрічі зроблено на боротьбі з потоками брудних грошей у так званих «зонах податкового раю». Міністри «великої сімки» погодилися із введенням низки заходів для посилення контролю за глобальними фінансовими потоками.
У Римі також йшлося про полегшення боргового тягаря бідним країна третього світу. Міністри фінансів «великої сімки» вважають, що нині є потреба у списанні частини такого боргу і направлення вивільнених коштів на потреби соціального розвитку бідних країн.
Впливові світові часопис, зокрема, «Воол Стріт Джорнел», «Файненшел Таймс», «Нью-Йорк Таймс», звернули у понеділок увагу на результати римської зустрічі міністрів фінансів «великої сімки», котрі зібралися минулої суботи в італійській столиці для того, щоб обговорити коло питань, пов’язаних з майбутнім саммітом лідерів найпотужніших індустріальних держав Заходу і Росії. Ця зустріч лідерів відбудеться на початку останньої декади липня в італійському портовому місті Ґенуя.
Американський міністр фінансів Пол О’нейл поспішив заспокоїти своїх колег і представників преси та повідомив у Римі в суботу про те, що у народів «немає підстав для кислих настроїв», бо той спад, який переживає американська економіка є короткотривалим і вже наступного 2002 року зростання в господарстві США складатиме три відсотки. Хоча міністр фінансів Великобританії Ґордон Браун був трохи обережніший і підкреслив, що «у багатьох аспектах уповільнення світової економіки носить більш серйозний характер, аніж ми передбачали кілька місяців тому», хоча, як додав Браун, всі сподіваються на краще. Всі міністри фінансів зійшлися у Римі на том, що «велика сімка, як своєрідний локомотив», витягне світову економіку зі спаду. Міністр фінансів США відзначив також наміри його уряду знизити податки з метою позитивного впливу на економічну ситуацію у світі.
За оцінками міністра фінансів Німеччини Ганса Айхеля, сьогодні спостерігається певне уповільнення зростання економік індустріальних країн світу, однак це аж ніяк не можна пов’язувати з економічним спадом. На думку Айхеля, економічна ситуація у «зоні євро» не дає приводу для песимістичних настроїв. Підтримав свого німецького колегу і глава фінансового відомства Франції Лоран Фабіюс, котрий підкреслив, що європейська економіка продовжує нині зростати, хоча й дещо нижчими темпами. На думку міністра фінансів Італії Джуліо Тремонті римська зустріч фінансистів «великої сімки» резюмувала для економіки світу у найближчому майбутньому «обережний оптимізм».
Світові агенства також повідомили, що минулої суботи у Римі на зустрічі міністрів фінансів країн провідної сімки світу було ухвалено два документи. Перший з них стосувався проблем реформування міжнародної системи банків розвитку, котра останнім часом піддавалася серйозній критиці з різних боків. А другий документ присвячений боротьбі з відмиванням брудних грошей та із зловживаннями у міжнародній фінансовій системі. Особливий акцент на римській зустрічі зроблено на боротьбі з потоками брудних грошей у так званих «зонах податкового раю». Міністри «великої сімки» погодилися із введенням низки заходів для посилення контролю за глобальними фінансовими потоками.
У Римі також йшлося про полегшення боргового тягаря бідним країна третього світу. Міністри фінансів «великої сімки» вважають, що нині є потреба у списанні частини такого боргу і направлення вивільнених коштів на потреби соціального розвитку бідних країн.
