Київ, 17 серпня 2001 - Диктори і коментатори українського радіо і телебачення сьогодні розповідають – скільки тон зерна нового врожаю зібрано, скільки геройства треба виявити хліборобам, аби зібрати весь урожай за нинішніх погодних умов. А головним кульмініційним моментом, на думку газети “Вечірні вісті”, є повідомлення про те, що президент Л.Кучма надіслав тим чи іншим хліборобам привітання у зв”язку з видатними перемогами.”Все так відбувається, ніби за давнім комуністичним сценарієм”.-зауважує часопис. І тут же наголошує, що “адресатами президентських вітальних телеграм є не конкретні фермери і навіть КСП, що безпосередньо причетні до виборів, а обласні держадміністрації, що наразі є абсолютним аналогом колишніх обкомів.” Про це – наголошується у статті “У битві за урожай гинуть реформи”.
Тим часом Україна продовжує готуватися до ювілею. Тривають останні підготовчі роботи. Надто ж - в столиці. Про наслідки поспішних приготувань розповідає газета “День”, яка пише, що під час реконструкції майдану Незалежності, Бесарабського кварталу та залізничного вокзалу в Києві сім осіб були травмовані / в тому числі один – смертельно/. Це не дивує, адже державні інспектори з охорони праці виявили на майдані Незалежності 199 порушень нормативних актів, на залізничному вокзалі – 364.
Втім, як кажуть в Ірані - для держави “перші тридцять років найважчі”. “Незалежній Україні лише 10 років, але вже можна підбивати певні підсумки” – наголошує дописувач іншої публікації в газеті “День”. Насамперед, про становлення української нації та її державності. Однією з причин невпевненого і слабкого розвитку України автор статті вважає той ідеалізм і романтизм, що присутній українцям. Позаяк для успішного державотворення необхідні, насамперед, розсудливість, трішки підступності та цинізму, а головне - національного егоїзму, зведеного у ранг неофіційної національної філософії. Докладніше ознайомитися з думкою автора можна в статті “Десять років в пошуках вектора, або Роздуми про “Осколковий синдром” української державності.
“Ми хочемо іншої України”- у публікації під таким заголовком, яку друкує газета “Сільські вісті” народний депутат Олександр Мороз також розмірковує над причинами невтішного сьогодення України. Парламентарій вважає найпершою вадою нинішнього українського суспільства – дефіцит політичної еліти. Чому вона не з”явилася у власній державі? Чому не з”явилося багато речей, а саме: впливових політичних партій, а не сотнями обрахованого пустоцвіту? Класу середніх підприємців, середнього класу взагалі? Вільної політичної дискусії, наслідком якої ставали б помітні зміни на краще? Про це лідер соціалістів розмірковує у рубриці “До 10-ої річниці незалежності України”.
Втім, як кажуть в Ірані - для держави “перші тридцять років найважчі”. “Незалежній Україні лише 10 років, але вже можна підбивати певні підсумки” – наголошує дописувач іншої публікації в газеті “День”. Насамперед, про становлення української нації та її державності. Однією з причин невпевненого і слабкого розвитку України автор статті вважає той ідеалізм і романтизм, що присутній українцям. Позаяк для успішного державотворення необхідні, насамперед, розсудливість, трішки підступності та цинізму, а головне - національного егоїзму, зведеного у ранг неофіційної національної філософії. Докладніше ознайомитися з думкою автора можна в статті “Десять років в пошуках вектора, або Роздуми про “Осколковий синдром” української державності.
“Ми хочемо іншої України”- у публікації під таким заголовком, яку друкує газета “Сільські вісті” народний депутат Олександр Мороз також розмірковує над причинами невтішного сьогодення України. Парламентарій вважає найпершою вадою нинішнього українського суспільства – дефіцит політичної еліти. Чому вона не з”явилася у власній державі? Чому не з”явилося багато речей, а саме: впливових політичних партій, а не сотнями обрахованого пустоцвіту? Класу середніх підприємців, середнього класу взагалі? Вільної політичної дискусії, наслідком якої ставали б помітні зміни на краще? Про це лідер соціалістів розмірковує у рубриці “До 10-ої річниці незалежності України”.
