Прага, 9 жовтня 2001 — Сполучені Штати Америки продовжили свої повітряні удари по цілях в Афганістані. Вже відомо й про перші жертви ударів попередніх — жертви, яких не мало бути.
Розпочалася вже третя ніч нальотів на афганські об’єкти. Власне, удари тривають тепер і вночі, і вдень, як то було денними годинами 9 жовтня: американські військові достатньо впевнені, що протиповітряна оборона талібів уже не зможе завдати їм великої шкоди.
Та й самі «об’єкти» для бомбардувань, схоже, закінчуються — принаймні на один авіаносець, із борту якого передало репортаж агентство Асошієйтед Прес, американські літаки починають повертатися з нескиненими бомбами. Вартих уваги цілей для повітряних ударів в Афганістані, де немає ні великих військових баз, ні важливої інфраструктури, дійсно небагато. Американська преса пише, що найближчими днями може розпочатися ширше залучення до протитерористичної операції наземних сил.
А офіційний Вашинґтон уважає, що для повного подолання тероризму воєнних ударів, можливо, доведеться завдати й деінде, не тільки в Афганістані проти ісламістської мережі Аль-Каеда. «Ми можемо з’ясувати, що наша самооборона вимагає й подальших дій стосовно інших організацій та інших держав», – мовиться в листі до Ради Безпеки ООН посла США до Організації Об’єднаних Націй Джона Ніґропонте.
Але перед ООН Сполучені Штати вже встигли тяжко провинитися: як стало відомо, ввечері в понеділок у Кабулі було розбомблено приміщення неурядової організації «Афганські технічні консультанти», яка співпрацювала з ООН у розмінуванні території країни; чотири працівники організації загинули. Організація Об’єднаних Націй закликала США «розрізняти учасників бойових дій і невинних цивільних осіб» і не забувати й про захист цінностей, життєво необхідних для виживання афганського народу, — а працівники гуманітарних організацій є найважливішим їхнім ресурсом.
Сполучені Штати про гуманітарну допомогу афганцям теж не забувають: на країну, на найзнедоленіші її реґіони, з повітря скидають десятки тисяч продуктових пайків, готових до споживання й «культурно нейтральних», пристосованих до найширшого можливого кола релігійних чи дієтичних обмежень. Чергові літаки з таким вантажем уперше мають скористатися в ніч на середу українським повітряним простором.
Але про такий спосіб допомоги є й інша думка. Відразу три провідні допомогові організації, що мають штаб-квартири в Парижі, звинуватили США в тому, що скидання гуманітарної допомоги в Афганістані водночас із бомбардуванням цієї країни призводить до збентеження й ставить під загрозу майбутні допомогові операції.
Організація «Лікарі без кордонів», лавреат Нобелівської премії миру 1999 року, непокоїться, що коли однією рукою стріляють, а іншою роздають допомогу, афганці в майбутньому не знатимуть, чи чергова пропозиція гуманітарної допомоги не приховує нову воєнну операцію.
До неї приєднуються «Акція проти голоду» та «Лікарі світу» — вони вважають, що це пропагандистська акція, яка має на меті завоювати громадську думку, а не врятувати життя, що це просто ще одна частина воєнної кампанії.
До того ж деякі складові продуктових наборів, як-то горіхове масло чи полуничне варення, цілком непридатні для людей, що страждають від недоїдання. Тим, хто потерпає від голоду, потрібні не гарні пакунки з американським прапором і написом про подарунок від народу США, а борошно, олія й цукор, наголошують гуманітарні організації.
Замість того, щоби скидати допомогу ночами з великої висоти, не знаючи, кому вона потрапить до рук, заявляють ці організації, мало б бути створено умови, щоб вони самі, які мають досвід і знання ситуації на місцях, могли повернутися до Афганістану й забезпечити, щоби допомога потрапила куди треба й кому треба.
Розпочалася вже третя ніч нальотів на афганські об’єкти. Власне, удари тривають тепер і вночі, і вдень, як то було денними годинами 9 жовтня: американські військові достатньо впевнені, що протиповітряна оборона талібів уже не зможе завдати їм великої шкоди.
Та й самі «об’єкти» для бомбардувань, схоже, закінчуються — принаймні на один авіаносець, із борту якого передало репортаж агентство Асошієйтед Прес, американські літаки починають повертатися з нескиненими бомбами. Вартих уваги цілей для повітряних ударів в Афганістані, де немає ні великих військових баз, ні важливої інфраструктури, дійсно небагато. Американська преса пише, що найближчими днями може розпочатися ширше залучення до протитерористичної операції наземних сил.
А офіційний Вашинґтон уважає, що для повного подолання тероризму воєнних ударів, можливо, доведеться завдати й деінде, не тільки в Афганістані проти ісламістської мережі Аль-Каеда. «Ми можемо з’ясувати, що наша самооборона вимагає й подальших дій стосовно інших організацій та інших держав», – мовиться в листі до Ради Безпеки ООН посла США до Організації Об’єднаних Націй Джона Ніґропонте.
Але перед ООН Сполучені Штати вже встигли тяжко провинитися: як стало відомо, ввечері в понеділок у Кабулі було розбомблено приміщення неурядової організації «Афганські технічні консультанти», яка співпрацювала з ООН у розмінуванні території країни; чотири працівники організації загинули. Організація Об’єднаних Націй закликала США «розрізняти учасників бойових дій і невинних цивільних осіб» і не забувати й про захист цінностей, життєво необхідних для виживання афганського народу, — а працівники гуманітарних організацій є найважливішим їхнім ресурсом.
Сполучені Штати про гуманітарну допомогу афганцям теж не забувають: на країну, на найзнедоленіші її реґіони, з повітря скидають десятки тисяч продуктових пайків, готових до споживання й «культурно нейтральних», пристосованих до найширшого можливого кола релігійних чи дієтичних обмежень. Чергові літаки з таким вантажем уперше мають скористатися в ніч на середу українським повітряним простором.
Але про такий спосіб допомоги є й інша думка. Відразу три провідні допомогові організації, що мають штаб-квартири в Парижі, звинуватили США в тому, що скидання гуманітарної допомоги в Афганістані водночас із бомбардуванням цієї країни призводить до збентеження й ставить під загрозу майбутні допомогові операції.
Організація «Лікарі без кордонів», лавреат Нобелівської премії миру 1999 року, непокоїться, що коли однією рукою стріляють, а іншою роздають допомогу, афганці в майбутньому не знатимуть, чи чергова пропозиція гуманітарної допомоги не приховує нову воєнну операцію.
До неї приєднуються «Акція проти голоду» та «Лікарі світу» — вони вважають, що це пропагандистська акція, яка має на меті завоювати громадську думку, а не врятувати життя, що це просто ще одна частина воєнної кампанії.
До того ж деякі складові продуктових наборів, як-то горіхове масло чи полуничне варення, цілком непридатні для людей, що страждають від недоїдання. Тим, хто потерпає від голоду, потрібні не гарні пакунки з американським прапором і написом про подарунок від народу США, а борошно, олія й цукор, наголошують гуманітарні організації.
Замість того, щоби скидати допомогу ночами з великої висоти, не знаючи, кому вона потрапить до рук, заявляють ці організації, мало б бути створено умови, щоб вони самі, які мають досвід і знання ситуації на місцях, могли повернутися до Афганістану й забезпечити, щоби допомога потрапила куди треба й кому треба.
