Київ, 20 листопада 2001 - Подих майбутніх виборів відчувається в житті українського суспільства. Підтверджує це й інтерес засобів масової інформації до засідання Центральної виборчої комісії, яке відбулося сьогодні. Адже, насамперед, від ЦВК залежить організація виборчих процесів усіх рівнів, а відтак і кінцевий результат народних волевиявлень. Репортаж із засідання Павла Вольвача:
В результаті того народного волевиявлення хтось виграє, а хтось – обов‘язково програє. І буде звинувачувати все і всіх, не оминаючи, звісно, Центрвиборчком. Але звинувачення – справа політневдах, а справа ЦВК – належним чином забезпечити проведення виборів, зокрема: парламентських. Саме цій меті, на думку представників центральної виборчої комісії, сприятимуть розглянуті і затверджені проекти нового порядку ведення діловодства та форм виборчих документів. Як зазначалось, нові документи впорядкують роботу всіх комісій, що беруть участь в організації виборів. Сприятимуть вони і забезпеченню рівних умов для всіх політичних партій та блоків. До речі, не життя, а малину для учасників передвиборчих перегонів створює і новий виборчий Закон. Принаймні, на думку голови ЦВК Михайла Рябця:
«За їхнім поданням ЦВК утворює окружні та дільничні виборчі комісії і кожна політична партія, виборчий блок мають право делегувати свого представника з правом дорадчого голосу до ЦВК, а також мати уповноважених осіб на рівні багатомандатного, загальнодержавного виборчого округу та одномандатних виборчих округів».
До речі, як зазначив пан Рябець, зразки розроблених ЦВК документів найближчим часом будуть видані окремою брошурою, а також роздані керівникам усіх політичних партій. Втім, журналістів більше цікавили строки не роздачі брошур, а офіційного старту предвиборчого марафону. На що пан Михайло відповів у дусі своєрідного Діда Мороза, зазначивши, що, мовляв, серйозних підрахунків не вів, але не дуже помилиться, якщо скаже, що відмашка прапорцем станеться в акурат о 24-й годині тридцять першого грудня.
Загалом же тональність розповідей Михайла Рябця зводилася до відомого рефрену з пісні напівзабутого львівського гурту – «всьо буде чьотко!»
Що ж, зачекаємо новорічної ночі, а відтак першоквітневої ночі, бо саме тоді оголошуватимуться результати виборів.
Хоча до першого квітня ще далеченько, дещо про незалежність та незаангажованість українських центральних виборчих комісій з гумором розповідає мій колега Сергій Набока.
Є в Україні такі центральні політичні установи, які покликані час від часу ухвалювати доленосні рішення. Їх небагато. Найчастіше вони утворені на паритетних засадах: половинка – люди Президента, і ще половинка – люди парламентські. Принаймні – де-юре. І про них згадують в основному саме тоді, коли вони різко починають ворушитися, оскільки надходить час ухвалювати оті вже згадані рішення – доленосні, вони ж - визначальні. Однією з таких структур є Центральна виборча комісія. У народі зветься ЦВК. Чи не найяскравіший приклад якоїсь такої таємничої інституції, яка до часу криється у сутінках українського політикуму тихенько собі вовтузиться, порається, порядкує, нікому вона начебто й нецікава, ніхто про неї не згадує.
От, усе тихо й спокійно, ніяких проблем, аж гульк – вибори на носі, скажімо. Або, не приведи господи – референдум! О, тут починають до ЦВК бігати журналісти, ставити різноманітні запитання й знімати членів на фото- та телекамери у дивних і двозначних ракурсах, а, головне, ставити під сумнів їхню безсумнівну незалежність та незаангажованість.
Навряд чи є в Україні бодай одненька паритетна структура, що не викликала б серйозної підозри щодо залежности, у залежности саме від президента. Бо ж хто порядкує людськими та матеріяльними ресурсами, як не він? А якщо згадати досить дивну позицію ЦВК під час горезвісного референдуму (а надто у питанні про ніким не бачені підписні листи за його проведення) то й зовсім на душі прикро може стати.
Але – не доведено. Насправді ніхто й ніколи дійсно серйозних звинувачень у бік ЦВК не висував. Факт залишається фактом. І доки це так, доти виборці усі, як один, мають свято вірити і в незалежність, і в незаангажованість, і у безсторонність ЦВК, від якої так багато залежить у цьому українському світі...
Від рішення ЦВК залежить і виборча компанія кримських комуністів, які, на думку нашого кореспондента Володимира Притули, використовують адміністративний ресурс. Так прес-служба Верховної ради Автономної республіки Крим поширила повідомлення, що дев‘ята республіканська конференція Комуністичного союзу молоді Криму затвердила план заходів із проведення виборчої кампанії. Розповідає Володимир Притула:
9-а республіканська конференція КСМ Криму постановила “вважати найважливішим завданням на період до 31 березня 2002 року – участь у виборчій кампанії».
Поширенням цього інформаційного повідомлення кримських комсомольців з понеділка займається прес-служба Верховної Ради АРК. Втім, це лише маленький момент у широких можливостях використання місцевими комсомольцями адміністративного ресурсу, яким володіють кримські комуністи, очолювані головою Верховної Ради автономії Леонідом Грачем.
З приходом у 1998 році комуністів до влади в Криму, комсомольці отримали можливість впливати на діяльність Міністерства освіти і Республіканського комітету у справах молоді АРК, а також молодіжних та освітніх комітетів у міськвиконкомах і районних держадміністраціях Криму, якими керують, переважно, однопартійці Леоніда Грача. Саме особлива фінансова прихильність Рескоммолоді автономії до комсомольців і призвела до порушення прокуратурою Криму кримінальної справи, за якою проходить голова цього комітету Тетяна Єжова, яку пів року тому тодішній прем’єр Сергій Куницин усунув від виконання її обов’язків – до закінчення розслідування. Втім, після відставки пана Куницина, Тетяна Єжова повернулася до свого кабінету і відповідних адмінможливостей впливати на фінансування молодіжної політики.
За підтримки міністра освіти Криму комуністки Валентини Левиної комсомольці мають вплив і на школи півострова. Існує спеціальний лист Міносвіти з рекомендацією створювати у школах Криму комсомольські і піонерські організації. Тепер молодіжні структури Компартії діють чи не в кожному навчальному закладі автономії. Як це, а також останнє рішення конференції КСМ Криму узгоджується з чинним законодавством, комсомольців та їхніх старших товаришів у кримських верхах, як виглядає, не надто хвилює. Головне, на вибори вони йдуть у всеозброєнні.
В результаті того народного волевиявлення хтось виграє, а хтось – обов‘язково програє. І буде звинувачувати все і всіх, не оминаючи, звісно, Центрвиборчком. Але звинувачення – справа політневдах, а справа ЦВК – належним чином забезпечити проведення виборів, зокрема: парламентських. Саме цій меті, на думку представників центральної виборчої комісії, сприятимуть розглянуті і затверджені проекти нового порядку ведення діловодства та форм виборчих документів. Як зазначалось, нові документи впорядкують роботу всіх комісій, що беруть участь в організації виборів. Сприятимуть вони і забезпеченню рівних умов для всіх політичних партій та блоків. До речі, не життя, а малину для учасників передвиборчих перегонів створює і новий виборчий Закон. Принаймні, на думку голови ЦВК Михайла Рябця:
«За їхнім поданням ЦВК утворює окружні та дільничні виборчі комісії і кожна політична партія, виборчий блок мають право делегувати свого представника з правом дорадчого голосу до ЦВК, а також мати уповноважених осіб на рівні багатомандатного, загальнодержавного виборчого округу та одномандатних виборчих округів».
До речі, як зазначив пан Рябець, зразки розроблених ЦВК документів найближчим часом будуть видані окремою брошурою, а також роздані керівникам усіх політичних партій. Втім, журналістів більше цікавили строки не роздачі брошур, а офіційного старту предвиборчого марафону. На що пан Михайло відповів у дусі своєрідного Діда Мороза, зазначивши, що, мовляв, серйозних підрахунків не вів, але не дуже помилиться, якщо скаже, що відмашка прапорцем станеться в акурат о 24-й годині тридцять першого грудня.
Загалом же тональність розповідей Михайла Рябця зводилася до відомого рефрену з пісні напівзабутого львівського гурту – «всьо буде чьотко!»
Що ж, зачекаємо новорічної ночі, а відтак першоквітневої ночі, бо саме тоді оголошуватимуться результати виборів.
Хоча до першого квітня ще далеченько, дещо про незалежність та незаангажованість українських центральних виборчих комісій з гумором розповідає мій колега Сергій Набока.
Є в Україні такі центральні політичні установи, які покликані час від часу ухвалювати доленосні рішення. Їх небагато. Найчастіше вони утворені на паритетних засадах: половинка – люди Президента, і ще половинка – люди парламентські. Принаймні – де-юре. І про них згадують в основному саме тоді, коли вони різко починають ворушитися, оскільки надходить час ухвалювати оті вже згадані рішення – доленосні, вони ж - визначальні. Однією з таких структур є Центральна виборча комісія. У народі зветься ЦВК. Чи не найяскравіший приклад якоїсь такої таємничої інституції, яка до часу криється у сутінках українського політикуму тихенько собі вовтузиться, порається, порядкує, нікому вона начебто й нецікава, ніхто про неї не згадує.
От, усе тихо й спокійно, ніяких проблем, аж гульк – вибори на носі, скажімо. Або, не приведи господи – референдум! О, тут починають до ЦВК бігати журналісти, ставити різноманітні запитання й знімати членів на фото- та телекамери у дивних і двозначних ракурсах, а, головне, ставити під сумнів їхню безсумнівну незалежність та незаангажованість.
Навряд чи є в Україні бодай одненька паритетна структура, що не викликала б серйозної підозри щодо залежности, у залежности саме від президента. Бо ж хто порядкує людськими та матеріяльними ресурсами, як не він? А якщо згадати досить дивну позицію ЦВК під час горезвісного референдуму (а надто у питанні про ніким не бачені підписні листи за його проведення) то й зовсім на душі прикро може стати.
Але – не доведено. Насправді ніхто й ніколи дійсно серйозних звинувачень у бік ЦВК не висував. Факт залишається фактом. І доки це так, доти виборці усі, як один, мають свято вірити і в незалежність, і в незаангажованість, і у безсторонність ЦВК, від якої так багато залежить у цьому українському світі...
Від рішення ЦВК залежить і виборча компанія кримських комуністів, які, на думку нашого кореспондента Володимира Притули, використовують адміністративний ресурс. Так прес-служба Верховної ради Автономної республіки Крим поширила повідомлення, що дев‘ята республіканська конференція Комуністичного союзу молоді Криму затвердила план заходів із проведення виборчої кампанії. Розповідає Володимир Притула:
9-а республіканська конференція КСМ Криму постановила “вважати найважливішим завданням на період до 31 березня 2002 року – участь у виборчій кампанії».
Поширенням цього інформаційного повідомлення кримських комсомольців з понеділка займається прес-служба Верховної Ради АРК. Втім, це лише маленький момент у широких можливостях використання місцевими комсомольцями адміністративного ресурсу, яким володіють кримські комуністи, очолювані головою Верховної Ради автономії Леонідом Грачем.
З приходом у 1998 році комуністів до влади в Криму, комсомольці отримали можливість впливати на діяльність Міністерства освіти і Республіканського комітету у справах молоді АРК, а також молодіжних та освітніх комітетів у міськвиконкомах і районних держадміністраціях Криму, якими керують, переважно, однопартійці Леоніда Грача. Саме особлива фінансова прихильність Рескоммолоді автономії до комсомольців і призвела до порушення прокуратурою Криму кримінальної справи, за якою проходить голова цього комітету Тетяна Єжова, яку пів року тому тодішній прем’єр Сергій Куницин усунув від виконання її обов’язків – до закінчення розслідування. Втім, після відставки пана Куницина, Тетяна Єжова повернулася до свого кабінету і відповідних адмінможливостей впливати на фінансування молодіжної політики.
За підтримки міністра освіти Криму комуністки Валентини Левиної комсомольці мають вплив і на школи півострова. Існує спеціальний лист Міносвіти з рекомендацією створювати у школах Криму комсомольські і піонерські організації. Тепер молодіжні структури Компартії діють чи не в кожному навчальному закладі автономії. Як це, а також останнє рішення конференції КСМ Криму узгоджується з чинним законодавством, комсомольців та їхніх старших товаришів у кримських верхах, як виглядає, не надто хвилює. Головне, на вибори вони йдуть у всеозброєнні.
