Прага, 7 лютого 2002 – Плани будівництва газогону навколо України керівництво Ґазпрому, згідно з повідомленнями, відклало з огляду на економічні труднощі. Однак Ґазпром намагається не визнавати, що йому доведеться зовсім відкласти улюблений проект президента Володимира Путіна, зауважує енергетичний оглядач Радіо Свобода Майкл Лелівельд.
Через три тижні після того, як президент Росії Володимир Путін відвідав Польщу, де він мав остаточно домовитися про будівництво газогону навколо України, ці плани залишаються такими ж неясними, як і раніше. Роками Росія шукала можливостей оминути Україну, щоб уникнути проблем із крадіжкою газу, і Польща вже було погодилася відступитися від України – але зараз здається, що проект буде відкладено.
Перебуваючи в Києві, польський прем’єр-міністр Лешек Міллер заявив, що справа ще далеко не вирішена. А член ради директорів Ґазпрому Борис Фйодоров стверджує, що компанія, очевидно, відмовилася від цього проекту. Оглядачі пов’язують проблему з браком коштів у Ґазпрому, оскільки російський уряд відкладає підвищення внутрішніх тарифів у зв’язку побоюваннями зростання інфляції.
Але віце-прем’єр російського уряду Віктор Христенко, за повідомленням агентства Інтерфакс, заявив відразу ж, що питання про відмову Ґазпрому від обхідного газопроводу не обговорювалося на засіданні ради директорів. Також агентство Інтрефакс повідомило, що і партнери Ґазпрому з Європи, що входять у консорціум із будівництва газогону, не покидають своїх намірів. Щоправда, Інтерфакс тільки послався на заяву представника німецької компанії Рурґаз, не процитувавши її і не назвавши автора заяви.
На думку оглядача Радіо Свобода Майкла Лелівельда, нинішня проблема з газогоном віддзеркалює конфлікт між різними ініціативами президента Росії Володимира Путіна. З одного боку, Путін прагнув унезалежнити постачання російського газу до Європи від примх українських газотранспортників, і про це свідчить особисте втручання російського президента в справи Ґазпрому. З іншого боку, Путін обіцяв Ґазпромові підвищення російських внутрішніх трафиів на газ, щоб компанія могла отримати достатньо коштів для своїх інвестиційних проектів. Але побоювання високої інфляції змусили Путіна відмовитися від цих планів.
Також проблеми виникли у зв’язку зі спадом економічного розвитку в Польщі та в Західній Європі. Зменшення попиту на газ у зв’язку зі спадом робить будівництво нового газогону менш економічно привабливим.
Проте відкладення планів будівництва обхідного газогону через брак коштів у жодному разі не означає відмову від цієї ідеї, наголошує оглядач Радіо Свобода. Такі інвестиції розраховані на десятки років і не можуть залежати від економічного стану за підсумками лише одного року. Також про відкладення, а не про остаточну відмову від проекту свідчить заява голови російської Економічної комісії Георгія Котового про те, що тарифи ще можуть піднятися в середині року, коли інфляцію вдасться приборкати.
Через три тижні після того, як президент Росії Володимир Путін відвідав Польщу, де він мав остаточно домовитися про будівництво газогону навколо України, ці плани залишаються такими ж неясними, як і раніше. Роками Росія шукала можливостей оминути Україну, щоб уникнути проблем із крадіжкою газу, і Польща вже було погодилася відступитися від України – але зараз здається, що проект буде відкладено.
Перебуваючи в Києві, польський прем’єр-міністр Лешек Міллер заявив, що справа ще далеко не вирішена. А член ради директорів Ґазпрому Борис Фйодоров стверджує, що компанія, очевидно, відмовилася від цього проекту. Оглядачі пов’язують проблему з браком коштів у Ґазпрому, оскільки російський уряд відкладає підвищення внутрішніх тарифів у зв’язку побоюваннями зростання інфляції.
Але віце-прем’єр російського уряду Віктор Христенко, за повідомленням агентства Інтерфакс, заявив відразу ж, що питання про відмову Ґазпрому від обхідного газопроводу не обговорювалося на засіданні ради директорів. Також агентство Інтрефакс повідомило, що і партнери Ґазпрому з Європи, що входять у консорціум із будівництва газогону, не покидають своїх намірів. Щоправда, Інтерфакс тільки послався на заяву представника німецької компанії Рурґаз, не процитувавши її і не назвавши автора заяви.
На думку оглядача Радіо Свобода Майкла Лелівельда, нинішня проблема з газогоном віддзеркалює конфлікт між різними ініціативами президента Росії Володимира Путіна. З одного боку, Путін прагнув унезалежнити постачання російського газу до Європи від примх українських газотранспортників, і про це свідчить особисте втручання російського президента в справи Ґазпрому. З іншого боку, Путін обіцяв Ґазпромові підвищення російських внутрішніх трафиів на газ, щоб компанія могла отримати достатньо коштів для своїх інвестиційних проектів. Але побоювання високої інфляції змусили Путіна відмовитися від цих планів.
Також проблеми виникли у зв’язку зі спадом економічного розвитку в Польщі та в Західній Європі. Зменшення попиту на газ у зв’язку зі спадом робить будівництво нового газогону менш економічно привабливим.
Проте відкладення планів будівництва обхідного газогону через брак коштів у жодному разі не означає відмову від цієї ідеї, наголошує оглядач Радіо Свобода. Такі інвестиції розраховані на десятки років і не можуть залежати від економічного стану за підсумками лише одного року. Також про відкладення, а не про остаточну відмову від проекту свідчить заява голови російської Економічної комісії Георгія Котового про те, що тарифи ще можуть піднятися в середині року, коли інфляцію вдасться приборкати.
