Прямий ефір: «Роль і місце громадських організацій у виборчому процесі»

Київ-Прага, 18 лютого 2002 - Гості київської студії – Декан факультету соціологічних наук і технологій Києво-Могилянської академії доктор філософських наук, професор Валерій Хмелько та науковий керівник Фонду демократичних ініціатив, старший науковий працівник Інституту соціології Ірина Бекешкіна

Надія Степула /Київ/, Ірина Халупа /Прага/

Ірина Халупа

Про потребу чесних і прозорих виборів в Україні говорять не лише політики, політологи, соціологи, політтехнологи і журналісти. Закордонні експерти дуже часто також згадують про це. Зрештою, самі виборці найбільше зацікавлені в тому, щоб українські вибори були прозорими і демократичними. Що потрібно, щоб вони такими були? Суспільство справді стоїть перед вибором, і як йому допомогти? Чи йому допоможе громадянське суспільство, чи йому допоможуть соціологічні опитування? Цих вихідних у Києві відбувся Форум громадських організацій, який ставив собі деякі з цих запитань. За словами організаторів, уперше в українській історії об’єдналися представники всіх громадських організацій, що задіяні у виборчому процесі і які прагнуть зробити вибори чесними та прозорими.

Надія Степула

Я думаю, що те, що об’єдналися представники – справді великий крок. Адже останнім часом справді підвищується увага і всередині нашого суспільства, і зарубіжних організацій, моніторингових структур до того, що відбувається в Україні, що відбувається з українським суспільством. Ми знаємо про відому віднедавна резолюцію Сенату США по Україні щодо потреби прозорих і чесних виборів, знаємо, що цікавляться нашим суспільством інші організації, що очікують приїзду для спостереження за підготовкою та проведенням виборів в Україні великої кількості офіційних спостерігачів від Парламентської асамблеї Ради Європи, від Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, від виконавчого комітету СНД і т.д. Отже, всі прагнуть прозорих виборів, і суспільство теж прагне прозорих виборів. Це об’єднання, яке ми бачимо, про щось свідчить. Про що? Адже в Україні, як правило, об’єднуватися не дуже люблять, особливо політичні структури. Що спричинилося до цього факту, чи зіграло роль в цьому об’єднанні саме суспільство?

Ірина Бекешкіна

Я хочу сказати, що я брала участь у форумі, і я є членом Ради моніторингового комітету, який, власне, і був засновником цієї акції при підтримці Фонду відродження. Дуже просто. З одного боку, всі в нас, справді, за чесні, прозорі вибори. Ви не знайдете жодного, хто проти. І президент – за, і партії – за, і уряд – за, і Верховна Рада – за. Тобто всі – за. Але дивна річ. Всі – за, але і Комітет виборців України, і Асоціація за спільний простір – тобто організації, які займаються моніторингом виборів – постійно друкують, а реакція на це практично нульова. Тобто всі – за, але порушення відбуваються, й ніхто не реагує, і це, звичайно, не може не турбувати нас, бо ми є громадяни. Ми живемо в цій країні і ми хочемо жити в демократичній країні й вдома. Громадськість, звичайно, має стояти на сторожі своїх громадянських прав. А чесні й справедливі вибори, коли виборець має реальну можливість обирати, маючи потрібну інформацію, без тиску на нього, і маючи можливість порівняти програми і різних кандидатів – це його право. І якщо це йому не дають, то це порушення його громадянських прав, і ми як громадяни повинні на це реагувати. Перш за все, ми самі, українці.

Валерій Хмелько

Я не був учасником цього Форуму, але деякі висловлювання щодо громадянського суспільства я хотів би прокоментувати просто як соціолог. Я все таки думаю, що громадянське суспільство в нас почалося не з цього об’єднання.

Ірина Бекешкіна

Я згодна! Звичайно.

Валерій Хмелько

Першими політичні партії в нас з’явилися, це більше десяти років тому. Тому що раніше до створення перших політичних об’єднань, хай вони дуже ще неефективні, але це були перші паростки громадянського суспільства. Це було усвідомлення потреби об’єднатися для того, щоб діяти і змінювати режим влади.