Берлін, 15 березня 2002 - У Берліні він зустрівся з міністром економіки ФРН Вернером Мюллером та німецькими підприємцями.
Візит українського віце-прем’єра Василя Рогового до Німеччини носив швидше за все інформаційний характер. На зустрічах з міністром економіки ФРН Вернером Мюллером та підприємцями він наголосив на позитивних зрушеннях в українській економіці і закликав німецьких бізнесменів активізувати свою діяльність в Україні. Те, що ситуація в українській економіці останнім часом дещо стабілізувалася помітили й у Німеччині. З огляду на це уряд ФРН почав обережно відновлювати страхування спільних проектів через компанію “Гермес”. Міністр економіки ФРН Вернер Мюллер погодився переглянути умови такого страхування. Якщо раніше для цього від України вимагали виключно державних гарантій, то тепер розглядається можливість гарантування і з боку українських комерційних банків. Крім того, Німеччина висловила готовність підтримати Україну в її прагненні домогтися надання їй більш вигідного рейтингу інвестиційного ризику. Водночас німецькі підприємці звертають увагу на серйозні недоліки, які й надалі заважають ефективно працювати і відлякують інвесторів. Тому прямі німецькі інвестиції в Україні залишаються на дуже низькому рівні і становлять лише 250 мільйонів доларів. Говорить один з керівників східного комітету Федерального союзу німецької промисловості Антон Фогт:
“Вже можна говорити про відносно стабільні рамкові умови. Внесено низку позитивних змін у законодавство. Але втілення в життя ухвалених на папері прогресивних положень відбувається дуже повільно. Актуальною залишається проблема корупції серед державних службовців”, - зауважив Фогт. Крім того, як зазначають експерти, німецьким підприємцям катастрофічно не вистачає інформації про український ринок, який досі зберігає чимало сірих зон і де постійно змінюється законодавство. Існування цих проблем стримує від вкладання грошей в українську економіку передусім середні підприємства, які становлять більшість у Німеччині. Але й ці підприємства поступово починають демонструвати підвищений інтерес до українського ринку. В якості прикладу один із керівників східного комітету Федерального союзу німецької промисловості Антон Фогт назвав такі фірми, як виробник будівельних матеріалів “Кнауф” та виробник кабельних систем для автомобілів “Леоні”. За словами Фогта, останнім часом в Україні німців найбільше цікавлять енергетичний сектор, будівельна галузь та телекомунікація.
Візит українського віце-прем’єра Василя Рогового до Німеччини носив швидше за все інформаційний характер. На зустрічах з міністром економіки ФРН Вернером Мюллером та підприємцями він наголосив на позитивних зрушеннях в українській економіці і закликав німецьких бізнесменів активізувати свою діяльність в Україні. Те, що ситуація в українській економіці останнім часом дещо стабілізувалася помітили й у Німеччині. З огляду на це уряд ФРН почав обережно відновлювати страхування спільних проектів через компанію “Гермес”. Міністр економіки ФРН Вернер Мюллер погодився переглянути умови такого страхування. Якщо раніше для цього від України вимагали виключно державних гарантій, то тепер розглядається можливість гарантування і з боку українських комерційних банків. Крім того, Німеччина висловила готовність підтримати Україну в її прагненні домогтися надання їй більш вигідного рейтингу інвестиційного ризику. Водночас німецькі підприємці звертають увагу на серйозні недоліки, які й надалі заважають ефективно працювати і відлякують інвесторів. Тому прямі німецькі інвестиції в Україні залишаються на дуже низькому рівні і становлять лише 250 мільйонів доларів. Говорить один з керівників східного комітету Федерального союзу німецької промисловості Антон Фогт:
“Вже можна говорити про відносно стабільні рамкові умови. Внесено низку позитивних змін у законодавство. Але втілення в життя ухвалених на папері прогресивних положень відбувається дуже повільно. Актуальною залишається проблема корупції серед державних службовців”, - зауважив Фогт. Крім того, як зазначають експерти, німецьким підприємцям катастрофічно не вистачає інформації про український ринок, який досі зберігає чимало сірих зон і де постійно змінюється законодавство. Існування цих проблем стримує від вкладання грошей в українську економіку передусім середні підприємства, які становлять більшість у Німеччині. Але й ці підприємства поступово починають демонструвати підвищений інтерес до українського ринку. В якості прикладу один із керівників східного комітету Федерального союзу німецької промисловості Антон Фогт назвав такі фірми, як виробник будівельних матеріалів “Кнауф” та виробник кабельних систем для автомобілів “Леоні”. За словами Фогта, останнім часом в Україні німців найбільше цікавлять енергетичний сектор, будівельна галузь та телекомунікація.
