Київ, 25 березня 2002 - Хоча урядовці і керівники Аграрної партії України запевняють громадськість у тому, що економічні перетворення на селі йдуть за чіткою схемою, і селяни схвально ставляться до новацій, в житті все відбувається далеко не так. І переконатися в цьому столичним чиновникам можна, не вирушаючи в далекі мандри.
У селі Вишеньки Бориспільського району на Київщині вже п'ятий рік робітники колишнього радгоспу – банкрута не можуть отримати земельні сертифікати,а ті,що їм роздали ,- не мають юридичної сили,бо оформлені в супереч чинному законодавству.
З наступними виборами нового сільського голови селяни пов'язують новий етап боротьби за свої права. Характерно, що численні скарги жителів сіл Вишеньки і Гнідин,на землях яких був розташований радгосп “Вишеньківський”, залишаються без реагування .
Серед багатьох претендентів на посаду сільського голови,- й Ігор Тарасенко, один з фундаторів фермерського руху на Україні,котрий послідовно й невтомно відстоює законні права колишніх робітників радгоспу “Вишеньківський”.
Розповідаючи про ситуацію в селах Вишеньки і Гнідин, він зазначає,що через підставних осіб,оформляючи їх як фермерів, йде масова купівля земель. Одна сотка коштує 300 американських доларів. Така висока вартість земель пояснюється близькістю столиці. Однак гроші в покупців є.
Тарасенко розповідає,що 140 гектарів луків тепер перебувають у розпорядженні народного депутата Олександра Волкова .Ці землі оформлені буцімто на трьох фермерів,але ніякого сільськогосподарського виробництва там не ведеться. Усі землі обнесені парканом і там будується чотириповерховий палац.
Про цей факт було повідомлено в Адміністрацію президента,звідти скаргу переслали в Генпрокуратуру. Були перевіряючі, однак нічого в селі так і не змінилося.
Тарасенко вважає, що переважна більшість селян мало знають про свої права, звідси - величезна кількість проблем,породжених останніми процесами в сільському господарстві України: “ Згідно із законом про місцеве самоврядування, радгосп - державна структура - може бути переданий у комунальну власність сільської Ради. І це - суттєво. Держава,звертаю на це увагу, може передавати безоплатно все, що знаходиться на території сільської Ради,а вся земля за законом належить саме сільським Радам,- в комунальну власність громади села”.
Тим часом група осіб,які невідомо на яких юридичних підставах, використовують колишнє радгоспне майно, поволі розпродують різну техніку й будівлі.
Однак чиновники різних державних установ, які навчилися мати добрий зиск на людських бідах, особливо не переймаються соціальними проблемами сільських населених пунктів. А державного контролю, як бачимо, немає.
У селі Вишеньки Бориспільського району на Київщині вже п'ятий рік робітники колишнього радгоспу – банкрута не можуть отримати земельні сертифікати,а ті,що їм роздали ,- не мають юридичної сили,бо оформлені в супереч чинному законодавству.
З наступними виборами нового сільського голови селяни пов'язують новий етап боротьби за свої права. Характерно, що численні скарги жителів сіл Вишеньки і Гнідин,на землях яких був розташований радгосп “Вишеньківський”, залишаються без реагування .
Серед багатьох претендентів на посаду сільського голови,- й Ігор Тарасенко, один з фундаторів фермерського руху на Україні,котрий послідовно й невтомно відстоює законні права колишніх робітників радгоспу “Вишеньківський”.
Розповідаючи про ситуацію в селах Вишеньки і Гнідин, він зазначає,що через підставних осіб,оформляючи їх як фермерів, йде масова купівля земель. Одна сотка коштує 300 американських доларів. Така висока вартість земель пояснюється близькістю столиці. Однак гроші в покупців є.
Тарасенко розповідає,що 140 гектарів луків тепер перебувають у розпорядженні народного депутата Олександра Волкова .Ці землі оформлені буцімто на трьох фермерів,але ніякого сільськогосподарського виробництва там не ведеться. Усі землі обнесені парканом і там будується чотириповерховий палац.
Про цей факт було повідомлено в Адміністрацію президента,звідти скаргу переслали в Генпрокуратуру. Були перевіряючі, однак нічого в селі так і не змінилося.
Тарасенко вважає, що переважна більшість селян мало знають про свої права, звідси - величезна кількість проблем,породжених останніми процесами в сільському господарстві України: “ Згідно із законом про місцеве самоврядування, радгосп - державна структура - може бути переданий у комунальну власність сільської Ради. І це - суттєво. Держава,звертаю на це увагу, може передавати безоплатно все, що знаходиться на території сільської Ради,а вся земля за законом належить саме сільським Радам,- в комунальну власність громади села”.
Тим часом група осіб,які невідомо на яких юридичних підставах, використовують колишнє радгоспне майно, поволі розпродують різну техніку й будівлі.
Однак чиновники різних державних установ, які навчилися мати добрий зиск на людських бідах, особливо не переймаються соціальними проблемами сільських населених пунктів. А державного контролю, як бачимо, немає.
