Прага, 9 травня 2002 - 25 квітня 1945 року, військо Першого Українського фронту маршала Конєва на території Чехословаччини зустрілось з підрозділами Першої Армії США. Історична й радісна мить, про котру написані десятки томів аналізів і спогадів, відзняті фільми. А далі в хронології подій щодо звільнення тодішньої Чехословаччини існувала своєрідна схема, за межі якої виходити довго, понад півстоліття, було заборонено, а саме : Прагу, як і всю Чехословаччину, звільнила від нацистів Радянська Армія. Говорити правду про ці події режим комуністичної Чехословаччини заборонив. Наприклад, чеська художниця Ема Срнцова згадує, що за маленький букет квіточок, що поклав її брат на могилу американського воїна в західно-чеському місті Плзень, його за правління комуністів виключили зі школи.
Постановою Чеського уряду два роки тому були відкриті архіви, в тому числі – військові й архіви колишньої комуністичної служби безпеки. А з ними вийшла на поверхню й низка правдивих фактів про Другу світову. Зокрема, про те, що західні терени Чехії звільнило від нацистів американське військо. Учора з цієї нагоди в найбільшому місті західної Чехії Плзень відбулись спільні чесько-американські урочистості, які щороку привертають велику увагу чехів.
А цього року стараннями чеських істориків уперше була опублікована інформація про так звану демаркаційну лінію – стратегічно важливий елемент на карті воєнних дій. Справа в тім, що підрозділи 3-ої американської армії генерала Патона перетнули кордон із Чехословаччиною ще ранком 1 травня. Звільняючи від нацистів західні терени, американське військо вже 5 травня було на підступах до Праги, але наштовхнулось на демаркаційну лінію, лінію поділу політичних інтересів, про котру Сталін домовився із союзниками. Тобто перетнути лінію по Влтаві й звільнити Прагу могла тільки Радянська Армія. 5 травня в Празі розпочалось національне повстання. Всі 4 довгих дні й ночі, коли Радянська Армія в нелюдських зусиллях поспішала з Берліна до Праги, союзники змушені були безпомічно спостерігати, як стікає кров’ю столиця. Американці могли, але не сміли допомогти Празі. Учасник цих подій Станіслав Краус пише: «До ясних і логічних військових дій умішалась політика... Я про це завжди згадую, коли в Празі на пам’ятних таблицях читаю довгі стовпчики імен полеглих за батьківщину».
За звільнення Праги віддали своє життя й сотні воїнів Радянської Армії. Цей факт також належить правді про історію Другої світової війни.
Постановою Чеського уряду два роки тому були відкриті архіви, в тому числі – військові й архіви колишньої комуністичної служби безпеки. А з ними вийшла на поверхню й низка правдивих фактів про Другу світову. Зокрема, про те, що західні терени Чехії звільнило від нацистів американське військо. Учора з цієї нагоди в найбільшому місті західної Чехії Плзень відбулись спільні чесько-американські урочистості, які щороку привертають велику увагу чехів.
А цього року стараннями чеських істориків уперше була опублікована інформація про так звану демаркаційну лінію – стратегічно важливий елемент на карті воєнних дій. Справа в тім, що підрозділи 3-ої американської армії генерала Патона перетнули кордон із Чехословаччиною ще ранком 1 травня. Звільняючи від нацистів західні терени, американське військо вже 5 травня було на підступах до Праги, але наштовхнулось на демаркаційну лінію, лінію поділу політичних інтересів, про котру Сталін домовився із союзниками. Тобто перетнути лінію по Влтаві й звільнити Прагу могла тільки Радянська Армія. 5 травня в Празі розпочалось національне повстання. Всі 4 довгих дні й ночі, коли Радянська Армія в нелюдських зусиллях поспішала з Берліна до Праги, союзники змушені були безпомічно спостерігати, як стікає кров’ю столиця. Американці могли, але не сміли допомогти Празі. Учасник цих подій Станіслав Краус пише: «До ясних і логічних військових дій умішалась політика... Я про це завжди згадую, коли в Празі на пам’ятних таблицях читаю довгі стовпчики імен полеглих за батьківщину».
За звільнення Праги віддали своє життя й сотні воїнів Радянської Армії. Цей факт також належить правді про історію Другої світової війни.
