Київ, 27 травня 2002 - У ці дні у Києві проходить щорічна Асамблея партнерів-мовників Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, тих недержавних комерційних радіокомпаній, що ретранслюють “свободівські” передачі у багатьох країнах світу.
Приклад співпраці зі радіо “Довіра” в Україні, на думку представників Радіо “Свобода”, є одним із найуспішних з-поміж інших подібних у країнах колишнього СРСР та Східної Європи.
Про це, а також чого вартує радіо “Довіра” співпраця з “Свободою” йшлося на прес-конференції президента корпорації Радіо “Свобода” Томаса Дайна та директора радіокомпанії “Довіра” Сергія Сай-Боднара.
Свобода слова в Україні – тема вже тривіальна. Адже про великі проблеми з вільними медіа свідчать як опозиційні сили у самій країні, так і міжнародні інституції. Україна фігурує у рейтингах серед країн, де ЗМІ зазнають найбільших утисків. А її лідер у когорті тих, хто переслідує вільне слово.
Тому ретрансляція програм іноземних радіокомпаній стає каталізатором, що виявляє рівень свободи слова. Найгучнішою справою було позбавлення ліценції на мовлення київського радіо “Континент”, на хвилях якого можна було почути передачі Бі-Бі-Сі, “Німецької хвилі” , Голосу Америки.
Ніколи публічно про ціну співпраці з американським Радіо “Свобода” українська комерційна радіостанція “Довіра” намагалася не висловлюватися. Говорить директор “Довіри” Сергій Сай-Боднар:
“Ми вже отримали кілька уроків за співпрацю із “Свободою”, ми їх гірко випили - і тепер усе може бути. Якщо Нацрада проведе своє засідання, яке планувалося на вчора.... але, у зв’язку з тим, що в нас ювілей, вони вирішили перенести засідання дещо на пізніше. Якщо воно відбудеться, буде санкція. Вона може не прямо трактуватися як співпраця з “Свободою”. У нас законодавство написано таким чином, що безгрішним не можна бути в державі. Тобто, можна знайти інші приводи, щоб написати попередження. Зараз нам на пальці наступають сильніше й сильніше, і вже стає боляче. Ми жодного разу не виходили публічно з цією проблемою у світ, але сьогодні ми змушені у такий спосіб провадити самозахист. Я психологічно навіть готовий до того, що може бути розірвано співпрацю з Радіо “Свобода”.
Дії Національної Ради з питань телебачення й радіо – лише верхівка айсберга. Хмари над “Довірою”, за вже майже 5-річну співпрацю з Радіо “Свобода”, згустилися у січні 2001 року – під час розпалу “касетного скандалу”.
Сергій Сай-Боднар продовжує:
“Коли була ця касетна справа, він нас вимагали в коридорах розірвання співпраці з “Свободою”. В принципі, того самого просять і зараз. Я думаю, це найголовніші мотиви того, що від нас відірвали радіокомпанію “Ніко”. Там був, образно кажучи, інформаційний привід. Ця радіокомпанія у липні минулого року потрапила на переліцензування, вона потім нам надіслали листа, що з 1 квітня вони змушені розвиватися далі самі”.
Президент Корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Томас Дайн висловив занепокоєння ситуацією зі свободою слова в Україні, посилаючись на приклад співпраці з “Довірою”.
Томас Дайн:
Ми бачимо, що є якісь погрози... Оскільки радіокомпанія “Довіра”, крім усього, є відомою ще й завдяки партнерству з нами, увага усього світу прикута до неї. І події навколо неї відбувається у той час, коли Україна намагається стати частиною Європи. Наприклад, восени цього року Президент Кучма поїде до Праги, щоб узяти участь у самміті НАТО. І отже, я не думаю, що зараз для України можна уявити більш негативне явище, ніж отаке залякування ЗМІ.
Якраз у цей час Україна повинна намагатися показати себе світу найкращим чином. У цей час треба не закривати пресу, а відкривати. Так само яка і суспільство.
Питання урегулювання питань ретрансляції іноземних радіокомпаній в Україні має бути одним із предметів майбутньої міждержавної угоди між Україною та США у галузі інформаційної співпраці”.
Що ж до звинувачень у причетності Радіо Свобода до “касетного скандалу” Томас Дайн зазначив:
“Ми будемо звертати увагу на цю справу так само, як і на усі інші події, які варті того, аби бути включеними у новини, оскільки історія з касетами Мельниченка і подібні історії зловживань, залякувань, нанесення якоїсь шкоди ЗМІ є ключовими для розвитку демократії в Україні. Тому що ці касети показують – яким чином керують Україною. І тому вони варті, щоб бути у новинах, як і оця невирішена, нерозв’язана справа Гонгадзе”.
Приклад співпраці зі радіо “Довіра” в Україні, на думку представників Радіо “Свобода”, є одним із найуспішних з-поміж інших подібних у країнах колишнього СРСР та Східної Європи.
Про це, а також чого вартує радіо “Довіра” співпраця з “Свободою” йшлося на прес-конференції президента корпорації Радіо “Свобода” Томаса Дайна та директора радіокомпанії “Довіра” Сергія Сай-Боднара.
Свобода слова в Україні – тема вже тривіальна. Адже про великі проблеми з вільними медіа свідчать як опозиційні сили у самій країні, так і міжнародні інституції. Україна фігурує у рейтингах серед країн, де ЗМІ зазнають найбільших утисків. А її лідер у когорті тих, хто переслідує вільне слово.
Тому ретрансляція програм іноземних радіокомпаній стає каталізатором, що виявляє рівень свободи слова. Найгучнішою справою було позбавлення ліценції на мовлення київського радіо “Континент”, на хвилях якого можна було почути передачі Бі-Бі-Сі, “Німецької хвилі” , Голосу Америки.
Ніколи публічно про ціну співпраці з американським Радіо “Свобода” українська комерційна радіостанція “Довіра” намагалася не висловлюватися. Говорить директор “Довіри” Сергій Сай-Боднар:
“Ми вже отримали кілька уроків за співпрацю із “Свободою”, ми їх гірко випили - і тепер усе може бути. Якщо Нацрада проведе своє засідання, яке планувалося на вчора.... але, у зв’язку з тим, що в нас ювілей, вони вирішили перенести засідання дещо на пізніше. Якщо воно відбудеться, буде санкція. Вона може не прямо трактуватися як співпраця з “Свободою”. У нас законодавство написано таким чином, що безгрішним не можна бути в державі. Тобто, можна знайти інші приводи, щоб написати попередження. Зараз нам на пальці наступають сильніше й сильніше, і вже стає боляче. Ми жодного разу не виходили публічно з цією проблемою у світ, але сьогодні ми змушені у такий спосіб провадити самозахист. Я психологічно навіть готовий до того, що може бути розірвано співпрацю з Радіо “Свобода”.
Дії Національної Ради з питань телебачення й радіо – лише верхівка айсберга. Хмари над “Довірою”, за вже майже 5-річну співпрацю з Радіо “Свобода”, згустилися у січні 2001 року – під час розпалу “касетного скандалу”.
Сергій Сай-Боднар продовжує:
“Коли була ця касетна справа, він нас вимагали в коридорах розірвання співпраці з “Свободою”. В принципі, того самого просять і зараз. Я думаю, це найголовніші мотиви того, що від нас відірвали радіокомпанію “Ніко”. Там був, образно кажучи, інформаційний привід. Ця радіокомпанія у липні минулого року потрапила на переліцензування, вона потім нам надіслали листа, що з 1 квітня вони змушені розвиватися далі самі”.
Президент Корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Томас Дайн висловив занепокоєння ситуацією зі свободою слова в Україні, посилаючись на приклад співпраці з “Довірою”.
Томас Дайн:
Ми бачимо, що є якісь погрози... Оскільки радіокомпанія “Довіра”, крім усього, є відомою ще й завдяки партнерству з нами, увага усього світу прикута до неї. І події навколо неї відбувається у той час, коли Україна намагається стати частиною Європи. Наприклад, восени цього року Президент Кучма поїде до Праги, щоб узяти участь у самміті НАТО. І отже, я не думаю, що зараз для України можна уявити більш негативне явище, ніж отаке залякування ЗМІ.
Якраз у цей час Україна повинна намагатися показати себе світу найкращим чином. У цей час треба не закривати пресу, а відкривати. Так само яка і суспільство.
Питання урегулювання питань ретрансляції іноземних радіокомпаній в Україні має бути одним із предметів майбутньої міждержавної угоди між Україною та США у галузі інформаційної співпраці”.
Що ж до звинувачень у причетності Радіо Свобода до “касетного скандалу” Томас Дайн зазначив:
“Ми будемо звертати увагу на цю справу так само, як і на усі інші події, які варті того, аби бути включеними у новини, оскільки історія з касетами Мельниченка і подібні історії зловживань, залякувань, нанесення якоїсь шкоди ЗМІ є ключовими для розвитку демократії в Україні. Тому що ці касети показують – яким чином керують Україною. І тому вони варті, щоб бути у новинах, як і оця невирішена, нерозв’язана справа Гонгадзе”.
