Державний візит польського президента Александра Кваснєвського до США, який розпочався 16 липня, може мати відлуння і на питаннях, пов'язаних з роллю України в регіоні Центрально-Східної Європи

Варшава, 17 липня 2002 - Можна бути майже певним, що в розмовах із президентом Сполучених Штатів Америки Джорджем Бушем Александр Кваснєвський порушить тему України. Передовсім такий висновок напрошується з того факту, що, перебуваючи рік тому у Варшаві, американський президент багато уваги приділяв питанню України. Другим чинником, який схиляє до припущення, що тема України звучатиме у двосторонніх польсько-американських розмовах, є те, що Варшава прагне використати цей візит для зміцнення своєї позиції регіонального лідера у Центрально-Східній Європі, ролі, яку Польща ставить собі за мету відігравати особливо після розширення Європейського Союзу. Не секрет, що у Вашингтоні дуже високо оцінюють ті впливи, які має Польща у регіоні, і зокрема, у відносинах з Україною. Це важливо зараз ще й з огляду на нову роль НАТО у справі запобігання конфліктам поза географічними кордонами альянсу. Відома також позиція Варшави стосовно євроатлантичних прагнень України. І хоч остання зустріч Кваснєвський–Кучма, що відбулася у червні у польському місті Жешуві, не мала такої теплої, як це бувало, атмосфери, а скоріше виглядала прохолодною (це пов'язано з тим, що президент Кучма не дотримав даного Кваснєвському слова про відкриття польського військового цвинтаря у Львові) все ж президент Кваснєвський вважає допомогу Україні в її євроатлантичних прагненнях одним із моральних вимірів польської закордонної політики. І останнім, теж, думаю, немаловажним чином, який дає підстави припускати, що Кваснєвський порушить тему України в Вашингтоні, може бути факт телефонної розмови, яка відбулася між Леонідом Кучмою та Александром Кваснєвським у переддень державного візиту польського президента до Сполучених Штатів Америки. Можна лише прогнозувати, на разі, що президент Кваснєвський повторить у Вашингтоні свою відому тезу, яку він декларує, про те, що Україні треба допомогти у її намаганнях інтегруватися в НАТО та Європейський Союз, оскільки це дало б поштовх до демократичних змін усередині держави над Дніпром. Нині можна сказати, що намагаючись відігравати активну роль у застосуванні НАТО до нових випробувань і спеціалізації сил, Польща поставить на карту й питання інтеграції України в альянс .Якби так сталося, то можна було б стверджувати, що з цього огляду візит Александра Кваснєвського до Вашингтона міг би бути в певному сенсі історичним шансом і для України.