Прага, 31 липня 2002 – Український Телеком, що готується до приватизації вже більшу частину останнього десятиліття, не буде продано і цього року. А можливо, що і наступного. І якщо раніше неготовим до приватизації був український уряд, то тепер оглядачі побоюються, що затримка буде з вини потенційних покупців.
Протягом останніх 10 років західні, і особливо західноєвропейські телекомунікаційні компанії були серед найбільших інвесторів у Східній Європі та країнах колишнього Радянського Союзу. Телекомунікаційні гіганти Німеччини, Франції, Великої Британії разом з італійськими, іспанськими, голландськими та скандинавськими компаніями допомогли модернізувати систему кабельного зв’язку та створити надійну мережу мобільного зв’язку у більшості країн Східної та Центральної Європи. Загальна сума інвестицій у цю галузь обчислюється у багатьох мільярдах доларів.
Проте швидка експансія західних телекомунікаційних компаній на Схід виснажила сили багатьох із них, а нещодавнє падіння американського гіганта, другої за розміром телекомунікаційної фірми у США, WorldCom розіслало сейсмічні хвилі по всьому сектору. Деякі аналітики вважають, що розширення за межі національних кордонів було помилкою, і багато телекомунікаційних компаній тепер мають змінити стратегію.
Це, звичайно, погана новина для України, де телекомунікаційний сектор є одним із найменш розвинутих у реґіоні. Телефонною мережею покрито лише 20 із 100 мешканців, тоді як у Європі цей показник є вдвічі більший. Ще нижчим є покриття мобільного зв’язку – близько 4%, в той час як у деяких східноєвропейських країнах цей показник уже давно перевалив за половину населення, а подекуди сягає і 70%. Дзвінки на далеку відстань інколи коштують у декілька разів більше, ніж у сусідніх східноєвропейських країнах, але таким чином Укртелеком субсидує порівняно дешеві місцеві дзвінки. Черги на встановлення телефонної лінії є настільки довгими, що багатьом українцям доводиться платити хабарі, щоб прискорити процес.
Все могло би змінитися, якби Укртелеком отримав західного інвестора, який реорганізував би компанію та вклав необхідні кошти у її розвиток. Але зараз ця надія видається мало здійсненною. Потреба української мережі в інвестиціях оцінюється приблизно у 6 мільярдів доларів. Проте, західні фірми самі опинилися без грошей.
Говорить аналітик інвестиційного банку WestLB Бенедікт Еванс: «Deutsche Telekom та France Telecom мають приблизно по 65 мільярдів доларів боргу. А це – більше, ніж вони могли би виплачувати без особливого напруження. Інші компанії у цьому секторі опинилися приблизно у такій самій ситуації».
На думку Далібора Ваврушки, аналітика телекомунікаційного сектора з лондонського відділення інвестиційного банку ING, така компанія як Deutsche Telekom тепер має скоріше почати продавати свої активи за кордоном, замість того, щоб купувати нові.
«Мені здається, що Deutsche Telekom потрапив у ситуацію, коли йому негайно потрібні гроші, і фірма має ухвалити стратегічне рішення щодо того, чи варто інтегрувати новопридбані компанії у групу Deutsche Telekom, а ця стратегія не спрацювала у багатьох країнах, чи може варто розбудувати місцевий бізнес, щоб його пізніше продати», - говорить лондонський аналітик.
У цій ситуації відкладення продажу Укртелекому, яке вже тягнеться близько п’яти років, може затягнутися ще на стільки ж.
Протягом останніх 10 років західні, і особливо західноєвропейські телекомунікаційні компанії були серед найбільших інвесторів у Східній Європі та країнах колишнього Радянського Союзу. Телекомунікаційні гіганти Німеччини, Франції, Великої Британії разом з італійськими, іспанськими, голландськими та скандинавськими компаніями допомогли модернізувати систему кабельного зв’язку та створити надійну мережу мобільного зв’язку у більшості країн Східної та Центральної Європи. Загальна сума інвестицій у цю галузь обчислюється у багатьох мільярдах доларів.
Проте швидка експансія західних телекомунікаційних компаній на Схід виснажила сили багатьох із них, а нещодавнє падіння американського гіганта, другої за розміром телекомунікаційної фірми у США, WorldCom розіслало сейсмічні хвилі по всьому сектору. Деякі аналітики вважають, що розширення за межі національних кордонів було помилкою, і багато телекомунікаційних компаній тепер мають змінити стратегію.
Це, звичайно, погана новина для України, де телекомунікаційний сектор є одним із найменш розвинутих у реґіоні. Телефонною мережею покрито лише 20 із 100 мешканців, тоді як у Європі цей показник є вдвічі більший. Ще нижчим є покриття мобільного зв’язку – близько 4%, в той час як у деяких східноєвропейських країнах цей показник уже давно перевалив за половину населення, а подекуди сягає і 70%. Дзвінки на далеку відстань інколи коштують у декілька разів більше, ніж у сусідніх східноєвропейських країнах, але таким чином Укртелеком субсидує порівняно дешеві місцеві дзвінки. Черги на встановлення телефонної лінії є настільки довгими, що багатьом українцям доводиться платити хабарі, щоб прискорити процес.
Все могло би змінитися, якби Укртелеком отримав західного інвестора, який реорганізував би компанію та вклав необхідні кошти у її розвиток. Але зараз ця надія видається мало здійсненною. Потреба української мережі в інвестиціях оцінюється приблизно у 6 мільярдів доларів. Проте, західні фірми самі опинилися без грошей.
Говорить аналітик інвестиційного банку WestLB Бенедікт Еванс: «Deutsche Telekom та France Telecom мають приблизно по 65 мільярдів доларів боргу. А це – більше, ніж вони могли би виплачувати без особливого напруження. Інші компанії у цьому секторі опинилися приблизно у такій самій ситуації».
На думку Далібора Ваврушки, аналітика телекомунікаційного сектора з лондонського відділення інвестиційного банку ING, така компанія як Deutsche Telekom тепер має скоріше почати продавати свої активи за кордоном, замість того, щоб купувати нові.
«Мені здається, що Deutsche Telekom потрапив у ситуацію, коли йому негайно потрібні гроші, і фірма має ухвалити стратегічне рішення щодо того, чи варто інтегрувати новопридбані компанії у групу Deutsche Telekom, а ця стратегія не спрацювала у багатьох країнах, чи може варто розбудувати місцевий бізнес, щоб його пізніше продати», - говорить лондонський аналітик.
У цій ситуації відкладення продажу Укртелекому, яке вже тягнеться близько п’яти років, може затягнутися ще на стільки ж.
