Прага, 17 вересня 2002 – Західні коментатори широко відгукуються на згоду іракського режиму повернути міжнародних інспекторів на його військові об’єкти без жодних попередніх умов. Оглядачі висловлюють дві головні думки з цього приводу: що в іракських керівників не витримали нерви в очікуванні удару, а також, що режим Саддама Хусейна вдався до чергових тактичних хитрощів, щоб уникнути воєнного удару.
Коментуючи іракську згоду на відновлення міжнародної інспекції без попередніх умов, газета «Нью-Йорк таймс» висловлює припущення, що цей крок може відкрити шлях до вирішення кризи мирним шляхом, але, за словами газети, цей варіант мав би бути уважно випробуваний. Газета перестерігає перед махінаціями Саддама Хусейна, які він застосовував протягом останніх років. Далі автор запитує – чи справді Багдад дасть вільну руку міжнародним інспекторам, чи в останній момент він не оголосить нових обмежень, що зведуть нанівець інспекцію? Автор не виключає також, що зосередження уваги на відновленні інспекції в Іраку може відвернути увагу від боротьби з міжнародним тероризмом, який залишається головною проблемою безпеки Сполучених Штатів, хоча обидві проблеми, як вважає автор, тісно пов’язані. Усунення Саддама Хусейна від влади може послабити позиції терористів, хоча не означатиме ліквідування мережі Аль-Кайда. Так чи інакше, на думку автора, надзвичайно важливо, щоб адміністрація Буша консультувалася й координувала свої дії з Радою безпеки ООН.
Тим часом коментатор газети «Уолл стріт джорнел» Джордж Мелоун у європейському виданні газети аналізує позицію країн – постійних членів Ради безпеки ООН у справі Іраку. Наполягаючи на ухваленні нової, ультимативної резолюції проти режиму Саддама Хусейна, Сполучені Штати можуть розраховувати на підтримку Великобританії й Франції. Залишаються Росія й Китай, які раніше ставили опір в ухваленні радикальних заходів проти режиму Саддама Хусейна, переслідуючи свої власні інтереси. Поте, як вважає автор, Путін, можливо, за свій голос на підтримку США захоче виторгувати свободу дій у Грузії. Крім того Вашингтон раніше попередив Путіна: якщо Росія бажає отримати свій борг від Іраку в кілька мільярдів доларів, вона повинна діяти разом зі США.
За нинішніх умов, як вважає коментатор, підтримка Іраку не лежить в інтересах Китаю, який, щоправда, нерадо бачить колосальні впливи США в Азії, проте великою мірою залежний від експорту своєї продукції до Сполучених Штатів і від західних інвестицій у китайську економіку. Таким чином, маючи ситуацію під контролем, як вважає на закінчення автор, Вашингтон не погодиться на ухвалення ще однієї беззубої резолюції у Раді безпеки ООН, яку Саддам Хусейн безкарно зігнорує.
Коментуючи іракську згоду на відновлення міжнародної інспекції без попередніх умов, газета «Нью-Йорк таймс» висловлює припущення, що цей крок може відкрити шлях до вирішення кризи мирним шляхом, але, за словами газети, цей варіант мав би бути уважно випробуваний. Газета перестерігає перед махінаціями Саддама Хусейна, які він застосовував протягом останніх років. Далі автор запитує – чи справді Багдад дасть вільну руку міжнародним інспекторам, чи в останній момент він не оголосить нових обмежень, що зведуть нанівець інспекцію? Автор не виключає також, що зосередження уваги на відновленні інспекції в Іраку може відвернути увагу від боротьби з міжнародним тероризмом, який залишається головною проблемою безпеки Сполучених Штатів, хоча обидві проблеми, як вважає автор, тісно пов’язані. Усунення Саддама Хусейна від влади може послабити позиції терористів, хоча не означатиме ліквідування мережі Аль-Кайда. Так чи інакше, на думку автора, надзвичайно важливо, щоб адміністрація Буша консультувалася й координувала свої дії з Радою безпеки ООН.
Тим часом коментатор газети «Уолл стріт джорнел» Джордж Мелоун у європейському виданні газети аналізує позицію країн – постійних членів Ради безпеки ООН у справі Іраку. Наполягаючи на ухваленні нової, ультимативної резолюції проти режиму Саддама Хусейна, Сполучені Штати можуть розраховувати на підтримку Великобританії й Франції. Залишаються Росія й Китай, які раніше ставили опір в ухваленні радикальних заходів проти режиму Саддама Хусейна, переслідуючи свої власні інтереси. Поте, як вважає автор, Путін, можливо, за свій голос на підтримку США захоче виторгувати свободу дій у Грузії. Крім того Вашингтон раніше попередив Путіна: якщо Росія бажає отримати свій борг від Іраку в кілька мільярдів доларів, вона повинна діяти разом зі США.
За нинішніх умов, як вважає коментатор, підтримка Іраку не лежить в інтересах Китаю, який, щоправда, нерадо бачить колосальні впливи США в Азії, проте великою мірою залежний від експорту своєї продукції до Сполучених Штатів і від західних інвестицій у китайську економіку. Таким чином, маючи ситуацію під контролем, як вважає на закінчення автор, Вашингтон не погодиться на ухвалення ще однієї беззубої резолюції у Раді безпеки ООН, яку Саддам Хусейн безкарно зігнорує.
