Київ, 14 вересня 2002 – Леонід Кучма підписав указ “Про внесення змін до складу Ради з питань інформаційної політики при Президентові України”. Про це вчора повідомило агентство УНІАН. Склад цієї Ради зазнав суттєвих змін. Заступником голови Ради, який фактично нею керує, став глава адміністрації президента Віктор Медведчук. Він замінив на цій посаді нинішнього голову Верховної Ради Володимира Литвина. Таких “дзеркальних” змін кілька. Так, секретарем Ради призначено начальника головного управління інформаційної політики Сергія Васильєва замість теперішнього члена Національної ради з питань телебачення й радіомовлення Олександра Мартиненка, членом Ради став голова Держкомінформу Іван Чиж замість народного депутата Івана Драча.
До складу Ради з питань інформаційної політики при президентові України введено також генерального директора телеканалу ICTV Олександра Богуцького, голову Державного комітету зв’язку та інформатизації Миколу Гончара, керівника Управління стратегічних ініціатив адміністрації президента Георгія Почепцова, головного редактора газети “Урядовий кур’єр” Михайла Сороку, генерального директора Українського національного агентства України Віктора Чамару.
Цікаво, що “дзеркальний” принцип заміни не було застосовано до голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики. Місце Олександра Зінченка не зайняв, як можна було логічно очікувати, Микола Томенко.
Серед найцікавіших осіб, котрих виведено з членів президентської Ради, і колишній голова Національної ради з питань телебачення й радіомовлення Борис Холод.
Зміни у складі Ради з питань інформаційної політики при президентові України коментує голова профільного парламентського комітету Микола Томенко.
Микола Томенко:
“На жаль, черговий указ президента свідчить про те, що інформаційна політика де-факто - прерогатива адміністрації президента, Кабінету міністрів і близьких до нього інформаційних холдингів.
На жаль, ми маємо вже не перший документ про статус Національної телекомпанії, і про наглядову раду Національної телекомпанії, і нововведення в структурі адміністрації президента, де створили головне управління з інформаційної політики. Усе це свідчить, що всупереч Конституції, інформаційну політику реально формує адміністрація президента і відповідний підрозділ Кабміну, що суперечить і букві й духу нашого законодавчого поля. Я не кажу про Верховну Раду, яку повністю вилучена з процесу формування інформаційної політики, хоча Конституція чітко зафіксувала, що всі питання, які стосуються структури, змісту, характеру діяльності ЗМІ визначаються виключно законами.
Реальність така, що інформаційна політика – це прерогатива кількох людей в адміністрації президента.. Єдине, що мене порадувало в цьому документі, що нарешті і президент, і адміністрація, яка готувала цей документ, визнала рішення парламенту і зафіксувала, що Борис Холод є колишнім головою Нацради з питань телебачення й радіомовлення і на сьогодні є рядовим, одним з 7 членів Нацради. Це, мені здається, розблокує ситуацію, коли Борис Іванович Холод, посилаючись на різноманітні телефонні розмови, дзвінки переконував усіх і членів Нацради, що він керує Нацрадою і не збирається виконувати постанову.
Таким чином, дестабілізував ситуацію всередині Нацради, яка повинна бути функціональною. Це дасть нам можливість якнайшвидше розпочати роботу в оновленому складі Нацради і не допускати більше незаконних рішень і конфліктів у середовищі інформаційного простору. Це один невеликий оптимістичний штрих при загальному песимізмі, що в Україні продовжується незаконне вибудовування систему формування й реалізації інформаційної політики”.
Це був голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Микола Томенко.
До складу Ради з питань інформаційної політики при президентові України введено також генерального директора телеканалу ICTV Олександра Богуцького, голову Державного комітету зв’язку та інформатизації Миколу Гончара, керівника Управління стратегічних ініціатив адміністрації президента Георгія Почепцова, головного редактора газети “Урядовий кур’єр” Михайла Сороку, генерального директора Українського національного агентства України Віктора Чамару.
Цікаво, що “дзеркальний” принцип заміни не було застосовано до голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики. Місце Олександра Зінченка не зайняв, як можна було логічно очікувати, Микола Томенко.
Серед найцікавіших осіб, котрих виведено з членів президентської Ради, і колишній голова Національної ради з питань телебачення й радіомовлення Борис Холод.
Зміни у складі Ради з питань інформаційної політики при президентові України коментує голова профільного парламентського комітету Микола Томенко.
Микола Томенко:
“На жаль, черговий указ президента свідчить про те, що інформаційна політика де-факто - прерогатива адміністрації президента, Кабінету міністрів і близьких до нього інформаційних холдингів.
На жаль, ми маємо вже не перший документ про статус Національної телекомпанії, і про наглядову раду Національної телекомпанії, і нововведення в структурі адміністрації президента, де створили головне управління з інформаційної політики. Усе це свідчить, що всупереч Конституції, інформаційну політику реально формує адміністрація президента і відповідний підрозділ Кабміну, що суперечить і букві й духу нашого законодавчого поля. Я не кажу про Верховну Раду, яку повністю вилучена з процесу формування інформаційної політики, хоча Конституція чітко зафіксувала, що всі питання, які стосуються структури, змісту, характеру діяльності ЗМІ визначаються виключно законами.
Реальність така, що інформаційна політика – це прерогатива кількох людей в адміністрації президента.. Єдине, що мене порадувало в цьому документі, що нарешті і президент, і адміністрація, яка готувала цей документ, визнала рішення парламенту і зафіксувала, що Борис Холод є колишнім головою Нацради з питань телебачення й радіомовлення і на сьогодні є рядовим, одним з 7 членів Нацради. Це, мені здається, розблокує ситуацію, коли Борис Іванович Холод, посилаючись на різноманітні телефонні розмови, дзвінки переконував усіх і членів Нацради, що він керує Нацрадою і не збирається виконувати постанову.
Таким чином, дестабілізував ситуацію всередині Нацради, яка повинна бути функціональною. Це дасть нам можливість якнайшвидше розпочати роботу в оновленому складі Нацради і не допускати більше незаконних рішень і конфліктів у середовищі інформаційного простору. Це один невеликий оптимістичний штрих при загальному песимізмі, що в Україні продовжується незаконне вибудовування систему формування й реалізації інформаційної політики”.
Це був голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Микола Томенко.
