Прага, 8 вересня 2002 – Тема Іраку, тобто дискусії навколо можливої воєнної акції США і далі залишаються у центрі уваги західних коментаторів. Як і раніше думки оглядачів у цій справі поділені, хоча всі вони сходяться на потребі роззброєння Іраку. Ідеться радше про різні методи для досягнення цієї мети.
Газета «Уолл стріт джорнел» у редакційній статті вважає, що Сполучені Штати так чи інакше повинні розпочати воєнну акцію проти Іраку. Ця акція стала б не лише військовою перемогою, а й забезпечила б довготривалі стратегічні користі. Якщо США готові пролити кров і піти на фінансові видатки, веде далі газета, то прикінцева мета повинна передбачати більше, ніж заміну одного диктатора іншим, зокрема визволення іракського народу й стабільність на Близькому сході.
Оглядач британської газети «Ґардіян» Джордж Монбіот коментує зокрема суботній радіовиступ президента Буша у справі Іраку. Автор знаходить у твердженнях президента США серйозні невідповідності. Так Буш заявив, що Сполучені Штати не бажають воєнного конфлікту, якщо Ірак виконає вимови у справі роззброєння. Автор заперечує це твердження, заявляючи, що Буш якраз докладає всіх зусиль, щоб запобігти виконанню вимог роззброєння, запевнюючи, що конфлікт є неуникненний. На думку автора, Вашингтон навмисне підриває останні заходи з метою роззброїти Ірак і протягом останніх восьми років зберігає його в ролі ворога для того, щоб повертатися до цієї теми при кожній потрібній нагоді.
Тим часом колишній аналітик Ради безпеки США Марк Бжезінський порушує питання участі Росії у кампанії роззброєння Іраку. Автор підкреслює, що Москва може багато втратити, як і багато здобути у залежності від того – чи підтримає Сполучені Штати в акції проти Іраку. Ірак винен Росії 8 мільярдів доларів ще з радянських часів і тепер Москва боїться втратити цю суму, якщо нинішній режим у Багдаді буде зміщено. Підписано нові угоди між нафтовими компаніями обох країн. У рамках програми ООН «харчі за нафту», веде далі автор, 40 відсотків щорічних квот на 1 мільярд доларів проходить через російських посередників. З іншого боку російські керівники усвідомлюють, що Росія, як один із постійних членів Ради безпеки ООН із правом вето, може виторгувати для себе значні користі, якщо підтримає акцію США в Іраку. Для цього, як вважає автор, Москва вимагає гарантій, що вона отримає свій борг і що російські нафтові компанії отримають належне місце у післявоєнному Іраку. Далі, як підкреслює автор, Росія вимагає мовчазного схвалення розміщення її військ у Грузії, де заховалися чеченські бойовики. Врешті Росія вимагає привілеїв у торгівлі зі США. Поступки Вашингтона у цих питаннях можуть, на думку автора, врешті заохотити Москву підтримати воєнну акцію США проти Іраку.
Газета «Уолл стріт джорнел» у редакційній статті вважає, що Сполучені Штати так чи інакше повинні розпочати воєнну акцію проти Іраку. Ця акція стала б не лише військовою перемогою, а й забезпечила б довготривалі стратегічні користі. Якщо США готові пролити кров і піти на фінансові видатки, веде далі газета, то прикінцева мета повинна передбачати більше, ніж заміну одного диктатора іншим, зокрема визволення іракського народу й стабільність на Близькому сході.
Оглядач британської газети «Ґардіян» Джордж Монбіот коментує зокрема суботній радіовиступ президента Буша у справі Іраку. Автор знаходить у твердженнях президента США серйозні невідповідності. Так Буш заявив, що Сполучені Штати не бажають воєнного конфлікту, якщо Ірак виконає вимови у справі роззброєння. Автор заперечує це твердження, заявляючи, що Буш якраз докладає всіх зусиль, щоб запобігти виконанню вимог роззброєння, запевнюючи, що конфлікт є неуникненний. На думку автора, Вашингтон навмисне підриває останні заходи з метою роззброїти Ірак і протягом останніх восьми років зберігає його в ролі ворога для того, щоб повертатися до цієї теми при кожній потрібній нагоді.
Тим часом колишній аналітик Ради безпеки США Марк Бжезінський порушує питання участі Росії у кампанії роззброєння Іраку. Автор підкреслює, що Москва може багато втратити, як і багато здобути у залежності від того – чи підтримає Сполучені Штати в акції проти Іраку. Ірак винен Росії 8 мільярдів доларів ще з радянських часів і тепер Москва боїться втратити цю суму, якщо нинішній режим у Багдаді буде зміщено. Підписано нові угоди між нафтовими компаніями обох країн. У рамках програми ООН «харчі за нафту», веде далі автор, 40 відсотків щорічних квот на 1 мільярд доларів проходить через російських посередників. З іншого боку російські керівники усвідомлюють, що Росія, як один із постійних членів Ради безпеки ООН із правом вето, може виторгувати для себе значні користі, якщо підтримає акцію США в Іраку. Для цього, як вважає автор, Москва вимагає гарантій, що вона отримає свій борг і що російські нафтові компанії отримають належне місце у післявоєнному Іраку. Далі, як підкреслює автор, Росія вимагає мовчазного схвалення розміщення її військ у Грузії, де заховалися чеченські бойовики. Врешті Росія вимагає привілеїв у торгівлі зі США. Поступки Вашингтона у цих питаннях можуть, на думку автора, врешті заохотити Москву підтримати воєнну акцію США проти Іраку.
