Прага, 23 жовтня 2002 – До Ізраїлю в середу прибув високий американський посланець із новим мирним планом, що мав би розрядити близькосхідну кризу й привести до створення палестинської держави. Але і ізраїльтяни, і палестинці ставляться до цього плану з застереженнями. І по двох роках боїв, що підірвали вже не одну дипломатичну місію, на нинішній візит ніхто не має особливих сподівань.
Помічник державного секретаря США з близькосхідних питань Вил’ям Бернз, відвідавши кілька країн реґіону, прибув урешті до Ізраїлю з проектом мирного плану від так званого «квартету» – США, Росії, Євросоюзу й ООН. Кількаетапний план передбачає, зокрема, на початку перемир’я й серйозну реформу палестинського самоврядування, а з ізраїльського боку – відведення військ на позиції дворічної давнини, до початку нинішнього палестинського повстання. Далі, в 2003 році, було б створено тимчасову палестинську державу з тимчасовими кордонами. І, нарешті, остаточна мирна угода, що вирішила б проблеми єврейських поселень і Єрусалима й установила б постійні кордони, дала б змогу створити за три роки, в середині 2005-го, повноцінну палестинську державу.
Необхідність мирного вирішення кризи розуміють і в Ізраїлі. Прем’єр-міністр Арієль Шарон твердо стоїть на позиціях жорсткої реакції на дії палестинців – але напередодні приїзду американського дипломата утримався від відповіді на останній кривавий палестинський теракт у понеділок. А міністр оборони Біньямін Бен-Елієзер уже вивів і власну науку з невпинної ворожнечі, на подолання якої вже починає не вистачати воєнних можливостей: «Головна наука, – сказав він, – у тому, що ми змушені почати дивитися і в інші напрямки, і один із них – політичний шлях».
Та до цього шляху ще далеко. Якщо в палестинських владних колах невдоволені тим, що планові бракує чіткості в часових термінах і механізмів його втілення, то Ізраїль має серйозні застереження протилежного змісту – він не довіряє палестинцям.
Шарон, що має в четвер зустрітися з Бернзом, уже накинувся на його план — він переконаний, що цей план не ґарантує Ізраїлеві достатню безпеку, а відтак його поступки могли б виявитися однобічними: «Неймовірно, щоб Ізраїль пішов на незворотні кроки, а інша сторона обмежилася б заявами», – каже Арієль Шарон. Натомість він наполягає, що необхідно дотримуватися іншого мирного плану, який виголосив у червні президент США Джордж Буш. А Бушів план помітно різниться від плану «квартету» по суті єдиним: він вимагає від палестинців обрати собі керівників, «не скомпрометованих терором» — прямий натяк на необхідність усунення нинішнього голови палестинської адміністрації Ясира Арафата.
Такий самий натяк везе зараз і Вил’ям Бернз: у планах його зустрічей із чільними ізраїльськими й палестинськими урядовцями Арафатового імені немає.
Помічник державного секретаря США з близькосхідних питань Вил’ям Бернз, відвідавши кілька країн реґіону, прибув урешті до Ізраїлю з проектом мирного плану від так званого «квартету» – США, Росії, Євросоюзу й ООН. Кількаетапний план передбачає, зокрема, на початку перемир’я й серйозну реформу палестинського самоврядування, а з ізраїльського боку – відведення військ на позиції дворічної давнини, до початку нинішнього палестинського повстання. Далі, в 2003 році, було б створено тимчасову палестинську державу з тимчасовими кордонами. І, нарешті, остаточна мирна угода, що вирішила б проблеми єврейських поселень і Єрусалима й установила б постійні кордони, дала б змогу створити за три роки, в середині 2005-го, повноцінну палестинську державу.
Необхідність мирного вирішення кризи розуміють і в Ізраїлі. Прем’єр-міністр Арієль Шарон твердо стоїть на позиціях жорсткої реакції на дії палестинців – але напередодні приїзду американського дипломата утримався від відповіді на останній кривавий палестинський теракт у понеділок. А міністр оборони Біньямін Бен-Елієзер уже вивів і власну науку з невпинної ворожнечі, на подолання якої вже починає не вистачати воєнних можливостей: «Головна наука, – сказав він, – у тому, що ми змушені почати дивитися і в інші напрямки, і один із них – політичний шлях».
Та до цього шляху ще далеко. Якщо в палестинських владних колах невдоволені тим, що планові бракує чіткості в часових термінах і механізмів його втілення, то Ізраїль має серйозні застереження протилежного змісту – він не довіряє палестинцям.
Шарон, що має в четвер зустрітися з Бернзом, уже накинувся на його план — він переконаний, що цей план не ґарантує Ізраїлеві достатню безпеку, а відтак його поступки могли б виявитися однобічними: «Неймовірно, щоб Ізраїль пішов на незворотні кроки, а інша сторона обмежилася б заявами», – каже Арієль Шарон. Натомість він наполягає, що необхідно дотримуватися іншого мирного плану, який виголосив у червні президент США Джордж Буш. А Бушів план помітно різниться від плану «квартету» по суті єдиним: він вимагає від палестинців обрати собі керівників, «не скомпрометованих терором» — прямий натяк на необхідність усунення нинішнього голови палестинської адміністрації Ясира Арафата.
Такий самий натяк везе зараз і Вил’ям Бернз: у планах його зустрічей із чільними ізраїльськими й палестинськими урядовцями Арафатового імені немає.
