Запоріжжя, 12 березня 2003 – 11-го березня запоріжці марно простоювали на зупинках міського електротранспорту. Жодна одиниця техніки не з”явилась на маршруті. Водії трамвайно-тролейбусного парку розпочали тривалий страйк. З подробицями – Леся Кленович.
До радикальних дій колектив КП “Запоріжелектротранс” вдався, насамперед, через те, що вже майже півроку працівники не бачили заробітної плати. Значна частина п”ятимільйонного боргу перед електротранспортниками – невідшкодований державою проїзд пільгових категорій населення. Згідно з рішенням Національної служби посередництва і примирення та постановою трудового арбітражу, ще до 1-го березня підприємство мало розрахуватися з працівниками на 50% за лютий, решту заборгованості – погасити до 15-го березня. Заступник голови обласної виконавчої влади Олександр Сін вважає таке зволікання винятково недбальством керівництва “Запоріжелектротрансу”. “Ми не порушували графіка погашення, а порушило його керівництво вашого підприємства. Зарплату вам сплачує не міськвикинком, а підприємство, на якому ви працюєте. Це 1-й момент. І ми з”ясуємо, чому воно порушило графік і чому 1 березня вам не видали гроші, як було визначено трудовим арбітражем. Розберемось, куди ці гроші були витрачені, чи потрібно було їх витрачати, чи все ж треба було виконати рішення трудового арбітражу.” А поки триватиме перевірка , муніципалітет пообіцяв збільшити кількість автобусів на міських маршрутах задля зниження транспортної напруги. Протягом тижня працівникам Електротрансу пообіцяли погасити частину боргів, видати поточну зарплату. Втім, колектив підприємства, навчений обіцянками-цяцянками, не згоден з такими рішеннями. Страйкарі вимагають погасити все й негайно. В іншому разі – погрожують продовжити акцію протесту. Слюсарі 2-го тролейбусного депо не назвали своїх імен, втім розмову підтримали. Обурення працівників цілком зрозуміле. Проте, вже 12 лютого вранці на підприємстві з”явилися перші “штрейк-брехери” – водії першого тролейбусного депо. Попри загальний страйк, вони вивели частину своїх машин на маршрути. Голова цехового комітету Віктор Василишин пояснює дії водіїв так: “Вже вчора ввечері на зборах трудового колективу тролейбусного парку №1 було ухвалене рішення: виїхати на лінію. Сьогодні тролейбуси вийшли майже у повному складі. Той графік, що нам надала адміністрація та профком, в принципі, нас влаштовує.” Таку розбіжність у поглядах працівників обох депо можна пояснити тим, що певну частину 1-го парку “Запоріжелектротранс” здає в оренду. Саме вони першими припинили страйк та вийшли на лінію. Хоча й без належного техогляду, з порушенням умов безпеки. До речі, водії усвідомлюють це краще, ніж будь- хто. Водії 2-го депо спробували чинити перешкоди. Натомість керівництво 1-го – викликало міліцейські підрозділи, поставило до відома міську владу, працівників охорони правопорядку та служби безпеки. З ранку до вечора зі страйкарями тривали переговори. Вже у другій половині дня погодились вивести вагони на лінію водії трамвайних парків. Працівники 2-го тролейбусного депо наразі на компроміси не погоджуються. Міська влада та керівництво “Запоріжелектротрансу” вважають дії страйкарів незаконними. Як і порушники міського спокою, вони планують встановити “статус-кво” за допомогою прокуратури. Відтак активісти страйку замість грошей, імовірно, дістануть адміністративне покарання.
До радикальних дій колектив КП “Запоріжелектротранс” вдався, насамперед, через те, що вже майже півроку працівники не бачили заробітної плати. Значна частина п”ятимільйонного боргу перед електротранспортниками – невідшкодований державою проїзд пільгових категорій населення. Згідно з рішенням Національної служби посередництва і примирення та постановою трудового арбітражу, ще до 1-го березня підприємство мало розрахуватися з працівниками на 50% за лютий, решту заборгованості – погасити до 15-го березня. Заступник голови обласної виконавчої влади Олександр Сін вважає таке зволікання винятково недбальством керівництва “Запоріжелектротрансу”. “Ми не порушували графіка погашення, а порушило його керівництво вашого підприємства. Зарплату вам сплачує не міськвикинком, а підприємство, на якому ви працюєте. Це 1-й момент. І ми з”ясуємо, чому воно порушило графік і чому 1 березня вам не видали гроші, як було визначено трудовим арбітражем. Розберемось, куди ці гроші були витрачені, чи потрібно було їх витрачати, чи все ж треба було виконати рішення трудового арбітражу.” А поки триватиме перевірка , муніципалітет пообіцяв збільшити кількість автобусів на міських маршрутах задля зниження транспортної напруги. Протягом тижня працівникам Електротрансу пообіцяли погасити частину боргів, видати поточну зарплату. Втім, колектив підприємства, навчений обіцянками-цяцянками, не згоден з такими рішеннями. Страйкарі вимагають погасити все й негайно. В іншому разі – погрожують продовжити акцію протесту. Слюсарі 2-го тролейбусного депо не назвали своїх імен, втім розмову підтримали. Обурення працівників цілком зрозуміле. Проте, вже 12 лютого вранці на підприємстві з”явилися перші “штрейк-брехери” – водії першого тролейбусного депо. Попри загальний страйк, вони вивели частину своїх машин на маршрути. Голова цехового комітету Віктор Василишин пояснює дії водіїв так: “Вже вчора ввечері на зборах трудового колективу тролейбусного парку №1 було ухвалене рішення: виїхати на лінію. Сьогодні тролейбуси вийшли майже у повному складі. Той графік, що нам надала адміністрація та профком, в принципі, нас влаштовує.” Таку розбіжність у поглядах працівників обох депо можна пояснити тим, що певну частину 1-го парку “Запоріжелектротранс” здає в оренду. Саме вони першими припинили страйк та вийшли на лінію. Хоча й без належного техогляду, з порушенням умов безпеки. До речі, водії усвідомлюють це краще, ніж будь- хто. Водії 2-го депо спробували чинити перешкоди. Натомість керівництво 1-го – викликало міліцейські підрозділи, поставило до відома міську владу, працівників охорони правопорядку та служби безпеки. З ранку до вечора зі страйкарями тривали переговори. Вже у другій половині дня погодились вивести вагони на лінію водії трамвайних парків. Працівники 2-го тролейбусного депо наразі на компроміси не погоджуються. Міська влада та керівництво “Запоріжелектротрансу” вважають дії страйкарів незаконними. Як і порушники міського спокою, вони планують встановити “статус-кво” за допомогою прокуратури. Відтак активісти страйку замість грошей, імовірно, дістануть адміністративне покарання.
