Прага-Київ, 2 вересня 2003 року.
Мар’яна Драч
Зараз у Іраку перебуває міністр оборони України Євген Марчук. У вівторок він прилетів до Багдада із Кувейту і незабаром Марчук спілкуватиметься з українськими миротворцями. Ïх в Іраку понад півтори тисячі у складі міжнародного стабілізаційного контингенту.
Наш експерт - керівник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець.
Сергію, скажіть, будь ласка, яка на сьогодні ситуація з технікою українського контингенту в Іраку?
Сергій Згурець
Як відомо, були певні проблеми з технікою, коли український контингент здійснював марш іще територією України. Тоді, коли вони рухалися до порту в Миколаєві, на бронетранспортерах псувалась гума. Потім Марчук, як відомо, звільнив начальника озброєнь і ще деяких генералів в Міноборони. Проте були складнощі і під час перебазування до провінції Васит , під час маршу вже територією Іраку. Головним чином через високу температуру у регіоні (а це понад 60 градусів) та від пилу з ладу виходили автомобілі. Із 348 одиниць військової техніки вийшли з ладу 27 машин. Зараз, як стверджує командувач Сухопутними військами України генерал-полковник Петро Шуляк, вся техніка є справною.
Варто згадати, що коли під час пилової бурі американська 3-я дивізія штурмувала Багдад, то в перебігу цієї операції в американців вийшло з ладу близько 100 бронетранспортерів.
Мар’яна Драч
Сергію, не менш важливе запитання: який зиск матиме Україна від участі в міжнародному стабілізаційному контингенті? На Вашу думку, чи виправдане перебування українських військових в Іраку?
Сергій Згурець
Власне, головне пояснення відправки українських військових до Іраку якраз і полягало в тому, щоб створити підґрунтя для реалізації економічних проектів в Іраку силами українських фірм і компаній. Йдеться про перспективу робіт з відновлення енергетичного сектору, будівництво доріг, соціальної інфраструктури і портів Іраку. Входження українських представників до складу тимчасової адміністрації Іраку також мало б зіграти на користь інтересам українських фірм. Проте нині ситуація у країні залишається нестабільною. Зокрема, партизанська війна ускладнює відбудову нафтової промисловості і реалізацію інших напрямів економічної діяльності.
Проте Київ має звернути увагу на те, що не лише економічні інтереси зараз важливі для України, а й інтереси військово-технічні. Цікаво, що зараз оголошений тендер на закупівлю автоматів Калашникова для нової армії Іраку і цей тендер, як очікують, має вибороти Польща. Тобто, країна, яка здійснює керівництво у тому секторі, де перебувають українські військові.
Віце-міністр оборони Польщі Янош Земке два тижні тому заявив, що Польща має поставити іракській армії близько 40 тисяч автоматів.
Тобто це є ознакою того, що фактично США стимулює ті країни, які надали свої контингенти для стабілізаційних сил. Це може бути прикладом і для Києва: треба боротися за всі можливості, щоб мати зиск від присутності своїх військових у Іраку. Зокрема, домагатися ремонту тієї техніки екс-радянського виробництва, яка буде стояти на оснащенні армії вже нового Іраку.
Мар’яна Драч
Сергію, чи є проблема мови, спілкування українців з іншими іноземцями в Іраку? Якраз на середу запланована урочиста церемонія передачі повноважень на півдні Іраку від американців полякам та іншим іноземцям. Ця церемонія має відбутися у місті Вавілон. Чи є тут якась зловісна символіка у цьому?
Сергій Згурець
Звісно, ця проблема відчутна, тому що фактично,українські та польські військові мають спілкуватися англійською мовою. Коли діяв українсько-польський батальйон, то були спеціальні курси, де українські і польські військові разом навчалися, щоб краще зрозуміти один одного. Коли формувалася бригада до відправки до Іраку, то ці вимоги зникли. Українцям роздавали довідники, де було написано, як поводитися в тій чи інший ситуації, де були написані ті чи інші рекомендації і мовою іракського населення.
Але, звісно, виконувати завдання доведеться, контактуючи з американськими військовим і польськими військовими, і проблема англійської мови дійсно є досить гострою. Такий показовий приклад: командир української бригади англійською мовою не володіє. За ним ходить перекладач.
Мар’яна Драч
Зараз у Іраку перебуває міністр оборони України Євген Марчук. У вівторок він прилетів до Багдада із Кувейту і незабаром Марчук спілкуватиметься з українськими миротворцями. Ïх в Іраку понад півтори тисячі у складі міжнародного стабілізаційного контингенту.
Наш експерт - керівник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець.
Сергію, скажіть, будь ласка, яка на сьогодні ситуація з технікою українського контингенту в Іраку?
Сергій Згурець
Як відомо, були певні проблеми з технікою, коли український контингент здійснював марш іще територією України. Тоді, коли вони рухалися до порту в Миколаєві, на бронетранспортерах псувалась гума. Потім Марчук, як відомо, звільнив начальника озброєнь і ще деяких генералів в Міноборони. Проте були складнощі і під час перебазування до провінції Васит , під час маршу вже територією Іраку. Головним чином через високу температуру у регіоні (а це понад 60 градусів) та від пилу з ладу виходили автомобілі. Із 348 одиниць військової техніки вийшли з ладу 27 машин. Зараз, як стверджує командувач Сухопутними військами України генерал-полковник Петро Шуляк, вся техніка є справною.
Варто згадати, що коли під час пилової бурі американська 3-я дивізія штурмувала Багдад, то в перебігу цієї операції в американців вийшло з ладу близько 100 бронетранспортерів.
Мар’яна Драч
Сергію, не менш важливе запитання: який зиск матиме Україна від участі в міжнародному стабілізаційному контингенті? На Вашу думку, чи виправдане перебування українських військових в Іраку?
Сергій Згурець
Власне, головне пояснення відправки українських військових до Іраку якраз і полягало в тому, щоб створити підґрунтя для реалізації економічних проектів в Іраку силами українських фірм і компаній. Йдеться про перспективу робіт з відновлення енергетичного сектору, будівництво доріг, соціальної інфраструктури і портів Іраку. Входження українських представників до складу тимчасової адміністрації Іраку також мало б зіграти на користь інтересам українських фірм. Проте нині ситуація у країні залишається нестабільною. Зокрема, партизанська війна ускладнює відбудову нафтової промисловості і реалізацію інших напрямів економічної діяльності.
Проте Київ має звернути увагу на те, що не лише економічні інтереси зараз важливі для України, а й інтереси військово-технічні. Цікаво, що зараз оголошений тендер на закупівлю автоматів Калашникова для нової армії Іраку і цей тендер, як очікують, має вибороти Польща. Тобто, країна, яка здійснює керівництво у тому секторі, де перебувають українські військові.
Віце-міністр оборони Польщі Янош Земке два тижні тому заявив, що Польща має поставити іракській армії близько 40 тисяч автоматів.
Тобто це є ознакою того, що фактично США стимулює ті країни, які надали свої контингенти для стабілізаційних сил. Це може бути прикладом і для Києва: треба боротися за всі можливості, щоб мати зиск від присутності своїх військових у Іраку. Зокрема, домагатися ремонту тієї техніки екс-радянського виробництва, яка буде стояти на оснащенні армії вже нового Іраку.
Мар’яна Драч
Сергію, чи є проблема мови, спілкування українців з іншими іноземцями в Іраку? Якраз на середу запланована урочиста церемонія передачі повноважень на півдні Іраку від американців полякам та іншим іноземцям. Ця церемонія має відбутися у місті Вавілон. Чи є тут якась зловісна символіка у цьому?
Сергій Згурець
Звісно, ця проблема відчутна, тому що фактично,українські та польські військові мають спілкуватися англійською мовою. Коли діяв українсько-польський батальйон, то були спеціальні курси, де українські і польські військові разом навчалися, щоб краще зрозуміти один одного. Коли формувалася бригада до відправки до Іраку, то ці вимоги зникли. Українцям роздавали довідники, де було написано, як поводитися в тій чи інший ситуації, де були написані ті чи інші рекомендації і мовою іракського населення.
Але, звісно, виконувати завдання доведеться, контактуючи з американськими військовим і польськими військовими, і проблема англійської мови дійсно є досить гострою. Такий показовий приклад: командир української бригади англійською мовою не володіє. За ним ходить перекладач.