Донецьк, 23 квітня 2004 - Вбивство Ігоря Александрова, фальсифікація працівниками міліції справи Юрія Вередюка, резонансні викрадення та вбивства братів Карпенків та колекціонера Жемова – все це здавалося б має стати підставою для аналізу стану справ у Донецькій міліції. Але керівництво МВС та його обласного управління здається задоволені своїми людьми.
Минулого тижня трагічно завершилась майже дворічна епопея із зникненням в Києві та пошуком двох молодих краматорських підприємців – братів Карпенко. Їхні тіла були ексгумовані в Києві і поховані в Краматорську. Тоді ж з’ясувалась доля ще одного викраденого і вбитого краматорського бізнесмена – колекціонера антикварних автомобілів Ігоря Жемова. Слідчо-оперативна група Генпрокуратури та служби безпеки України, яка розкрила ці злочини паралельно з розслідуванням вбивства журналіста Ігоря Александрова, відзначала, що місцеві правоохоронці не тільки не допомагали, але й заважали слідству.
Зокрема газета “Факты и комментарии» від 17 квітня пише, що як розказав один із київських слідчих, “ командировані з Києва в Донбас співробітники слідчо-оперативної групи постійно стикались з якимось прихованим спротивом, з постійними витоками інформації... час від часу слідству підсовувались фальшиві версії, що також уповільнювало роботу. І тільки після того, як два місяці тому був заарештований черговий фігурант по іншій резонансній справі, робота почала просуватись”.
Багато хто в Донецьку та родичі загиблих братів Карпенків вважають, що цим таємничим арештантом по іншій резонансній справі є начальник краснолиманського райвідділу міліції Ігор Криволапов. Тут одразу виникає зауваження, що один начальник, навіть районної міліції, не міг так кардинально впливати на слідчих Генпрокуратури та СБУ, але це окреме питання. Більш актуальним після таких слів та звинувачення трьох робітників міліції у фальсифікації справи Вередюка (неправдиво звинуваченого у вбивстві Ігоря Александрова) здається питання про необхідність масштабної чистки в лавах донецької міліції. Але начальник донецької міліції Володимир Малишев дивиться на цю проблему так: “Я пишаюсь роботою донецької міліції, і перед усім кримінального розшуку та ВБОЗу. Аналогів розкриття в Україні таких злочинів ще не було. Тому міністр дав високу оцінку” .
За версією Володимира Малишева, висловленою ним днями на прес-конференції в Донецьку, і такої, що суперечить публікаціям у пресі, Генпрокуратура та СБУ лише на початковому етапі мали причетність до розкриття викрадення та вбивств Карпенків та Жемова, а все основне зробили донецькі міліціонери. До того ж ніхто київським слідчим не заважав:“Як ви вважаєте, якщо заважали робітники донецької міліції, то хто затримував?”
На запитання журналістів, як високо, на його думку, потягнуться ниточки цих злочинів, начальник донецької міліції відповів так: “Моя думка, що це коло Краматорське. Більше, чесно кажучи, я не бачив. А там всяке може бути у житті”.
Після цього Володимир Малишев припустив, що, мабуть, щось є у ствердженні що Краматорськ - це український Чикаго. Хоча тут же відзначив: “Порівняно з Чикаго це село”.
Минулого тижня трагічно завершилась майже дворічна епопея із зникненням в Києві та пошуком двох молодих краматорських підприємців – братів Карпенко. Їхні тіла були ексгумовані в Києві і поховані в Краматорську. Тоді ж з’ясувалась доля ще одного викраденого і вбитого краматорського бізнесмена – колекціонера антикварних автомобілів Ігоря Жемова. Слідчо-оперативна група Генпрокуратури та служби безпеки України, яка розкрила ці злочини паралельно з розслідуванням вбивства журналіста Ігоря Александрова, відзначала, що місцеві правоохоронці не тільки не допомагали, але й заважали слідству.
Зокрема газета “Факты и комментарии» від 17 квітня пише, що як розказав один із київських слідчих, “ командировані з Києва в Донбас співробітники слідчо-оперативної групи постійно стикались з якимось прихованим спротивом, з постійними витоками інформації... час від часу слідству підсовувались фальшиві версії, що також уповільнювало роботу. І тільки після того, як два місяці тому був заарештований черговий фігурант по іншій резонансній справі, робота почала просуватись”.
Багато хто в Донецьку та родичі загиблих братів Карпенків вважають, що цим таємничим арештантом по іншій резонансній справі є начальник краснолиманського райвідділу міліції Ігор Криволапов. Тут одразу виникає зауваження, що один начальник, навіть районної міліції, не міг так кардинально впливати на слідчих Генпрокуратури та СБУ, але це окреме питання. Більш актуальним після таких слів та звинувачення трьох робітників міліції у фальсифікації справи Вередюка (неправдиво звинуваченого у вбивстві Ігоря Александрова) здається питання про необхідність масштабної чистки в лавах донецької міліції. Але начальник донецької міліції Володимир Малишев дивиться на цю проблему так: “Я пишаюсь роботою донецької міліції, і перед усім кримінального розшуку та ВБОЗу. Аналогів розкриття в Україні таких злочинів ще не було. Тому міністр дав високу оцінку” .
За версією Володимира Малишева, висловленою ним днями на прес-конференції в Донецьку, і такої, що суперечить публікаціям у пресі, Генпрокуратура та СБУ лише на початковому етапі мали причетність до розкриття викрадення та вбивств Карпенків та Жемова, а все основне зробили донецькі міліціонери. До того ж ніхто київським слідчим не заважав:“Як ви вважаєте, якщо заважали робітники донецької міліції, то хто затримував?”
На запитання журналістів, як високо, на його думку, потягнуться ниточки цих злочинів, начальник донецької міліції відповів так: “Моя думка, що це коло Краматорське. Більше, чесно кажучи, я не бачив. А там всяке може бути у житті”.
Після цього Володимир Малишев припустив, що, мабуть, щось є у ствердженні що Краматорськ - це український Чикаго. Хоча тут же відзначив: “Порівняно з Чикаго це село”.